- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
Послідовність технологічного процесу виробництва сумішей молочних сухих «Малютка»:
♦ виробництво сухої молочної основи (СМО): приймання молока, охолодження, тимчасове зберігання; підігрівання, сепарування молока; нормалізація молока вершками, внесення розчинів мінеральних солей та інших рецептурних компонентів; фільтрування, підігрівання, очищення; пастеризація; згущення нормалізованої суміші; внесення рослинної олії, солодового екстракту, вітамінів; гомогенізація; підігрівання; сушіння, досушування та охолодження
молочної основи; ♦ підготовка компонентів: молочного цукру, низько оцукреної патоки, цукру білого, концентрату сироваткових білків, демінералізованої сироватки; ♦дозування і змішування компонентів;♦ пакування, маркування, зберігання;
Приймання молока, охолодження і тимчасове зберігання.
Підігрівання, сепарування молока. Незбиране сире молоко підігрівають до температури 40...45°С і подають на сепаратор-вершковіддільник. Одержані у процесі сепарування вершки пастеризують за температури 95... 105 °С, частково охолоджують до температури 4......6 °С. Одержане у процесі сепарування знежирене молоко пастеризують за температури 76...80 °С, охолоджують до температури 4...6 °С і подають на тимчасове зберігання. Нормалізація молока вершками, внесення розчину лимоннокислих і мінеральних солей, таурину. Молоко нормалізують додаванням до нього розрахованої маси вершків і зн. м-ка у процесі постійного перемішування. Використовуване у виробництві сухе незбиране молоко спочатку відновлюють водою з температурою 40...60 °С, старанно розмішують, а потім нормалізують вершками. Для одержання легкозасвоюваних організмом дитини казеїно-калієвих і казеїнонатрієвих солей у нормалізовану суміш вносять розчин лимоннокислих солей калію і натрію. Їх розчиняють у питній воді з температурою 35...45 °С до одержання розчину з концентрацією лимоннокислих солей не більш як 25 % і подають у резервуар з нормалізованою сумішшю у процесі постійного перемішування. Сірчанокисле залізо розчиняють у питній воді з температурою 35...45 °С до одержання розчину з масовою концентрацією заліза не більш як 1,5 % і розчин відразу подають у нормалізовану суміш. Сірчанокислий цинк розчиняють у питній воді з температурою 15...20 °С до одержання розчину з масовою концентрацією солі 1...2 %, розмішують не менш як 10 хв і перекачують у резервуар з нормалізованою сумішшю. Йодистий калій розчиняють у питній воді з температурою 15...20 °С до одержання водного розчину з масовою концентрацією солі 1 ...2 % і перекачують у резервуар з нормалізованою сумішшю. Селеніт натрію розчиняють у питній воді з температурою 35...20 °С до одержання водного розчину з масовою концентрацією солі 0,02...0,03 % і перекачують у резервуар з нормалізованою сумішшю у процесі постійного перемішування. Таурин розчиняють у питній воді з температурою 10...20 °С до одержання розчину з масовою концентрацією таурину до 7 %, перемішують до повного розчинення і перекачують у резервуар з нормалізованою сумішшю. Розрахункову масу лактулози вносять у місткість з нормалізованим молоком і ретельно перемішують не менш як 20 хвилин.
Фільтрування, підігрівання, очищення. Суміш пропускають через фільтрувальну тканину, для ретельного очищення подають на сепаратор-молокоочисник, попередньо підігрівають до температури 40...55 °С. Пастеризація. Очищена суміш пастеризується за температури 90... 110 °С. Згущення нормалізованої суміші. Суміш згущують на вакуумвипарній установці до масової частки сухих речовин 43 %. За ступенями випарювання температура, °С, змінюється від 69 — перший ступінь до 43 — останній. Оптимальним, з урахуванням подальшого змішування з іншими компонентами, вважають згущення до 43 % сухих речовин. На цьому закінчується виконання загальних технологічних операцій. Внесення рослинної олії, солодового екстракту, вітамінів. Кукурудзяну олію, що надійшла на підприємство, подають у резервуар на зберігання. Солодовий екстракт, що надійшов на підприємство, перед використанням підігрівають до температури 40...60 °С і подають у резервуар на зберігання. Для внесення вітамінів готується робочий розчин з вітамінного комплексу у співвідношенні 1:10 або 1.20. Вітамінний комплекс розчиняють у воді за температури 40...45 °С і перемішують протягом 5... 10 хвилини. У разі виготовлення продукту за удосконаленими рецептурами вносять нутрицевтики, такі як карнітин, інозін, холін, біотин тощо. У згущену суміш вносять необхідну кількість профільтрованого солодового екстракту', профільтрованої рослинної олії і вітамінного комплексу та ретельно перемішують. Гомогенізація. Згущену суміш із зазначеними рецептурними компонентами гомогенізують під тиском, МПа: перший ступінь —4.0...5.0, другий — 2,0...2,5. Режими гомогенізації забезпечують отримання стійкої емульсії жиру і високий ступінь її дисперсності. Підігрівання. Після гомогенізації суміш подають на підігрівання до температури 74...82 °С. Сушіння. Молочну основу сушать двома стадіями: перша — на розпилювальній, друга — на вібраційно-конвективній сушарках. У вібраційно-конвективній сушарці (інстантайзері або віброфлюїдайзері) частинки агломеруються, досушуються до кінцевої масової частки вологи і охолоджуються до температури не вище як 20 °С. На розпилювальній сушарці сушіння здійснюється в таких режимах: температура повітря, що надходить із калорифера в сушильну башту, — 160... 195, на виході із сушильної башти — 65...90 °С. Продукт не досушується на 2—4 % до заданої кінцевої вологості.
Досушування та охолодження молочної основи. Одержана молочна основа надходить у інстантайзер або віброфлюїдайзер, де частинки агломеруються, досушуються та охолоджуються в таких режимах, °С: перша секція — 20...40, друга — 20...40, третя секція — 10...20. Охололоджену суху молочну основу просіюють і подають у бункер проміжного зберігання. Підготовка компонентів. Молочний цукор, низькооцукрену патоку, сухе молоко для дитячого харчування, концентрат сироваткових білків, демінералізовану сироватку висипають у приймальний пристрій, просіюють і подають у місткість на зберігання. Цукор білий просіюють і подають на зберігання. Із місткості для зберігання цукор подають на дробильну установку. Для запобігання можливості потрапляння феродомішок у продукт цукор пропускають через магнітний уловлювач. Одержану цукрову пудру подають на зберігання. Дозування і змішування компонентів. Підготовані для змішування компоненти із бункерів зберігання подають в автоматичний зважувальний пристрій для дозування. Потрібну кількість компонентів подають у місткість-змішувач. Пакування та зберігання сумішей молочних сухих «Малютка». Як споживчу тару використовують картонні коробки № 42 і 43 з внутрішнім пакетом, виготовленим із комбінованого матеріалу, які герметично запаюють. Для склеювання пачок застосовують полівінілацетатну емульсію. Маса нетто продуктів в одній пачці повинна становити (400 ± ± 12) г. Продукти пакують у середовищі азоту. Суміш «Малютка» зберігають за температури 1... 10 °С та відносної вологості повітря не більш як 75 %. Термін зберігання — 10місяців.
