- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
12. Технологія згущених молочних продуктів.
■Прийм■Очищ■Охол■Тимч.рез.■Нормалізація■пастеризація■згущення■пакув■ Резервування молока. Дана операція потрібна в цілях регулювання складу молока. В процесі резервування молоко періодично перемішують та перевіряють його температуру і кислотність. Нормалізація. При нормалізації в молоці регулюють вміст жиру і сухих речовин до значень, що відповідають вимогам стандарту або технічних умов.Вихідне молоко нормалізують знежиреним молоком, маслянкою або вершками, попередньо визначивши в них масову частку жиру і густину.
Гомогенізація. Ефективність гомогенізації залежить від тиску. Чим більший тиск тим менший розмір жирових кульок. Якщо ступінь гомогенізації вищий 75%, то жирові кульки діаметром більше 2 мкм відсутні. Із зменшенням тиску знижується ступінь гомогенізації, а з підвищенням його збільшуються енерговитрати. Як результат гомогенізації в молоці відбуваються зміни деяких його властивостей: підвищується в’язкість, зменшується поверхневий натяг, збільшується піноутворення.
Пастеризація. При режимах теплової обробки, прийнятих в молочноконсервному виробництві, збільшуються розміри частинок казеїну і сироваткових білків, змінюються гідратаційні властивості білків, денатурація сироваткових білків, частковий гідроліз, перехід розчинних форм кальцію і фосфору в нерозчинні . Всі ці зміни в значній мірі впливають на технологічні властивості молока, ступінь набухання білків при згущенні і зберіганні , що визначають стійкість і якість молочних консервів. В залишковій мікрофлорі не допускається наявність ліполітичних, протеолітичних бактерій. Ці бактерії гинуть, а ліпаза інактивується при температурі не менше 90˚С без витримки. Виходячи з цього, використовують наступні режими теплової обробки:90 – 95˚С без витримки;- 105 - 109˚С без витримки; - двоступеневу – 85 - 87˚ і 120 - 130˚С без витримки. Найбільш ефективна теплова обробка при температурі вище 100˚С. Пароконтактний нагрів сприяє збільшенню дисперсності жиру. Для теплової обробки у молочноконсервній галузі використовують трубчасті пастеризатори, а також можна використовувати систему підігрівачів вакуум–апарата.
Згущення. Процес згущення являє собою видалення частини вологи із сировини, в результаті чого у ній збільшується вміст сухих речовин. Згущення випарюванням здійснюється шляхом видалення вологи у вигляді пари при кипінні молока під малим тиском.
За атмосферного тиску молоко кипить при 100,5˚С. За такої температури виникають необоротні зміни складових частин молока.
При кипінні молока під малим тиском при температурах 50–70˚С необоротних змін його складових не помічено. Оптимальною температурою молока вважають 50˚С. За такої температури не змінюються навіть такі його властивості, як в’язкість, електропровідність, поверхневий натяг.
Для здійснення згущення використовують вакуум – випарні установки, які поділяють на дві групи: одно- і багатокорпусні плівкові з потоковим надходженям сировини і потоковим випуском готової продукції; одно- і багатокорпусні циркуляційні з багатократною циркуляцією, потоковим надходженням сировини і періодичним або потоковим випуском готової продукції.
В однокорпусних вакуум – випарних установках молоко кипить при 55 - 60˚С.
У багатокорпусних вакуум – випарних (24, 29 – перша і друга ступені вакуум – апарата) установках при переході суміші з одного корпусу в інший масова частка сухих речовин у ній збільшується, а температура випарювання зменшується. Цим забезпечується повніше збереження первісних властивостей молока.
При випарюванні у плівкових чотирикорпусних вакуум – випарних установках оптимальний взаємозв’язок між масовою часткою сухих речовин і температурою випарювання такий: 1к -70-80°С, 20-25%СР, 2к -60-70°С, 30-35%СР, 3к -50-60°С, 40-45%СР, 4к -45-50°С, 45-50%СР.
Зберігання. Продукт зберігають у герметичній тарі при температурі від 0 до 10°С і за відносної вологості повітря, не вищій ніж 85 % і не більше як 12 місяців, а в негерметичній — не більше як 8 місяців, при температурі від 0 до 20 °С і за відносної вологості повітря, не вищій ніж 85 % не більше як 3 місяці.
