- •1. Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права
- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •12. Проблемні питання реалізації функціональних принципів цивільного
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома
- •16. Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних
- •18. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження
- •37 Проблемні питання елементів позову, тотожності позову: теорія та практика.
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •42. Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження.
- •44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •45. Нові вимоги, за якими може бути виданий наказ, та їх аналіз.
- •46. Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •47. Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •48. Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •55. Порядок підготовки справи до судового розгляду
- •56. Проблемні питання попереднього судового засідання: завдання, порядок проведення.
- •Глава 3 розділу III цпк, яка присвячена порядку підготовки, починається одразу з статей, в яких закріплюється порядок вчинення конкретних підготовчих процесуальних дій.
- •57. Заочний розгляд справи: питання теорії і практики
- •58. Практична діяльність суду та ін. Уучасників по підготовці справи до судового розгляду
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в проваджені по перегляду судових рішень
- •60. Постанови суду і інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних прав або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
- •61. Проблемні питання видів судових постанов в цивіл. Процесі
- •62. Проблеми юр. Природи судового рішення: його декларативний та імперативний хар-тер
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •65. Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів
- •66. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.
- •67. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства щодо
- •68. Основні особливості сучасної системи апеляційного провадження.
- •69. Інститут апеляції в цивільному процесі.
- •70. Поняття і види апеляцій.
- •71.Характеристика повної і неповної апеляції
- •72. Проблемні питання s права апеляційного оскарження
- •76 Передумови права на апеляційне оскарження. Передумови, це все, що прописано в статтях (292-302 цпк)
- •79 Скасування рішення суду і інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80 Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •81 Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду і інстанції.
- •82 Вссу з розгляду цивіл. І крим. Справ – касаційна інстанція у цивіл. Справах: нові законодавчі підходи.
- •83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання.
- •84. Законодавчі зміни щодо строків касаційного оскарження та розгляду касаційної скарги.
- •85. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •86. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.
- •87. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •88. Підстави перегляду судових рішень всу.
- •89. Проблемні питання щодо суб’єктів права та умов перегляду судових рішень всу.
- •90. Строки, порядок подання заяви про перегляд судових рішень всу.
- •91. Перевірка вссу з розгляду цивіл. Та крим. Справ відповідності заяви про перегляд судових рішень вимогам цпк.
- •92. Порядок вирішення вссу з розгляду цивільних та кримінальних справ питання про допуск
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України: законодавчі новели.
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами: актуальні питання теорії та практики.
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах.
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і хар-теристика підстав скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
Існує думка про те, що до предмета доказування належать лише матеріально-правові факти, без яких неможливо вирішити справу по суті, та допоміжні доказові факти, які будучи доведеними дозволяють логічним шляхом встановити сам основний юридичний факт .
Прихильники ж широкого розуміння предмета доказування вважають, що до нього мають входити факти, які мають матеріально-правове значення, так і факти процесуально-правового характеру, оскільки останні є підставою для вирішення питань, що належать до можливості і допустимості судового захисту, а також до належного порядку його здійснення. Видається, що прихильники широкого розуміння предмета доказування більш послідовні, оскільки без доказування фактів процесуально-правового значення неможливо ухвалити рішення по справі.
Предмет доказування – це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті.
Факти, які входять до предмету доказування мають різний характер і значення.
В процесуальній науці виділяють декілька видів фактів:
1) юридичні факти, які мають матеріально-правове значення, з наявністю яких закон пов’язує виникнення, зміну, припинення матеріальних правовідносин. на них як правило вказує гіпотеза і диспозиція норм матеріального права.
2) доказові факти – хоча вони не мають самостійного значення, але у випадку їх достатності з допомогою судових доказів дозволяють зробити висновок щодо наявності або відсутності основних юридичних фактів.
3) юридичні факти, які мають процесуально-правове значення – такі факти впливають з:
• виникнення права на пред’явлення позову (ст. 122)
• зупинення провадження (201)
• закінчення провадження (205)
• (207)
Вказівки на дані факти містяться в нормах ЦПК.
4) факти, встановлення яких необхідно для виконання попереджувальних завдань правосуддя. Тому порушення законності посадовими особами є підставою для постановлення окремої ухвали (ст. 320)
26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
Предмет доказування — коло фактів матеріально-правового і процесуального характеру, які підлягають встановленню для вирішення цивільної справи по суті. Предмет доказування необхідний насамперед для суду, який у своїй пізнавальній діяльності прямує від припущення про існування фактів до достовірного знання про них. Доти, поки суд не має достовірного знання про які-небудь події або дії, вони трактуються як обставини, тобто припущення про існування фактів. Якщо ж суд про яку-небудь обставину має уявлення як про факт (наприклад, у силу його загальновідомості), то до предмета доказування вона взагалі не включається.
Сторони ж з самого початку володіють знаннями про обставини справи на рівні фактів, і їхнє завдання полягає в передачі цього знання суду. Однак для забезпечення своїх інтересів вони можуть давати суду перекручене уявлення про них. «Факти, що входять до предмета доказування, можуть і не існувати, а отже, не бути фактами ».
Обсяг юридичних фактів, що входять до предмета доказування, для кожної цивільної справи різний. Суд визначає його, виходячи зі змісту заявлених вимог і заперечень сторін, керуючись при цьому нормами матеріального права, які повинні бути застосовані в цьому випадку.
Сторони можуть неправильно (наприклад, внаслідок юридичної непоінформованості) визначити підставу своїх вимог або заперечень, а отже, і предмет доказування у справі. У цьому випадку юридичні факти, не зазначені сторонами, включаються до предмета доказування в справі.
При визначенні предмета доказування суд не зв'язаний юридичними фактами, зазначеними сторонами. Тому, якщо сторони для обґрунтування своїх вимог або заперечень посилаються на факти, які не мають юридичного значення для справи, що розглядається, суд не включає їх до предмета доказування.
У процесі розгляду спору предмет доказування може змінюватися. Позивач має право доповнити або змінити підставу позову, відповідач — надати до обґрунтування своїх заперечень додаткові юридично значущі факти. За згодою позивача суд має право змінити підставу позову. Суд також має право вказати позивачеві на необхідність встановлення факту, що має матеріально-правове значення, на який позивач не посилався в позовній заяві, і потребу надання необхідних доказів.
Правильне визначення предмета доказування в кожній справі має важливе практичне значення. Воно дозволяє визначити коло фактів, з'ясування яких необхідно для успішного виконання судом завдань, що стоять перед ним. Якщо необхідні для вирішення справи юридичні факти не включені до предмета доказування, це призводить до винесення судом незаконного й необгрунтованого рішення. З іншого боку, включення до предмета доказування юридичних фактів, що не стосуються до справи, веде до ускладнення процесу непотрібними матеріалами, даремного витрачання часу, сил і коштів суду та юридично заінтересованих у вирішенні справи осіб.