- •1. Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права
- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •12. Проблемні питання реалізації функціональних принципів цивільного
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома
- •16. Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних
- •18. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження
- •37 Проблемні питання елементів позову, тотожності позову: теорія та практика.
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •42. Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження.
- •44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •45. Нові вимоги, за якими може бути виданий наказ, та їх аналіз.
- •46. Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •47. Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •48. Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •55. Порядок підготовки справи до судового розгляду
- •56. Проблемні питання попереднього судового засідання: завдання, порядок проведення.
- •Глава 3 розділу III цпк, яка присвячена порядку підготовки, починається одразу з статей, в яких закріплюється порядок вчинення конкретних підготовчих процесуальних дій.
- •57. Заочний розгляд справи: питання теорії і практики
- •58. Практична діяльність суду та ін. Уучасників по підготовці справи до судового розгляду
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в проваджені по перегляду судових рішень
- •60. Постанови суду і інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних прав або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
- •61. Проблемні питання видів судових постанов в цивіл. Процесі
- •62. Проблеми юр. Природи судового рішення: його декларативний та імперативний хар-тер
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •65. Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів
- •66. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.
- •67. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства щодо
- •68. Основні особливості сучасної системи апеляційного провадження.
- •69. Інститут апеляції в цивільному процесі.
- •70. Поняття і види апеляцій.
- •71.Характеристика повної і неповної апеляції
- •72. Проблемні питання s права апеляційного оскарження
- •76 Передумови права на апеляційне оскарження. Передумови, це все, що прописано в статтях (292-302 цпк)
- •79 Скасування рішення суду і інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80 Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •81 Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду і інстанції.
- •82 Вссу з розгляду цивіл. І крим. Справ – касаційна інстанція у цивіл. Справах: нові законодавчі підходи.
- •83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання.
- •84. Законодавчі зміни щодо строків касаційного оскарження та розгляду касаційної скарги.
- •85. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •86. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.
- •87. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •88. Підстави перегляду судових рішень всу.
- •89. Проблемні питання щодо суб’єктів права та умов перегляду судових рішень всу.
- •90. Строки, порядок подання заяви про перегляд судових рішень всу.
- •91. Перевірка вссу з розгляду цивіл. Та крим. Справ відповідності заяви про перегляд судових рішень вимогам цпк.
- •92. Порядок вирішення вссу з розгляду цивільних та кримінальних справ питання про допуск
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України: законодавчі новели.
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами: актуальні питання теорії та практики.
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах.
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і хар-теристика підстав скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження.
Відповідно до статей 1 і 255 ЦПК справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами цивільного судочинства з винятками і доповненнями, передбаченими в главах 34—39. При цьому діють всі принципи цивільного процесу, застосовуються положення Загальної частини ЦПК (глави 1-8), загальні правила підготовки справ до розгляду (гл. 18), правила розгляду їх в судовому засіданні (глави 20-22), прийняття рішення та його оскарження (глави 40-43). Однак специфічними є правила підсудності, не діють такі інститути позовного провадження як зустрічний позов, заміна неналежної сторони, участь третіх осіб, мирова угода тощо.
Цивільними процесуальними засобами порушення в суді справ окремого провадження є: 1) звернена до суду вимога про встановлення певних обставин, юридичного становища громадянина чи його майна або неправильність дій органів, які посвідчують такі обставини; 2) процесуальна форма втілення вимоги — письмова заява, скарга (ст. 5 ЦПК); 3) процесуальна дія по пред'явленню вимоги до суду; 4) процесуальна форма забезпечення виконання вимоги-звернення до суду особисто або через представника з поданням заяви, скарги.
Вимога до суду про порушення справи окремого провадження має свої складові (елементи) — предмет, підставу, зміст. Предметом вимоги є право на встановлення певного юридичного факту або юридичного становища громадянина, підставою — обставини, що підтверджують їх наявність чи відсутність, а змістом — суть вимоги. У кожній справі елементи вимоги мають різний характер, але, як правило, усі вони або два з них (предмет і зміст) визначені законом.
Рішення суду, постановлене у справах окремого провадження, примусово не виконується органом судового виконання, але має властивість загальнообов'язковості (ст. 14 ЦПК) і реалізується державними органами шляхом оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян, зокрема через видачу свідоцтва про право на спадщину, право власності, виправлення, поновлення і анулювання запису в актах громадянського стану тощо. Для всіх справ окремого провадження характерні особливості процесуальних засобів порушення та розгляду справи в суді.
44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
Питання про видачу судового наказу не вирішується у судовому засіданні, при цьому не вимагається повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, заслуховування пояснень стягувача та боржника.
Судовим наказом згідно із ст. 95 ЦПК є особлива форма судового рішення (постанови) про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Вимоги щодо форми та змісту судового наказу містяться у ст. 103 ЦПК, однак зважаючи на властивість судового наказу як виконавчого документа, повинні враховуватися положення і ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Судовий наказ, який підписується суддею, складається у двох примірниках на спеціальному бланку, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
У судовому наказі зазначаються:
1) дата його видачі;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Після складання судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право подати заяву про його скасування (ст. 104 ЦПК).
Заява боржника про скасування судового наказу може містити заперечення проти вимог стягувача і повинна бути подана до суду, який видав судовий наказ, протягом десяти днів з дня отримання судового наказу.
Заява, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Пропущений строк подання заяви боржника до суду може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для поновлення цього строку. В протилежному випадку така заява судом залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 106 ЦПК в ухвалі про скасування судового наказу роз’яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні у загальному порядку. Копії ухвал надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.
Судовий наказ, який не скасований судом, який його виніс, набирає законної сили при наявності таких умов: протягом трьох днів після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу не надійшла відповідна заява від боржника; наявні дані про отримання боржником копії судового наказу (ст. 105 ЦПК). Після набрання судовим наказом законної сили він підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку.
