- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
Бродіння (також зброджування, ферментація) – це анаеробний метаболічний розпад молекул (наприклад, глюкози) за допомогою мікроорганізмів. Найчастіше, кажучи про бродіння, мають на увазі перетворення цукру на спирт за допомогою дріжджів, але, наприклад, при виробництві кефіру використовується бродіння за допомогою інших бактерій.Молочнокисле бродіння відбувається під час одержання кефіру та інших молочнокислих продуктів, сиру. Відомі дві групи молочнокислих бактерій. У першу з них входять гомоферментативні бактерії, які утворять тільки молочну кислоту. Молочнокислі бактерії другої групи (гетероферментативні бактерії) утворюють, крім молочної, ще й оцтову кислоту, а також етиловий спирт (нерідко в досить значних кількостях), вуглекислий газ, мурашину кислоту та інші продукти. Співвідношення між цими продуктами залежить від багатьох умов (температура, рН середовища та інш.). Найчастіше це обумовлено спільною діяльністю молочнокислих бактерій із дріжджами. Такого роду спільні «закваски» часто створюються штучно і широко використовуються при випіканні хлібу, у виробництві хлібного квасу і ряду молочнокислих продуктів (сир, кефір, кисляк, кумис тощо).Широко застосовується молочнокисле бродіння у виробництві молочної кислоти, яка використовується у ряді галузей харчової промисловості.За характером бродіння лактози кисломолочні продукти прийнято ділити на 2 групи: 1 - продукти, в основі виготовлення яких лежить молочнокисле бродіння (кисле молоко, ацидофілін, йогурт, сир, сметана); 2 - продукти зі змішаним бродінням - кефір, кумис, курунга та ін
Протеоліз більш інтенсивно протікає в продуктах другої групи, у порівнянні з більшістю продуктів першої групи.1. Бродіння лактозиПри виробництві більшості молочних продуктів в молоко або вершки вносять спеціально підібрані штами молочнокислих, пропіоновокислих бактерій і дріжджів. В результаті життєдіяльності мікроорганізмів відбувається глибокий розпад молочного цукру, ліпідів і білків молока з утворенням численних хімічних сполук.В основі виготовлення цілого ряду молочних продуктів лежать процеси глибокого розпаду молочного цукру під дією мікроорганізмів, звані бродінням.Існує кілька типів бродіння лактози, що розрізняються складом кінцевих продуктів.Початковим етапом всіх типів бродіння є розщеплення молочного цукру на глюкозу і галактозу під впливом ферменту лактази (b-галактозидази).Далі бродінню піддається глюкоза.Подальші перетворення піровиноградної кислоти можуть йти в різних напрямках, які будуть визначатися специфічними особливостями даного мікроорганізму і умовами середовища.Кінцевими продуктами бродіння можуть бути молочна, пропіонова, оцтова, масляна кислоти, спирт та інші з'єднанняМолочнокисле бродіння є основним процесом при виготовленні заквасок, сиру і кисломолочних продуктів, а молочнокислі бактерії - найбільш важливою групою мікроорганізмів для молочної промисловості.Молочнокислі бактерії за характером продуктів зброджування глюкози відносять до гомоферментативних або гетероферментативних.Гомоферментативні бактерії утворюють головним чином молочну кислоту (більше 90%) і лише незначну кількість побічних продуктів.
Гетероферментативні бактерії близько 50% глюкози перетворюють на молочну кислоту, а решта - у етиловий спирт, оцтову кислоту та СО2
53. Характеристика окремих видів бродіння та їх застосування у технологіях різних видів молочних продуктівУ молочній промисловості широко використовується спрямований (ферментативний) гідроліз лактози під дією ферментів дріжджів, молочнокислих та інших бактерій. Ферментативне розщеплення лактози має назву бродіння. У процесі бродіння лактоза розпадається на різноманітні сполуки – кислоти, спирти, ефіри; залежно від кінцевих продуктів бродіння розрізняють молочнокисле, спиртове, пропіоновокисле, маслянокисле, оцтовокисле. Всі види бродіння до утворення піровиноградної кислоти відбуваються в одному напрямку, подальші перетворення піровиноградної кислоти – у різних напрямках, які визначаються особливостями (складом ферментів) мікроорганізмів.Початковим етапом усіх типів бродіння є розщеплення молочного цукру на глюкозу та галактозу під впливом ферменту лактази (β-галактозидази). Далі бродінню піддається глюкоза. Галактоза включається в загальний цикл бродіння після трансформації у глюкозо-6-фосфат. Існує декілька видів бродіння лактози, які мають промислове значення для виробництва молочних продуктів.Молочнокисле бродіння є основним процесом у виробництві кисломолочних напоїв, сиру кисломолочного та сичужного, кисловершкового масла.Процес молочнокислого бродіння кожної гексози молочного цукру виражається сумарним рівнянням
С6Н12О6 + 2Фн + 2АДФ → 2С3Н6О3 + 2АТФ + Н2О.
Разом з молочною кислотою можуть утворюватися також і побічні продукти бродіння.
Молочнокислі бактерії за характером продуктів зброджування глюкози відносять до гомоферментативних або гетероферментативних. Гомоферментативні бактерії утворюють головним чином молочну кислоту (понад 90 %) і лише незначну кількість побічних продуктів. Гетероферментативні бактерії близько 50 % глюкози перетворюють у молочну кислоту, а іншу кількість — в етиловий спирт, оцтову кислоту, вуглекислий газ, ароматичні сполуки – ацетоїн, діацетил, бутандіол та ін. Провести чітку межу між гомо- і гетероферментативними молочнокислими бактеріями за кінцевими продуктами бродіння іноді буває важко. Так, окремими штамами гомоферментативних молочнокислих бактерій утворюється від 8 до 30 % побічних продуктів, а гетероферментативні бактерії під впливом ряду факторів можуть поводитися як гомоферментативні. Крім того, в результаті гомоферментативного бродіння частина глюкози може перетворюватись на органічні кислоти – янтарну, пропіонову, яблучну, а також можуть утворюватись ароматичні сполуки.Спиртове бродіння використовується у виробництві кефіру, кумису та ацидофільно-дріжджового молока. Вони зброджують глюкозу з утворенням етанолу й вуглекислоти. Крім того, в невеликій кількості можуть утворюватись інші спирти (ізобутиловий, пропіловий, гліцерин та ін.), оцтова, пропіонова і янтарна кислоти, а також ацетоїн і діацетил.Пропіоновокисле бродіння має важливе значення для визрівання сирів з високою температурою другого нагрівання. Збудником бродіння є пропіоновокислі бактерії, які перетворюють глюкозу або молочну кислоту в пропіонову й оцтову кислоти. Одночасно утвориться невелика кількість янтарної кислоти. Маслянокисле бродіння відбувається в молочних продуктах під дією маслянокислих бактерій, які зброджують як глюкозу, так і молочну кислоту. У процесі маслянокислого бродіння разом з масляною кислотою утвориться ряд побічних речовин, що часто мають різкий, неприємний запах, а також велика кількість газів. Маслянокисле бродіння – небажаний процес у молочній промисловості; продукти життєдіяльності маслянокислих бактерій спричиняють появу в кисломолочних продуктах неприємного смаку, запаху та зумовлюють спучування сирів у процесі визрівання.
