4. Підкресліть «ключові слова» до теми «Справжній портрет Цахеса».

«Прийшовши до Мондшайна, той застав у перед покої поміж кількох приємних дипломатичних осіб і малого Цинобра, який, спираючись на паличку, лупнув на князя своїми очицями і, не звертаючи більше на нього уваги, почав запихатися смаженим жайворонком, якого щойно поцупив зі столу. <…> А Цинобер тим часом упритул підійшов до князя і, чвакаючи, жадібно вминав жайворонка. <…> Доповіді таки справді писав той молодик, що звернувся був до князя, але князь знову крикнув:

• Чого вам треба? Ви, мабуть, і пера в руках не тримали. Та ще й тут, біля самого мене, жерете смажених жайворонків, навіть, мушу зауважити на превелику свою досаду, посадили масну пляму на мої кашемірові штани! До того ж бридко чвакаєте, еге ж? усе це переконливо свідчить, що ви зовсім не здатні до дипломатичної діяльності. <…> - І, звертаючись до Цинобра, промовив: - такі юнаки, як ви, шановний Цинобре, - окраса вітчизни, вони заслуговують на відзнаку. Ви будете таємним радцею в особливих справах!»

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцініть себе _______(балів)

5. Складіть інформаційний ланцюг до теми: «Життєвий шлях головного героя твору Гофмана» «Крихітка Цахес»

Оцініть себе _______(балів)

6. Поміркуйте! Як ставиться автор до свого герою?

• Слово «Цинобер» має значення:

1. штучний мінерал із сірки і ртуті;

2. кіновар, яскраво-червона фарба;

3. нісенітниця, дурниця, недалекі пусті розмови.

Яке із цих значень мав на увазі Гофман? Обґрунтуйте свою відповідь.

7. Визначте особливості художнього світу е. Гофмана за статтею Наталії Крячек «Міфологічні витоки художнього світу»

Людська доля залишається як i для інших романтиків головною для Гофмана. Він зосереджує увагу на особистості митця, в якій вбачає найбільш цілісне поєднання всього найкращого, що закладено в людині i не зіпсовано користолюбством i життєвою суєтою.

Розподіл художньої реальності на два світи спостерігається у багатьох творах Гофмана. Світ ентузіастів, людей, що не втратили єдності з природою, i світ філістерів (від нім. Philister, що спочатку означало філістимляни), самозадоволених міщан, що не відчувають природу, поезію, для яких життєвий пошук — лише слова.

Але «дивні психічні явища» отримують у Гофмана тверду, реальну інтерпретацію. 3 таємничого i страшного знімається таємниця. Biн не стільки лякає читача кошмарами i привидами, скільки шукає причини їх виникнення у глибинах людської психіки, у зовнішніх обставинах.

Фантастичні персонажі переходячи з одного в інший cвіт, змінюють імена i свою сутність. Так, фея Розабельверде з казки «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» особистість, що вже сформувалася i розквітла. Її ім'я — з німецької — «роза червона», так називають жінку 40—50 років. У філістерському світі вона Розиншен, Розингрюнсен (троянда будь-якого кольору, молоденька дівчинка чарівна, як троянда). Донна Анна у "Дон Жуан" у реальному світі артистка. Haвіть без iмeнi. У світі музики «твои мелодии — это я» вона Донна Анна, вона сама музика; Цахес у реальному житті потвора, під діями чар стає втіленням ycix талантів; Лускунчик у реальному світі — лялька для лускання ropixiв, у казковому — принц.

Міфологічне, фольклорне підґрунтя простежується і в інших образах, створених німецьким романтиком. Так, Малюк Цахес з казки «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» «напоминая раздвоенную речку, ... да маленькие искрящиеся глазенки, что вместе с мор­щинистыми старческими чертами лица, казалось обли­чало маленького альрауна». Альраун — це «різновид» мандрагори, рослини, що нагадує своїм коренем нижню частину тіла людини. У старих травних книгах коріння мандрагори зображують як чоловічі або жіночі форми з пучком листя на голові. У Греції вважали, що мандрагору використовувала Цірцея, щоб пробудити в людях потяг і кохання. В Аравії поширене повір'я, що вночі мандрагора світиться, через що її називали «свічкою диявола». У середні віки у низці європейських традицій її іменували квіткою диявола і вірили, що чаклуни, використовуючи її, можуть позбавити людину краси і розуму. Разом з тим мандрагора робить людину не вразливою.

Образ Цахеса Альрауна у Гофмана порівнюється з міфологічним трактуванням, яскраво вирізняються елементи, що їх споріднюють. На голові пасма червоних волосків, подарованих феєю — у Цинобера, у мандрагори — пучок листя. Фея торкнулась голови Цинобера з метою подарувати йому людську приязнь; Церцея використовує мандрагору, щоб пробудити в людях кохання; тут волоски у Цинобера червоним світяться — «свічка диявола» в аравійських повір'ях; три волоски у Цинобера

позбавляють оточуючих розуму, вміння відрізняти удаване від справжнього — квітка диявола, що позбавляє краси і розуму у середньовічній традиції. Образ Цинобера — втілення міфологічних уявлень і вірувань про мандрагору в цілому, а не лише її різновиду Альрауна з нижньої міфології.

Нотатки:

1. На чому зосереджує увагу Гофман?

2. Які два світи присутні в творах Гофмана?

3. Хто так Ентузіасти?

4. Як змінюють свою сутність фантастичні персонажі, переходячи з одного в інший світ?

5. Дайте міфологічне трактування образу Цехеса?

1. ______________________________________________________

2. ______________________________________________________

3. ______________________________________________________

4. ______________________________________________________

5. ______________________________________________________

Оцініть себе _______(балів)