- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
Охолодження молочної сировини і молочних продуктів З метою гальмування розвитку мікроорганізмів. ферментних і фізико-хімічних процесів при охолодженні молочної сировини і молочних продуктів температуру знижують до 2-10 ° C і зберігають при цій температурі до переробки. Залежно від кінцевої температури охолодження в продуктах в більшій чи меншій мірі можуть протікати фізико-хімічні процеси. Зниження температури призводить до придушення життєдіяльності мікроорганізмів. Поряд з цим має місце зміна якісного складу мікрофлори. Деякі групи мікроорганізмів (псіхрофіли) здатні досить швидко розмножуватися при температурі 0-5 ° C. Таким чином, охолодження продуктів до низьких температур не виключає можливості його мікробіологічного псування, так як збудниками псування білкововмісних продуктів є переважно гнильні бактерії.
При відведенні теплоти сповільнюється тепловий молекулярний рух і змінюється стан компонентів молока, насамперед переважаючим числом гідрофобних зв'язків володіє казеїн. При температурі близько 60 ° C міцність гідрофобних зв'язків найвища. У міру зниження температури сила гідрофобних зв'язків слабшає, агломерати розпадаються на більш дрібні. Дезагрегація оборотна, але тільки частково, причому зворотний процес протікає з меншою швидкістю. Тому після зберігання молока тривалий час при температурі 2-6 ° C здатність його до згортання сичуговим ферментом помітно погіршується. Нестійкість гідрофобних зв'язків призводить до посилення активності ферментів, в першу чергу ксантиноксидази і каталази, пов'язаних з казеїном і білковими компонентами жирових кульок в оболонці. Ксантиноксидаза каталізує окислення багатьох альдегідів до кислот, а каталаза - окислення пероксидази, ненасичених жирних кислот і спиртів. При охолодженні молочної сировини відбуваються часткова кристалізація молочного жиру в жирових кульках, що і призводить до ослаблення зв'язків в оболонках, так як гліцеридний шар втрачає еластичність і стає більш схильним до механічного впливу. Охолодження і зберігання охолодженої молочної сировини призводить до руйнування вітамінів. Наприклад, вітамін С руйнується на 18% при зберіганні охолодженого молока 2 дів і на 67% при зберіганні охолодженого молока 3 діб. При охолодженні молока відбувається зміна складу мікрофлори сирого молока - сповільнюється зростання мезофильної і термофільної мікрофлори і починають переважати психрофільні бактерії.
Заморожування молочної сировини і молочних продуктів При заморожуванні відбуваються більш помітні фізико-хімічні та біохімічні зміни, ніж при охолодженні, причому їх глибина залежить від швидкості заморожування і температури зберігання заморожених продуктів. Зміни зумовлені процесами кристалізації води, перерозподілом вологи між структурними утвореннями компонентів молока, підвищенням концентрації розчинених в рідкій фазі речовин. Волога, що міститься в молоці, обумовлює консистенцію і структуру продукту, визначаючи його стійкість при зберіганні. Зв'язана волога має відмінні від вільної вологи властивості. Вона замерзає при більш низьких температурах, володіє меншою здатністю розчинення, меншою теплоємністю, підвищеною щільністю. Кількість зв'язаної вологи крім його фізико-хімічних властивостей визначається його дисперсністю. Зі збільшенням дисперсності продукту збільшується кількість зв'язаної вологи. При повільному заморожуванні (-10 °C) з утворенням великих кристалів поза клітинами змінюється початкове співвідношення обсягів міжклітинного і внутрішньоклітинного простору за рахунок перерозподілу вологи і фазового переходу води. Швидке заморожування (-22 °C) запобігає значному дифузійному перерозподіл вологи і сприяє утворенню дрібних, рівномірно розподілених кристалів льоду. Найбільш дрібні кристали утворюються в поверхневих шарах продукту. Максимальне кристалоутворення відбувається при температурі від -2 до -8 °C, тому, щоб запобігти утворенню великих кристалів льоду при заморожуванні, необхідно забезпечити швидке зниження температур в цьому інтервалі. Крім того, в цьому інтервалі температур підвищується вміст у невимороженной волозі розчинених речовин, збільшується швидкість деяких реакцій, вивільняються ферменти і окислюються ліпіди. При повільному заморожуванні невимороженою залишається близько 4% вільної і 3,5% зв'язаної вологи. У вільній волозі підвищена концентрація білків, мінеральних солей і лактози. Це призводить до агрегації і дезагрегації казеїнових міцел і втрати ними стабільності. Цьому сприяє кристалізація лактози при охолодженні і сильному перемішуванні молока перед заморожуванням. При повільному заморожуванні відбувається часткова або повна денатурація білків. Такі зміни білків призводять до зниження здатності згортатися під дією сичужного ферменту. При повільному заморожуванні молочна сировина розшаровується. Заморожування супроводжується зменшенням кількості та активності мікроорганізмів без їх повного знищення. Найбільш висока ступінь загибелі мікроорганізмів доводиться при температурах -10 ... -12 ° C. Зберігання при таких температурах дозволяє зберегти продукти без мікробіологічного псування.
