Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з СУМ 2016.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
219 Кб
Скачать
☆

60. Будова фразеологізмів (за підручником і. Ющука „Українська мова” (к.: Либідь, 2003).

Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим. Фразеологізми у формі незалежного речення являють собою завершені, самодостатні комунікативні оди ниці, проте, на відміну від звичайних речень, передають одне поняття, творять семантичну цілість: повернулося колесо істо рії — сталися зміни; не варта шкірка вичинки — марна праця; Такі фразеологізми не здатні до словесного по ширення, у тексті вони вживаються як окремі повідомлення, репліки і за своїм значенням межують із приказками: Ви себй рівняєте з Іосифом ? Далеко куцому до зайця! (І. Котляревсь кий). Вони можуть входити також до складного речення як його предикативна частина: Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері (І. Нечуй-Левицький). До складу фразеологізмів, що мають форму підряд ного речення, як обов'язковий компонент входять спо лучники підрядності на зразок як, мов, наче, аж та сполучні слова що, де, куди, коли, доки тощо. Ці фразеологізми, як правило, вказують на різні обставини і за будовою можуть бути: повним двоскладним реченням (із підметом і присудком): куди і ворон кісток не заносить — дуже далеко, куди око гляне — скрізь, звідки вітер віє — чий вплив, доки світ стоїть — завжди; неповним двоскладним реченням із пропущеним присуд ком, рідше — підметом: як риба у воді — вільно, невиму шено, як засватана дівка — сором'язливо. часом і з обома пропущеними головними членами речення: (знає) як свої п 'ять пальців — досконало, (побачить) як свого носа — ніколи не (побачить), іноді до таких фразеологізмів як головна складова частина входить дієслово: битися як риба об лід — бідувати,;односкладним реченням: хоч собак ганяй — дуже холодно, хоч в око стрель — дуже темно. Фразеологізми, що мають форму предикативного словосполучення, являють собою комунікативно неза вершені, недостатні одиниці: вони, як правило, потребують доповнення другорядними членами. Наприклад, у реченні Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника, — просто душа співає од такої краси (Ю. Яновський) фразеологізм душа співає, що має значення «радісно», доповнюється обставиною причини од краси. За бу довою такі фразеологізми поділяють на: двочленні — складаються лише з підмета й присудка: по рохня сиплеться — дуже старий, завидки беруть — заздрісно, язик заплітається — важко говорить, світ не близький — дуже далеко, жила тонка — слабкий, язик як помело — дуже балакучий, горішок не по зубах — дуже складна спра ва, одного поля ягода — однакові, два чоботи — пара — схожі між собою; багаточленні — крім підмета й присудка, як обов'язковий компонент мають також другорядні члени: ведмідь на вухо наступив — позбавлений музикального слуху, кров холоне в жилах — страшно, язик підвішений добре — дотепно говорить, є лій у голові — розумний, душа в п 'яти вскочила — стало дуже страшно, кінці з кінцями не сходяться — важко справлятися з труднощами. Найпоширенішими є фразеологізми, які мають форму підрядного словосполучення. Головним словом у таких стійких словосполученнях переважно виступають імен ники та дієслова, рідше — прикметники, прислівники, числів ники. Головні компоненти іменникових, прикметникових та діє слівних фразеологізмів, пов'язуючись з іншими словами в реченні, набувають, як правило, різних граматичних форм: Нам головне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаш туємось, куди хоч попливемо, справжніми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький). Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого з рук вирвали (Гри горій Тютюнник).

Серед різного виду фразеологізмів найбільш сталі фразео логічні зрощення, а фразеологічні єдності та сполучення виявляють меншу стійкість.

хоча словесна оболонка деяких Фразеологізмів може змінюватися — їхнє загальне лексичне значення залишається незмінним і так само цілісним.