51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.

Провадження у справі до судового розгляду – не обов’язкова стадія цивільного процесу, яка є сукупністю процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та забезпечення своєчасного і правильного розгляду та вирішення цивільної справи.

Мета провадження у справі до судового розгляду має подвійний характер і передбачає, що суд вживає заходів щодо примирення сторін, а якщо вони не дадуть належних результатів – забезпечує розгляд цивільної справи по суті в установлені строки.

Проблеми:

1. Переважна кількість процесуальних дій, які складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у попередньому судовому засіданні, яке може бути призначено і проведено протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі. Але таке засідання є НЕ обов’язковим, а тому дуже рідко проводиться.

2. Вся підготовка обмежується проведенням попереднього судового засідання

3. Актуальним є питання повернення обов’язковості проведення попереднього судового засідання. ВСУ виступив проти того, щоб попереднє с.з. було необов’язковим, адже:

«– уже на стадії підготовки справи до судового розгляду відповідач має право пред’явити зустрічний позов. Крім цього засобу захисту від пред’явленого позову, відповідач має право заперечувати проти заявленої вимоги;

– на цій стадії сторони можуть реалізувати своє право на відмову від позову, на визнання позову, на заявлення клопотань про забезпечення доказів або забезпечення позову.

Крім того, відповідно до статті 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом, з урахуванням часу, необхідного для їх подання, а подані з порушенням зазначених вимог – не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Таким чином, інститут попереднього судового засідання безпосередньо пов’язаний із процедурою подання доказів, а його скасування призведе до негативних наслідків у частині подання доказів та доказування. Як свідчить судова практика, наявність інституту обов’язкового проведення попереднього судового засідання цілком виправдана, оскільки дає змогу уточнити позовні вимоги та заперечення, визначити обставини, що мають значення для справи, з’ясувати питання, що стосуються інституту доказування, вже на стадії підготовки справи до судового розгляду процесуально закріпити дії сторін щодо розпо-рядження своїми матеріальними та процесуальними правами, закінчити провадження у справі як з ухваленням рішення по суті, так і без ухвалення такого рішення тощо.

52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.

Провадження у справі до судового розгляду – не обов’язкова стадія цивільного процесу, яка є сукупністю процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та забезпечення своєчасного і правильного розгляду та вирішення цивільної справи.

На думку С. В. Сеник, провадження у справі до судового розгляду – це окрема стадія цивільного судочинства, яку умовно можна поділити на дві частини:

1) попереднє судове засідання, яке охоплює усі процесуальні дії, що проводять із метою врегулювання спору до судового розгляду. Якщо ж сторони не врегулюють спори у попередньому судовому засіданні, суд переходить до другої частини стадії провадження у справі до судового розгляду – підготовки справи до судового розгляду;

2) підготовка справи до судового розгляду це друга частина стадії провадження у справі до судового розгляду, яка охоплює усі процесуальні дії, які проводять із метою забезпечення правильного і всебічного розгляду і вирішення справи*.

На жаль, нині положення ЦПК не виокремлюють, навпаки, законодавець в одній нормі (ст. 130 ЦПК) закріпив положення, що врегульовують спір до судового розгляду та підготовку справи до судового розгляду.

Завданнями підготовки справи до судового розгляду є:

- уточнення обставин, які мають значення для справи, та фактів, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень;

- визначення характеру спірних правовідносин і змісту правової вимоги;

- визначення матеріального закону, який регулює спірні правовідносини;

- вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

- з'ясування, які є докази на підтвердження зазначених фактів;

- визначення кола доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснення, якій із сторін слід довести певні обставини;

- вжиття заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяння врегулюванню спору до судового розгляду.