16. Зв’язані лексичні значення, їх типи та спосіб реалізації.

Лексичне значення слова – закріплена історично у мовній свідомості та соціально зумовлена піввіднесеність слова з певними явищами позамовної дійсності, що передається з покоління в покоління як усно, так і письмово.

За способом реалізації Л.зн. поділяються на вільні та зв’язані.

Вільні – тип л.зн., який зарактерезується найширшою лексичною сполучуваністю (прямі, вивідні).

Зв’язані(номінативно-вивідні) – тип л.зн., які характеризуються одиничною, або обмеженою сполучуваністю.

Типи зв’язаних л.зн.: -фразеологічно – зв’язані, - синтаксично зв’язані.

Фразеологічно з’вязані теж мають свої підвиди: 1) слова з найвищим ступенем фразеологізації, які вже не мають прямого ном. значення (пр. байдики, об лизень, сидьма,ходором, тощо); 2)слова, які можуть вжив., як і в прям. – ном.,в ном. – вивідному. так і в фраз. зв’язаному (пр. ягідка – плід, ягідка – дівчина, гарної вроди; дуб – дерево, міцний, як дуб, волосся стало дубом).3) фразеологічно зв’язане може виражатись фразеологізмами, мають і прямі і ном.-вивідні, викор. як і в прямому, так і у вивідному (пр. на зубок, на око, по коліна, одним вухом чути).Синтаксично зв’язані: функц. – синтаксично обмежені, контекстуально образні.

17. Фразеологічно зв’язані значення слова та умови їх реалізації.

Фразеологічно зв’язане значення слова – узагальнено переносне зн. слова, що можуть виявляти свою предметно-поняттєву співвідношеність лише в поєднанні з чітко визначеними словами, що входять до складу фраз. одиниць. ц

Фразеологічно з’вязані теж мають свої підвиди: 1) слова з найвищим ступенем фразеологізації, які вже не мають прямого ном. значення (пр. байдики, об лизень, сидьма,ходором, тощо); 2)слова, які можуть вжив., як і в прям. – ном.,в ном. – вивідному. так і в фраз. зв’язаному (пр. ягідка – плід, ягідка – дівчина, гарної вроди; дуб – дерево, міцний, як дуб, волосся стало дубом).3) фразеологічно зв’язане може виражатись фразеологізмами, мають і прямі і ном.-вивідні, викор. як і в прямому, так і у вивідному (пр. на зубок, на око, по коліна, одним вухом чути).

18. Синтаксично зв’язані значення слова, їх типи та умови реалізації.

Синтаксично зв’язане зн. – такий тип, який може реалізуватись лише у зв’язках із конкретними лекс. одиницями.

Синтаксично зв’язані: функц. – синтаксично обмежені(зумовлені), контекстуально образні.

Синтаксично-зумовлене - такий тип л.зн., що зумовлений певною синтаксичною позицією у реченні.

Найчастіше син.-зумовлені значення мають прикметники, або дієприкметники вжиті в ролі додатка або підмета. Таке явище ще називають явищем субстантивації.

(пр. Покарання грішним. – Грішним людям горіти в пеклі.)

Контекстуально образні –

19. Багатозначність слова, її причини та спосіб існування в мові.

Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, абополісемією (від гр. poly — багато, sema — знак). Слово, первісно однозначне, поступово може набувати нових значень. 

Значення багатознаного слова тісно пов’язані між собою. Носій мови інтуїтивно і логічно, без особливих зусиль засвоює нові значення.

Слово як основна лексична одиниця мови має здатність виконувати найширші номінативні функції. Така властивість слова є системною. Переважна більшість слів в суч. Укр.. мові є багатозначними. Ця багатозначність сформувалась історично і за своєю природою тісно пов’язана з діяльністю людини.

Багатозначність виникає як об’єктивна здатність слова вимістити у певній звуковій формі співвідношення між реаліями позамовної дійсності, між якими існує певний зв’язок.

Кожне нове значення слова виявляється у його сполучуваності із контекстом.