6. Основний психологічний зміст вчення і.П. Павлова про сигнальний зв’язок (умовний рефлекс) і в.М. Бєхтєрєва про сполучний рефлекс.

Умови утворення умовних рефлексів:  1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.  2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).  3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.  4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.  5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.  Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку.  Умовні рефлекси є:  - природні - рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;  - штучні - умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.  І.П. Павлов звернув увагу на те, що діяльність вищих відділів головного мозку не тільки пов’язана з прямим впливом подразників, які мають біологічне значення для організму, а й залежить від умов, які супроводять ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в рот, а й при вигляді, запахові їжі, як тільки вона побачить людину, яка завжди їй приносить їжу. І.П. Павлов пояснив це явище, розробивши метод умовних рефлексів. Тварині пропонували два подразника: їжа - світло, звук. Ці подразники поєднували в часі так, щоб дія світла (звуку) на кілька секунд випереджала приймання їжі. Після ряду повторень слина починала виділятися при спалах лампочки і відсутності їжі. Світло (індиферентний подразник) назвали умовним, оскільки він є умовою, за якої проходило приймання їжі. Подразник, який має біологічне значення (їжа) назвали безумовним, а фізіологічну реакцію слиновиділення, яка відбувається внаслідок дії умовного подразника - умовним рефлексом.  Щоб з’ясувати механізм утворення умовних рефлексів, використовують часткове виділення певних частин кори великого мозку та реєстрацію електричної активності різних мозкових структур під час дії безумовного і умовного подразників.  І.П. Павлов вважав, що при одночасній дії на два різні аналізатори в різних чутливих ділянках півкуль великого мозку виникає збудження, а з часом, між ними утворюється зв’язок. Наприклад, при спалахуванні лампочки і підкріпленні цього подразника їжею виникає збудження в кірковій частині зорового аналізатора, що знаходиться в потиличній ділянці кори і збудження харчового центра кори півкуль великого мозку - тобто в обох кіркових центрах (зоровому і харчовому), між якими утворюється нервовий зв’язок, який при багаторазовому поєднанні в часі цих подразників стає міцним.  При умовних рефлексах, як і при безумовних, має місце зворотна афференція, тобто сигнал про те, що відбулась умовнорефлекторна реакція. Отже, умовні рефлекси формуються внаслідок взаємодії кори великого мозку і підкіркових центрів.

Бехтерєв вважав психічну діяльність людини рефлекторної і виділяв такі поняття, як: увага; рефлекс зосередження; розумова діяльність; символічні рефлекси і т.д. На відміну від павловского умовного рефлексу, він використовував термін "сполучний рефлекс".

Хоча вчений і розглядав людину через його поведінку та рефлекторні реакції, не виключав свідомість з області вивчення психології, як це пізніше зробив біхевіоризм. Більше того, він визнавав, що для вивчення психіки можливо використовувати самоспостереження для вивчення психіки, і що рефлексологический метод може бути доповненням до такого дослідження.У третьому періоді Бехтерєв створив загальні основи рефлексології.1. Зв'язок рефлексології з психологією полягає в тому, що всі психологічні процеси в кінцевому рахунку зводяться до рефлексам різного типу, але різноманіття всієї психічної життя не можна вивести із законів рефлексів.2. Рефлекс є способом формування відносно стійкого рівноваги між середовищем і організмом як цілісною структурою.3. Рефлекси мають більше характер навчання, ніж спадковості.4. Попереднє твердження переноситься в теорію соціальної обумовленості поведінки, згідно з якою саме товариство здійснює соціальний відбір, формуючи моральність, що дозволяє зробити висновок про соціальну обумовленість особистості.5. Завданням колективної рефлексології є вивчення способів прояву колективних рефлексів, що утворюють колективну діяльність.6. Необхідно встановити загальні закони, яким підпорядкований світ неорганічний, органічний і соціальний.7. Дослідження генетичної рефлексології на немовлятах доводять гнучкість і пластичність нервової системи та її залежність від навколишнього середовища.