- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
Ферменти (від лат. fermentum – закваска) – біологічні каталізатори, які мають здатність прискорювати швидкість перебігу хімічних реакцій у живих організмах. За хімічною природою ферменти являють собою білкові речовини. Вони можуть бути простими і складними білками. Небілкова частина складних білків має назву кофермента.Ферменти, що містяться у молоці і молочних продуктах мають велике практичне значення. Так, на дії ферментів класів гідролаз, оксидоредуктаз, трансфераз тощо основано виробництво кисломолочних продуктів і сичужних сирів. Ферменти – протеолітичні та ліполітичні – можуть спричиняти небажані зміни складових молока під час обробляння сировини та зберігання готової продукції. Крім того, за активністю деяких нативних і бактеріальних ферментів можна робити висновок про санітарно-гігієнічний стан сирого молока та ефективність теплової обробки сировини.Оксидоредуктази – група ферментів, що каталізують окисно-відновні процеси в живих організмах. До них належать дегідрогенази, оксидази, пероксидаза та каталаза. Дегідрогенази, що виробляються молочнокислими бактеріями і дріжджами заквасок, мають важливе значення у технології молочних продуктів під час молочнокислого та спиртового бродіння. Так, утворення молочної кислоти із піровиноградної відбувається за участю ферменту лактатдегідрогенази, утворення спирту із оцтового альдегіду – за участю алкогольдегідрогенази.Оксидази – до них головним чином відносять ксантиноксидазу, що виділяється клітинами молочної залози. Вона каталізує до окиснення різні альдегіди та пуринові основи (ксантин та ін.) до відповідних кислот..Пероксидаза – нативна пероксидаза (лактофероксидаза) синтезується клітинами молочної залози. Лактопероксидаза має бактерицидні властивості. Фермент є доволі термостабільним, інактивується при температурі, вищій як 80 °С. Реакцією на пероксидазу в молочній промисловості визначають ефективність пастеризації молочної сировини (проба на пероксидазу).Каталаза – нативна каталаза переходить у молоко із клітин молочної залози. У молозиві та молоці, отриманому від хворих тварин (особливо хворих на мастит), або бактеріально забрудненому, її вміст збільшується. Тому за визначенням активності каталази контролюють анормальність молока або забрудненість психотрофною та гнильною мікрофлорою.
Гідролітичні та інші ферменти молокаДо гідролітичних відносять ферменти, що каталізують розщеплення жирів, білків, вуглеводів та інших, більш складних сполук, на прості (з приєднанням води). У молоці виявлено ліпази, фосфатази, протеази, лактазу, амілазу, лізоцим та інші гідролітичні ферменти.Ліпази – ферменти, що каталізують гідроліз тригліцеридів молочного жиру; від’єднуються жирні кислоти переважно по першому і третьому положенню з утворенням моно- і дигліцеридів.У молоці містяться нативна і бактеріальна ліпази. Фермент зв’язаний головним чином з казеїном (ліпаза плазми) і лише невелика частина (близько 1 %) адсорбована оболонками жирових кульок (мембранна ліпаза). Спонтанне згіркнення молока внаслідок гідролізу жиру під дією бактеріальних ліпаз (ліполіз) є характерним для маститного і стародійного молока. Ліполіз молочного жиру також провокується механічним оброблянням молока – перекачуванням, гомогенізацією та ін.Фосфатази. Фермент фосфатаза гідролізує ефіри фосфорної кислоти. У свіжовидоєному молоці виявлено лужну фосфатазу (оптимум рН 9,6) і незначну кількість кислої фосфатази (оптимум рН 5).Висока чутливість фосфатази до нагрівання покладена в основу методики контролю ефективності пастеризації молока та вершків (фосфатазна проба). Протеолітичні ферменти (протеази) У молоці міститься невелика кількість нативної протеази (плазміну), що переходить у молоко із крові. Вона викликає гідроліз β-казеїну із утворенням γ-казеїну. Фермент термостабільний і інактивується при температурі вище 75 °С.У виробництві сичужних сирів для зсідання молока використовують протеолітичний фермент тваринного походження – сичужний фермент. Сичужний фермент містить два компоненти: хімозин (ренін) – до 70 і пепсин – до 30 %. Обидва ферменти сприяють зсіданню молока, але хімозин характеризується вищою активністю. Також для зсідання молока використовують пепсини, отримані із шлунків жуйних тварин і свиней. Пепсин порівняно із сичужним ферментом має нижчу активність..Лактаза (β-галактозидаза) каталізує реакцію гідролітичного розщеплення лактози на глюкозу та галактозу.У молочній промисловості β-галактозидазу використовують у виробництві згущеного молока з цукром і низьколактозних молочних продуктів.Амілаза – гідролітичний фермент, що каталізує розщеплення крохмалю до декстринів і лактози.Лізоцим (мурамідаза) поряд з іншими антибактеріальними факторами зумовлює бактерицидні властивості молока. Лізоцим викликає загибель бактерій..Крім перелічених ферментів у молоко із молочної залози переходить фермент лактосинтетаза та інші нативні ферменти. У процесі виробництва кисломолочних продуктів і сирів мікрофлорою закваски продукується ряд ферментів, що зумовлюють відповідні перетворення складових молока.
