- •Лекція 1 атомно-молекулярне вчення
- •1. Основи хімічної атомістики. Основні поняття хімії.
- •2. Стехіометричні закони хімії
- •3. Закони ідеальних газів
- •Маси однакових об’ємів різних газів за однакових температури і тиску співвідносяться між собою, як їхні молярні маси:
- •Лекція 2 будова атома
- •1. Історія створення вчення про будову атома
- •2. Основні положення теорії Бора
- •Принцип невизначеності Гейзенберга.
- •3. Хвильовий характер електрона
- •4. Квантові числа та атомні орбіталі.
- •5. Багатоелектронні атоми.
- •5.1. Принцип Паулі
- •5.2. Правила Клечковського.
- •5.3. Правило Хунда.
- •Лекція 3 періодична система елементів і періодичний закон
- •Способи класифікації хімічних елементів
- •Тріади Деберейнера
- •Частина розподілу елементів за «октавами» Ньюлендса
- •Періодичний закон
- •Дослідження г. Мозлі та сучасне формулювання періодичного закону
- •Зв’язок періодичної системи з будовою атомів
- •Періодичні та неперіодичні властивості елементів
- •Розміри атомів
- •Енергія йонізації
- •Спорідненість до електрона.
- •Електронегативність
- •Застосування періодичного закону та періодичної системи елементів.
- •Лекція 4 хімічний зв’язок
- •Міцність і довжина хімічного зв’язку
- •Валентність елементів.
- •Теорія г.Н. Льюїса та в. Косселя.
- •Теорія ковалентного зв’язку
- •Метод валентних зв’язків.
- •Властивості ковалентного зв’язку: напрямленість, насиченість, поляризованість
- •5. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.
- •6.Делокалізований π-зв’язок.
- •7. Металічний зв'язок.
- •8. Іонний зв’язок.
- •Поляризація іонів.
- •Лекція 5 властивості молекул та міжмолекулярна взаємодія
- •Полярність молекул
- •Здатність молекул до поляризації
- •Взаємодія між молекулами
- •Водневий зв’язок.
- •Лекція 6 елементи хімічної термодинаміки
- •Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •3. Термохімічні рівняння. Закони термохімії. Способи розрахунку теплових ефектів.
- •Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •Термохімічні рівняння можна додавати або віднімати разом з їхніми тепловими ефектами як алгебричні рівняння.
- •Якщо в двох реакціях з різних вихідних речовин утворюються однакові продукти, то різниця теплових ефектів цих реакцій дорівнює тепловому ефекту переходу від одних вихідних речовин до інших.
- •4. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал.
- •Лекція 7 основи кінетики хімічних реакцій
- •Кінетика гомогенних реакцій
- •Залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації.
- •Поняття про каталіз
- •Особливості кінетики реакцій у гетерогенних системах
- •Лекція 8 хімічна рівновага
- •Константа рівноваги.
- •Зміщення хімічної рівноваги. Правило Ле Шательє.
- •Лекція 9 розчини
- •1. Загальна характеристика розчинів
- •2. Концентрація розчинів
- •3. Процес розчинення. Характеристика процесів, які супроводжують процес розчинення
- •4. Розчинність. Вплив на розчинність природи речовини, температури, тиску
- •Насичений розчин фенолу у воді ↔ Насичений розчин води у фенолі.
- •5. Осмос. Осмотичний тиск
- •Лекція 10 розчини електролітів
- •Основи теорії електролітичної дисоціації
- •Роль розчинника у процесі дисоціації
- •Слабкі та сильні електроліти. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Іонна рівновага в гетерогенних системах. Добуток розчинності
- •Реакції обміну в розчинах лектролітів
- •Дисоціація води. Водневий показник. Кислотно-основні індикатори
- •Буферні розчини
- •Гідроліз
- •Лекція 11 електроліз
- •Основні визначення та фактори, які впливають на електроліз
- •Процес відновлення на катоді у водних розчинах
- •3. Процес окиснення на аноді у водних розчинах.
- •4. Приклади запису рівнянь електролізу водних розчинів різних Сполук і з різними електродами
- •5. Закони електролізу
- •Лекція 12 гальванічні елементи
- •1. Окиснення та відновлення
- •2. Електродні потенціали
- •3. Гальванічні елементи
- •4. Використання стандартних електродних потенціалів. Напрям перебігу окисно-відновних реакцій
- •5.Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •Лекція 13 окисно-відновні реакції
- •1. Загальні поняття
- •2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
- •II.Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
- •Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
- •3. Найважливіші хімічні окисники і відновники. Типові окисники
- •Типові відновники
- •1. Метод електронного балансу;
- •4А) метод електронного балансу
- •4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4Б) метод напівреакції
- •Роль середовища в окисно-відновних процесах
- •Лекція 14 координаційні сполуки
- •Основні положення координаційної теорії
- •Класифікація координаційних сполук
- •Номенклатура координаційних сполук
- •Просторова будова комплексних сполук
- •Ізомерія комплексних сполук
- •Дисоціація комплексних сполук. Константа нестійкості і константа стійкості.
- •Хімічні властивості комплексних сполук
- •Метод валентних зв’язків
4. Квантові числа та атомні орбіталі.
Нині замість терміна хвильова функція електрона для позначення стану електрона в атомі вживають термін орбіталь. Він одночасно характеризує і енергію, і специфічну форму просторового розподілу електрона.
Стаціонарному стану електрона відповідає тільки одна дозволена комбінація трьох квантових чисел n, l, m. Отже, орбіталь цілком визначена, якщо для неї відомі значення квантових чисел n, l і m; цей набір є «адресою» електрона в атомі.
Дозволена комбінація трьох квантових чисел визначає умови утворення електроном у стаціонарному стані стоячої електронної хвилі. При цьому він не випромінює енергію. Якщо ж електрон переходить з одного стаціонарного стану в інший, довжина хвилі змінюється і перестає відповідати умовам утворення стоячої хвилі. Положення електрона стає нестійким і змінюється доти, доки довжина хвилі не почне відповідати новим стаціонарним умовам згідно з новим набором квантових чисел n, l, m. Така зміна стану електрона пов'язана з поглинанням або випромінюванням енергії.
Головне квантове число n. Основною характеристикою електрона, який рухається у полі ядра атома, є енергія. Енергія електрона в атомі може набувати не яких завгодно, а лише певних, дозволених для його стаціонарних станів дискретних значень. Коли електрон поглинає квант енергії, він переміщується на орбіталі з вищою енергією; коли випромінює – спускається на орбіталі, ближчі до ядра. Енергетичний рівень та загальний запас енергії електрона в атомі визначає головне квантове число n. Воно набуває цілочислових значень натурального ряду і може змінюватись від 1 до ∞. Часом його позначають також великими літерами латинської абетки:
Числові значення n |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Позначення |
K |
L |
M |
N |
O |
P |
Q |
Так, якщо n = 1, то електрон перебуває в основному, найнижчому за енергією дозволеному стані. Відносні розміри електронної хмари у цьому разі найменші. Для атома водню енергетичні рівні з n = 2, n = 3 і т. д. є збудженими. Збуджуючись, електрон поглинає енергію. В основному стані електрон найміцніше пов'язаний з ядром, у збудженому – слабкіше.
Орбітальне (побічне, азимутальне) квантове число l. Орбітальне квантове число l визначає форму електронної орбіталі. Орбітальне квантове число l пов'язане з головним квантовим числом n, набуває n значень відповідно до номера енергетичного рівня і змінюється в межах рівня від 0 до n - 1.
Цифровому позначенню орбітального квантового числа l відповідають позначення літерами:
Орбітальне квантове число l |
0 |
1 |
2 |
3 |
Позначення енергетичного рівня |
s |
p |
d |
f |
Обидва способи позначення орбітального квантового числа (енергетичного підрівня) l є тотожними.
Магнітне квантове число ml. Магнітне квантове число ml пов'язане з просторовою орієнтацією електронних орбіталей атома. Воно може набувати усі цілочислові додатні і відʼємні значення від -l до +l, у тому числі й 0. Всього на підрівні магнітне квантове число ml має 2l + 1 значень, а на рівні – n2 значень.
Кожному
значенню магнітного квантового числа
ml
відповідає
один енергетичний стан або одна електронна
орбіталь з визначеною просторовою
орієнтацією. Всі орбіталі одного підрівня
в ізольованому атомі мають однакову
енергію. Схематично одну орбіталь
позначають коміркою (клітинкою).
Оскільки на будь-якому рівні п загальне число орбіталей дорівнює n2, то перший рівень містить тільки одну орбіталь, другий (n = 2) – чотири орбіталі: одну 2s і три 2р; третій (n = 3) – дев'ять орбіталей: одну 3s, три Зр та п'ять Зd і т. д. Позначенню підрівня, наприклад 2р, відповідають значення n = 2 і l = 1. Магнітне квантове число ml у цьому разі може мати три значення: -1, 0, +1.Отже, цей підрівень складається з трьох гантелеподібних р-орбіталей, просторово розміщених уздовж декартових осей координат: рx, рy, рz. Індекс біля літери р позначає вісь, уздовж якої розміщена ця орбіталь.
Спін електрона s. Квантові числа n, l, ml не цілком характеризують рух електронів у атомах. Було встановлено, що електрон в атомі має власну фундаментальну властивість, яку назвали спіном. Спін виявляється в існуванні в електрона власного моменту імпульсу і спорідненого з ним магнітного моменту. Дуже спрощено спін передають як обертання дзиги навколо власної осі (від англійського слова spin – веретено). Дослідженнями встановлено, що проекція власного моменту імпульсу електрона може мати тільки два значення: в залежності від того, збігається напрямок власного обертання електрона з напрямком його руху навколо ядра чи протилежний. Саме тому в теорію будови атома введене ще спінове квантове число ms. Воно може мати тільки два значення: +1/2 і -1/2, які, як і решта квантових чисел, різняться на одиницю.
Схематично електрон з додатним значенням спіну позначають стрілкою, спрямованою вгору, ↑, а з від'ємним значенням – стрілкою, спрямованою вниз, ↓. Наприклад, ms = +1/2:↑; ms = -1/2:↓. На підрівні можуть розміщуватись електрони з однаковим напрямком спіну, наприклад р3:
У цьому разі електрони мають паралельні спіни.
Отже, чотири квантові числа n, l, m та ms повністю описують і характеризують стан електрона в атомі. Електрони на певному енергетичному рівні можуть мати кілька станів з однаковою енергією. Наприклад, три однакові стани електронів на р-підрівні будь-якого рівня; п'ять однакових станів електронів на d-підрівні будь-якого рівня і т. д. Такі стани є виродженими. Виродження зникає під дією на електрони зовнішнього електричного чи магнітного поля, яке часто наявне в хімічних сполуках.
