- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Етапи роботи над ліричним твором.
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Еврипід (Евріпід, грец. Ευριπίδης; близько 480 до н. Е. — 406 до н. Е.) — давньогрецький поет-драматург, молодший з трьох великих афінських трагиків поряд із Есхілом та Софоклом.
- •Билет №
- •5. Повинен знати:
- •Основні напрямки діяльності мо вчителів української мови та літератури
- •1. Загальна інформація щодо прав та зобов’язань вчителя
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Вимоги до виразного читання
- •Билет №
- •Виник у друг.Пол.Хіі ст. Лицарський роман описував пригоди і почуття шляхетно закоханого лицаря, з яким пов’язані всі події роману.
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Основні етапи роботи над епічним твором.
- •Билет №
- •Шляхи аналізу художнього твору
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
- •Билет №
Шляхи аналізу художнього твору
Шлях аналізу «Услід за автором»
Використовуючи аналіз «Услід за автором», учитель на етапі підготовки до уроку прочитує текст, ділить його на логічно завершені змістові частини та складає до кожної з них систему запитань, спрямовану на аналіз твору в єдності форми та змісту. Якщо твір невеликий за обсягом, кожна частина зачитується у класі, після чого проводиться аналіз методом евристичної бесіди. Якщо твір великий за обсягом, то на уроці аналізуються частини, які містять ключові епізоди, інші прочитуються вдома, а в класі аналізуються через систему запитань, підготовлених учителем.
Пообразний шлях аналізу.
Як свідчить досвід, у шкільній практиці частіше використовується пообразний шлях аналізу літературного твору. Це зрозуміло, бо в центрі кожного художнього твору є образ або образи людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора.
Саме цей шлях аналізу сприяє утвердженню погляду на літературу як людинознавство, що ставить перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характеру, естетичного та соціального спрямування: Хто я? Яке моє місце в цьому світі? Що таке добро, а що таке зло? Як пізнати себе, навколишній світ? Тобто – це ті проблеми, над якими завжди замислюється молоде покоління. Сучасні школярі-старшокласники – не виняток у цьому загальнолюдському процесі пошуків себе.
Однак можна погодитися і з наріканнями, викликаними традиційним пообразним аналізом, оскільки він здебільшого зводився до поділу на позитивних та негативних героїв, і навіть цей поділ був чітко визначений у підручниках та методичних посібниках.
Проблемно-тематичний шлях аналізу.
Готуючись до реалізації проблемно-тематичного шляху аналізу, необхідно з’ясувати лексичне значення слів та словосполучень: проблема, проблемне запитання, проблемне завдання, проблемна ситуація. Без усвідомлення цього не буде зрозумілим ланцюжок методичної роботи вчителя:
– від визначення проблем до проблемних запитань;
– від проблемних запитань до проблемної ситуації;
– від проблемної ситуації до проблемних завдань;
– від проблемних завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів розв’язання визначених проблем.
Комбінований шлях аналізу.
Цей шлях аналізу передбачає використання двох чи більше варіантів послідовностей під час дослідження літературно-художнього твору, яких саме – визначає учитель
Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору. Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:
– постановка запитань для тексту;
– уміння виділяти головне і другорядне;
– складання плану, конспекту, тез;
– уміння підбирати цитати;
– різні види коментарів;
– переказ тексту;
– зіставлення різних редакцій твору;
– порівняння головних героїв з прототипами;
– усне словесне малювання;
– інсценування;
– виразне читання;
– складання кіносценаріїв;
– зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.
виділяють різні види аналізу художнього тексту: філологічний, лінгвістичний, стилістичний, літературознавчий. • Мета філологічного аналізу тексту — показати через взаємну обумовленість форми і змісту тексту, його зміст і культурологічний статус. До особливостей філологічного аналізу тексту відносяться: історизм, антропоцентричність, культурологічна спрямованість, комплексний інтегральний характер (увага до форми і змісту тексту в їх взаємній обумовленості), лексикоцентричность. Філологічний аналіз тексту включає в себе лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий аналіз, а також висвітлення культурно-історичного контексту епохи. Філолог розглядає різні аспекти тексту як складного мно-гопланового феномену в процесі лінгвістичного аналізу, стилістичного і літературознавчого, які взаємно доповнюють один одного, розширюють і поглиблюють уявлення про змістовному плані тексту й особистості автора, що стоїть за ним. • Мета лінгвістичного аналізу тексту — «показ тих засобів, за допомогою яких виражається ідейний і пов'язаний з ним емоційний зміст твору» (Ст. Л. Щерба). • Мета стилістичного аналізу — розгляд тексту з точки зору лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів стилеобразования як прояви стилістичного узуса та індивідуально-авторського стилю. • Мета літературознавчого аналізу — виявлення змісту художнього тексту як витвору мистецтва в культурно-історичному контексті епохи.
