23. Метафора і аналогія як основні засоби розвитку і збагачення лексико-семантичної структури слова; їх подібні та відмінні ознаки.

Метафора - це перенесення найменування на підставі подібності, уподібнення одного класу явищ іншому, в результаті чого вони позначаються одним словом. Уподібнені можуть бути (за подібністю внутрішніх і зовнішніх ознак: пр. предмети можуть уподібнюватися один одному на підставі подібності форми (мережа зморшок, лапа їли), кольору (малиновий піджак, сиві хмари), розташування (ніс човна, хвіст літака).; за подібністю функцій(дієслова, дієслівні іменники)пр. козирок кепки - козирок під'їзду, гусяче перо - перо авторучки; за подібністю чуттєво-емоційного враження(фізичний стан і внутр.. стан людини)пр. сніжна буря - буря захоплень, діра на сорочці - жити в дірі, золоте кільце - золоті руки, низький зріст - низький вчинок).

-Аналогія – особливий тип перенесення найменування, який ґрунтується на подібності предметів загалом відмінних предметів, явищ, що зближуються певною властивістю, ознакою тощо.

Аналогія порівняно з метафорою і метонімією характерезується вищим рівнем узагальнення і є результатом складних аналогічних операцій. Аналогія – подібність неподібного.(пр. Тінь дерева, тінь усмішки).

24. Метонімія як тип перенесення найменування, його роль у розвитку лексичного значення слова та вживанні слова.

Метонімія - це перенесення найменування на основі суміжності об'єктів або явищ, їх суміжними, залученості в одну ситуацію: два явища, певним чином пов'язані один з одним (просторово, ситуативно, логічно і т. д.) , називаються одним словом.

-метонімія (за суміжністю просторовою, часовою, логічною: назва збірного поняття/часина від цілого (зерно); рослина і плід (вишня); назва рослини і страва(гречка, чай); назва предмету і сировини(льон); матеріал і вироби з нього( дерево, кришталь); предмет і міра, що вимірюється цим предметом (лікоть, кварта); назва дії і часу, в якій це відбувається (сівба, косовище); назва дії і наслідків дії(зупинка, шиття); дія і місця дії (зупинка, заправка).

Один з видів метонимических переносів – синекдоха - перенесення найменування з частини на ціле, з приватного на загальне (зайві руки нам не завадять: 'частина тіла людини' - 'працівник') або з цілого на частину , із загального на приватне (пральна, парова, електрична машина 'механізм' - службова машина 'автомобіль').

25. Омонімія як тип системних відношень між мовними одиницями різних рівнів мови. Лексична омонімія та її джерела.

Омонімія – загальне явище, що стосується одиниць усіх значеннєвих рівнів(крім фонетичного) і поляає в тому, що мовні одиниці збігаються за звуковою формою(тотожні чи подібні), але при цьому не мають спільних компонентів значень, не пов’язані між собою.

Омонімія - тип мовної універсалії загальних відношень між мовними одиницями того самого рівня, при якому тотожність фонеми не пов’язана з вираженням спільного подібного поняття.

-морфемно-словотвірний рівень: -ат- (Р.в. лош-ат-и; голов-ат-ий, делег-ат).

-граматичний рівень – збігаються різні граматичні форми форми слів, що належать до різних частин мови. (віз – іменник, віз – дієслово; ніс – частина тіла, ніс – дієслово; мати- мати). Утворює омоформи – тотожні за звуковою будовою граматичні форми слів, що належать до різних частин мови, і в поч. формі не збігаються. Збігаються також звукові форми слів службових і повнозначних. (ніж – іменник, ніж – сполуч.)

-синтаксичний рівень – певна синтаксична конструкція побудована неоднозначно і допускає різні тлумачення(пр. Мій лист повернувся).

-омонімія фразеологічних і вільних сполучень.

Це стосується тільки фразеологічних зрощень. Хатня морква, дати гарбуза.

Варити воду – безуспішна робота.

Варити воду – брехати на іншу людину.

-Найповніше омонімія виражається на лексичному рівні – самостійних повнозначних слів, що можуть виражати різні непов’язані між собою значення (грамота-грамота, правити – правити).

Джерела формування лексичної омонімії:

- збіг звукового складу питомих та запозичених слів: як (прислівник) і як — «велика рогата тварина» (з тибетської).

-збіг звукового складу слів, запозичених із різних мов: кок — «вид зачіски» (фр.) і кок — «кухар на судні» (гол.), бар — «одиниця тиску» (гр.) і бар — «невеликий ресторан» (англ.),;

- творення нових слів: обпилювати від пил і від пиляти,злити від зло і від лити

-дальший розвиток багатозначності, що призводить до втрати зв'язків між різними значеннями колись єдиного слова: порох — «пил» і порох — «вибухова речовина»