105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Регулюється ст. 335 ЦПК

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Той факт, що перевірку справи суд здійснює в межах доводів касаційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, свідчить про реалізацію принципу змагальності.

Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За таких умов суд

касаційної інстанції перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в судовому рішенні вихід за межі доводів касаційної скарги.

При розгляді справи суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та додержання норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій в конкретній справі стосовно її фактичних обставин, встановлених судами при

розгляді справи в першій та апеляційній інстанціях.

При цьому, перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховано судом першої або апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення всі факти, що є предметом доказування (стаття 179 ЦПК); чи підтверджено

обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами (статті 58 і 59 ЦПК); чи правильно застосовано норми матеріального права та чи дотримано норми процесуального права. При перегляді судових рішень необхідно виходити з повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 336 ЦПК, і відповідних їм підстав для перегляду судових рішень у касаційному порядку, передбачених

статтями 338 - 342 ЦПК. При цьому суд касаційної інстанції керується статтею 336 ЦПК (відповідним пунктом, частиною) та нормою ЦПК, що

визначає підстави перегляду судового рішення в такому разі, і відповідно до такої норми та наданих суду касаційної інстанції повноважень

формулює резолютивну частину своєї ухвали чи рішення.

106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.

Ст. 332 ЦПК

Попередній розгляд справи є окремою процедурою касаційного провадження, метою якого є з'ясування всіх необхідних обставин для

правильного висновку про законність оскаржуваного судового рішення та проводиться у формі попереднього судового засідання без повідомлення

осіб, які беруть участь у справі, колегією у складі трьох суддів.

Суд касаційної інстанції у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом 5 днів після складення суддею-доповідачем доповіді по справі вирішує питання про передачу справи на розгляд складу судової палати, тобто про допуск справи до касаційного розгляду.

Суддя-доповідач на попередньому судовому засіданні доповідає колегії у складі трьох суддів про свої висновки у справі та вносить відповідні пропозиції.

Якщо суддя-доповідач виявив, що відсутні підстави для скасування рішення (тобто не встановлено незаконності оскаржуваного судового рішення) і судова колегія погодилась з цією думкою, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

За наслідками попереднього розгляду справи в касаційному провадженні може бути прийняте одне з таких рішень: 1) про відхилення касаційної скарги; 2) про скасування судового рішення; 3) про призначення справи до судового розгляду.

Справа призначається до судового розгляду, якщо наведені у касаційні скарзі доводи дають підстави вважати, що має місце порушення норм матеріального або процесуального права при вирішенні спору, але немає обставин, які є підставами для скасування судового рішення.

Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Ця норма є винятком із загального правила, наведеного у ч. 1 ст. 19 ЦПК, за яким рішення (ухвала) суду постановляється більшістю голосів суддів.

Про допуск справи до касаційного розгляду або про відмову в допуску суд постановляє ухвалу, яка підписується всім складом суду і оскарженню не підлягає.

Справа, яка допущена до касаційного розгляду, передається судді-доповідачу, який провадить її підготовку до судового розгляду. До змісту підготовки входить виготовлення доповіді, в якій викладаються обставини, необхідні для постановлення рішення суду касаційної інстанції.

Виготовлена доповідь передається визначеному складу суддів судової палати чи колегії суддів судової палати суду касаційної інстанції, які будуть розглядати справу у касаційному порядку у випадках, передбачених ЦПК, а справа призначається до розгляду, про день, час і місце якого повідомляються особи, які беруть участь у справі.

!!!На практиці важко перевірити чи дійсно відбулося засідання колегії суддів у нарадчій кімнаті, чи це відбувалося так, що суддя-доповідач обійшов своїх колег-суддів і одержав їх підписи на підготовленому документі. Технічна фіксація цього попереднього судового засідання не здійснюється. Тому вимога про попереднє засідання, яка відбувається без сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, має формальний характер та суперечить, на нашу думку, конституційним гарантіям прав особи у сфері судочинства