- •Лекція 1 атомно-молекулярне вчення
- •1. Основи хімічної атомістики. Основні поняття хімії.
- •2. Стехіометричні закони хімії
- •3. Закони ідеальних газів
- •Маси однакових об’ємів різних газів за однакових температури і тиску співвідносяться між собою, як їхні молярні маси:
- •Лекція 2 будова атома
- •1. Історія створення вчення про будову атома
- •2. Основні положення теорії Бора
- •Принцип невизначеності Гейзенберга.
- •3. Хвильовий характер електрона
- •4. Квантові числа та атомні орбіталі.
- •5. Багатоелектронні атоми.
- •5.1. Принцип Паулі
- •5.2. Правила Клечковського.
- •5.3. Правило Хунда.
- •Лекція 3 періодична система елементів і періодичний закон
- •Способи класифікації хімічних елементів
- •Тріади Деберейнера
- •Частина розподілу елементів за «октавами» Ньюлендса
- •Періодичний закон
- •Дослідження г. Мозлі та сучасне формулювання періодичного закону
- •Зв’язок періодичної системи з будовою атомів
- •Періодичні та неперіодичні властивості елементів
- •Розміри атомів
- •Енергія йонізації
- •Спорідненість до електрона.
- •Електронегативність
- •Застосування періодичного закону та періодичної системи елементів.
- •Лекція 4 хімічний зв’язок
- •Міцність і довжина хімічного зв’язку
- •Валентність елементів.
- •Теорія г.Н. Льюїса та в. Косселя.
- •Теорія ковалентного зв’язку
- •Метод валентних зв’язків.
- •Властивості ковалентного зв’язку: напрямленість, насиченість, поляризованість
- •5. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.
- •6.Делокалізований π-зв’язок.
- •7. Металічний зв'язок.
- •8. Іонний зв’язок.
- •Поляризація іонів.
- •Лекція 5 властивості молекул та міжмолекулярна взаємодія
- •Полярність молекул
- •Здатність молекул до поляризації
- •Взаємодія між молекулами
- •Водневий зв’язок.
- •Лекція 6 елементи хімічної термодинаміки
- •Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •3. Термохімічні рівняння. Закони термохімії. Способи розрахунку теплових ефектів.
- •Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •Термохімічні рівняння можна додавати або віднімати разом з їхніми тепловими ефектами як алгебричні рівняння.
- •Якщо в двох реакціях з різних вихідних речовин утворюються однакові продукти, то різниця теплових ефектів цих реакцій дорівнює тепловому ефекту переходу від одних вихідних речовин до інших.
- •4. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал.
- •Лекція 7 основи кінетики хімічних реакцій
- •Кінетика гомогенних реакцій
- •Залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації.
- •Поняття про каталіз
- •Особливості кінетики реакцій у гетерогенних системах
- •Лекція 8 хімічна рівновага
- •Константа рівноваги.
- •Зміщення хімічної рівноваги. Правило Ле Шательє.
- •Лекція 9 розчини
- •1. Загальна характеристика розчинів
- •2. Концентрація розчинів
- •3. Процес розчинення. Характеристика процесів, які супроводжують процес розчинення
- •4. Розчинність. Вплив на розчинність природи речовини, температури, тиску
- •Насичений розчин фенолу у воді ↔ Насичений розчин води у фенолі.
- •5. Осмос. Осмотичний тиск
- •Лекція 10 розчини електролітів
- •Основи теорії електролітичної дисоціації
- •Роль розчинника у процесі дисоціації
- •Слабкі та сильні електроліти. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Іонна рівновага в гетерогенних системах. Добуток розчинності
- •Реакції обміну в розчинах лектролітів
- •Дисоціація води. Водневий показник. Кислотно-основні індикатори
- •Буферні розчини
- •Гідроліз
- •Лекція 11 електроліз
- •Основні визначення та фактори, які впливають на електроліз
- •Процес відновлення на катоді у водних розчинах
- •3. Процес окиснення на аноді у водних розчинах.
- •4. Приклади запису рівнянь електролізу водних розчинів різних Сполук і з різними електродами
- •5. Закони електролізу
- •Лекція 12 гальванічні елементи
- •1. Окиснення та відновлення
- •2. Електродні потенціали
- •3. Гальванічні елементи
- •4. Використання стандартних електродних потенціалів. Напрям перебігу окисно-відновних реакцій
- •5.Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •Лекція 13 окисно-відновні реакції
- •1. Загальні поняття
- •2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
- •II.Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
- •Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
- •3. Найважливіші хімічні окисники і відновники. Типові окисники
- •Типові відновники
- •1. Метод електронного балансу;
- •4А) метод електронного балансу
- •4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4Б) метод напівреакції
- •Роль середовища в окисно-відновних процесах
- •Лекція 14 координаційні сполуки
- •Основні положення координаційної теорії
- •Класифікація координаційних сполук
- •Номенклатура координаційних сполук
- •Просторова будова комплексних сполук
- •Ізомерія комплексних сполук
- •Дисоціація комплексних сполук. Константа нестійкості і константа стійкості.
- •Хімічні властивості комплексних сполук
- •Метод валентних зв’язків
Константа рівноваги.
Константа рівноваги є кількісною характеристикою оборотної реакції. Вираз для константи рівноваги можна вивести, виходячи з того, що в стані рівноваги швидкості прямої і зворотної реакцій однакові: υ1 = υ2. Оскільки згідно із законом дії мас, наприклад для реакції водню з йодом υ1 = k1[H2][I2] i υ2 = k2[HI]2, то за умови рівноваги
k1[Н2][І2] = k2[НІ]2.
(концентрації речовин у стані рівноваги зазвичай записують у квадратних дужках). Перенесемо сталі величини (константи швидкості) у ліву частину рівняння, а значення рівноважних концентрацій – у праву:
k1/k2 = [HI]2/[H2][I2].
Константи швидкості реакцій за сталої температури не залежать від концентрацій реагентів, отже і їх відношення, яке називають константою рівноваги, також є сталою величиною:
k1/k2 = Kc = [HI]2/[H2][I2].
Звідси можна дійти висновку, що за сталої температури відношення добутку концентрацій продуктів реакції до добутку концентрацій вихідних речовин у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам, є сталою величиною – константою рівноваги. Константи рівноваги, виражені через рівноважні концентрації, позначають Kc.
Константу рівноваги гомогенної оборотної реакції
aA + bB + … ↔ pP + qQ + …
обчислюють рівнянням
Kc=[P]p[Q]q/[A]a[B]b
Для реакцій, які відбуваються в газовій фазі, у виразі константи рівноваги замість рівноважних концентрацій речовин зазначають пропорційні їм парціальні тиски. Константи рівноваги у цьому разі позначають Кр. Так, для реакції
N2 + 3H2 ↔ 2NH3
Kc=[NH3]2/[N2][H2]3;
Kp=
/
Оскільки
концентрації газоподібних речовин та
їхні парціальні тиски пропорційні одне
одному (Pi
= CiRT),
то константи
Кс
і Кр
також є пропорційними величинами.
У вираз констант рівноваги гетерогенних реакцій входять тільки концентрації газоподібних або розчинених речовин. «Концентрації» твердих речовин, тобто число їх молів в одиниці об’єму кожної твердої речовини, є величинами сталими, тому ці сталі множники включають у значення константи рівноваги.
Як приклад розглянемо рівноважний процес
FeO + CO ↔ Fe + CO2.
У цій системі є дві тверді фази (FеО і Fе), які перебувають у стані рівноваги з газовою фазою, яка складається із суміші двох газів (СО і СO2).
Запишемо вираз константи рівноваги у вигляді, аналогічному для гомогенних реакцій:
=
[Fe][CO2]/[FeO][CO].
Позначимо сталі концентрації твердих речовин Feі FeOвідповідно const1 і const2. Тоді вираз константи рівноваги набуде вигляду
=const1[CO2]/const2[CO]
Якщо сталі величини перенести в ліву частину рівняння, дістанемо вираз
Відношення
є
сталим, його позначають Кс,
тому
Kc = [CO2]/[CO]
Аналогічно запишемо Кр:
Згідно з цими виразами у разі зміни концентрації (парціального тиску) одного з газів рівноважна концентрація (парціальний тиск) іншого змінюється так, що їх відношення залишається сталим. Концентрації твердих речовин змінити не можна, а зміна їх кількості не впливає на стан рівноваги, тобто на концентрації інших речовин.
За значенням константи рівноваги можна визначити ступінь повноти перебігу реакції. Наприклад, якщо константа має велике значення, це означає, що рівноважні концентрації продуктів набагато більші за концентрації вихідних речовин, тобто ступінь перетворення вихідних речовин на продукти реакції також є великим. Відповідні кількісні розрахунки дають змогу визначити рівноважні концентрації та обчислити вихід продуктів.
Під час з’ясування фізичного змісту ізобарно-ізотермічного потенціалу було виявлено, що ступінь перетворення вихідних речовин на продукти реакції також залежить від значення ∆G реакції: чим більше від’ємне значення має ∆G, тим повнішим є перетворення. Встановлено важливий зв’язок між значенням ізобарно-ізотермічного потенціалу за стандартних умов ∆G0 та константою рівноваги (КС для реакцій в розчинах і Крдля реакцій у газовій фазі):
-∆G0 = RTlnKр .
Отже, якщо для заданої реакції за термодинамічними даними для речовин, які беруть участь у реакції, можна визначити значення ∆H0i ∆S0, можна визначити також ∆G0 за формулою Гіббса, константу рівноваги за рівнянням і вихід продуктів реакції.
