- •1. Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права
- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •12. Проблемні питання реалізації функціональних принципів цивільного
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома
- •16. Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних
- •18. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження
- •37 Проблемні питання елементів позову, тотожності позову: теорія та практика.
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •42. Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження.
- •44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •45. Нові вимоги, за якими може бути виданий наказ, та їх аналіз.
- •46. Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •47. Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •48. Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •55. Порядок підготовки справи до судового розгляду
- •56. Проблемні питання попереднього судового засідання: завдання, порядок проведення.
- •Глава 3 розділу III цпк, яка присвячена порядку підготовки, починається одразу з статей, в яких закріплюється порядок вчинення конкретних підготовчих процесуальних дій.
- •57. Заочний розгляд справи: питання теорії і практики
- •58. Практична діяльність суду та ін. Уучасників по підготовці справи до судового розгляду
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в проваджені по перегляду судових рішень
- •60. Постанови суду і інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних прав або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
- •61. Проблемні питання видів судових постанов в цивіл. Процесі
- •62. Проблеми юр. Природи судового рішення: його декларативний та імперативний хар-тер
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •65. Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів
- •66. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.
- •67. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства щодо
- •68. Основні особливості сучасної системи апеляційного провадження.
- •69. Інститут апеляції в цивільному процесі.
- •70. Поняття і види апеляцій.
- •71.Характеристика повної і неповної апеляції
- •72. Проблемні питання s права апеляційного оскарження
- •76 Передумови права на апеляційне оскарження. Передумови, це все, що прописано в статтях (292-302 цпк)
- •79 Скасування рішення суду і інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80 Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •81 Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду і інстанції.
- •82 Вссу з розгляду цивіл. І крим. Справ – касаційна інстанція у цивіл. Справах: нові законодавчі підходи.
- •83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання.
- •84. Законодавчі зміни щодо строків касаційного оскарження та розгляду касаційної скарги.
- •85. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •86. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.
- •87. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •88. Підстави перегляду судових рішень всу.
- •89. Проблемні питання щодо суб’єктів права та умов перегляду судових рішень всу.
- •90. Строки, порядок подання заяви про перегляд судових рішень всу.
- •91. Перевірка вссу з розгляду цивіл. Та крим. Справ відповідності заяви про перегляд судових рішень вимогам цпк.
- •92. Порядок вирішення вссу з розгляду цивільних та кримінальних справ питання про допуск
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України: законодавчі новели.
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами: актуальні питання теорії та практики.
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах.
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і хар-теристика підстав скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здійснення правосуддя в цивільних справах.
Нині Україна є учасницею міжнародних договорів і угод з питань цивільного процесу. Так, одним з перших багатобічних міжнародних договорів, подібного роду, укладених Україною, є Угода Урядів держав-¬учасників Співдружності Незалежних Держав «Про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності» від 20 березня 1992 р. До них можна також віднести Конвенцію про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладену між державами¬-учасницями СНД 7 жовтня 2002 р., двосторонні договори про правову допомогу з КНР, Литвою, Молдовою, Грузією, Латвією, Естонією, Чехією, Вірменією та іншими країнами.
До міжнародних договорів також слід віднести двосторонні міжнародні дого¬вори колишнього СРСР з питань міжнародного цивільного процесу.
Ключовою є проблема співвідношення норм міжнародного права з нормами внутрішньодержавного цивільного процесуального права. У юридичній літературі висловлюються різні думки з питань природи, характе¬ру і співвідношення норм міжнародного права з нормами внутрішньодержавного права. Одні автори вважають, що джерела норм міжнародного права варто віднести до різновидів джерел норм внутрішньодержавного права. Протилежної позиції дотримуються інші автори, на думку яких норми міжнародного права займають автономне положення в правовій системі держав з погляду їхнього походження, способу утворення. Г.В. Ігнатенко, стверджує, що джерело права виступає елементом відповідної правової системи. Разом з тим у внутрішньодержавного і міжнародного права такі елементи є різними. Наведена точка зору надалі одержала досить широку підтримку. На основі цієї позиції, С.Ю. Марочкін вважав, що «джерела міжнародного права займають відособлене положення в нормативній частині правової системи…, по сусідству, поруч із джерелами внутрішньодержавного права…, але вони не стають джерелами права». М.В. Буроменський вказує на те, що в сучасному світі внутрішнє і міжнародне право – це взаємозалежні системи права серед яких має місце і проник¬нення і взаємовплив принципів і норм цих систем одна на одну. Разом з тим, підкреслює автор, «міжнародне право є окремою правовою системою»
Відзначаючи самостійний характер норм міжнародного права, В.А. Канашевсь¬кий, обґрунтовує свою позицію тим, що міжнародний договір є виразом спільної волі декількох держав.
Ратифікований міжнародний договір з питань цивільного процесу набуває обов’язкової юридичної сили для суду, якщо в ньому передбачені інші пра¬вила, ніж в цивільному процесуальному законі.
Міжнародні договори, виступаючи джерелами цивільного проце¬суального права, не входять в систему нормативних правових актів і не є формою виразу внутрішньодержавних норм права, займають відособлене положення. Разом з тим вони тісно взаємодіють з нормами внутрішньодержавного права.
Міжнародні договори , згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України, котрі відповідно до Конституції України складають частину національного законодавства. До міжнародних норм слід віднести:
І. двосторонні договори України про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах: з
ІІ. Багатосторонні угоди: Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності підписана урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (м. Київ, 20.03.1992 р.) та ін.
ІІІ. Конвенції: Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (05.10.1961 р., набула чинності для України з 22.12.2003 р.); Конвенція про отримання за кордоном доказів по цивільних та торгових справах (18.03.1970 р., Україна із заявами і застереженнями приєдналася 19.10.2000 р.);
У зв’язку з офіційним оформленням правонаступництва України для неї залишається чинною Конвенція з питань цивільного процесу (м. Гаага, 01.03.1954 р., набула чинності для СРСР 26.07.1967 р. Крім того, 14.07.1993 р. Україна приєдналась до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства (07.06.1968 р.).