26.Особливості консультування клієнтів, що пережили розлучення.

Консультування людей, які зазнали втрати близьких, - це нелегке випробовування духовних сил і професійної компетенції психолога.Консультант не повинен заглушати процесу суму. Якщо він зруйнував психологічний захист клієнта, то не зможе надати ефективну допомогу.Слід відзначити, що "робота суму" не для всіх людей є ефективною стратегією подолання втрати. Багато залежить від стилю реакції. Людині, схильній заглушити болючі спогади іншим видом діяльності, "робота суму" мало допомагає.Із закінченням "роботи суму" проходить адаптація до реальності нещастя, і душевний біль зменшується. Того, хто поніс втрату, починають цікавити нові люди й події.У період утрати страждання полегшуються присутністю рідних, друзів і причому суттєва не їх дійова допомога, а легка доступність упродовж кількох тижнів.

Роль слухача у деяких випадках може виконувати консультант. Клієнту слід дати змогу виражати будь-які почуття. Інше дуже важливе завдання консультанта - допомогти близьким правильно реагувати на сум людини, яка втратила близьких. Діапазон проблем, що виникли після розлучення, дещо широкий - від фінансових до догляду за дітьми. У вирішенні проблем суттєве місце займає уміння жити без дружини (чоловіка) і переборювати самотність. Роль консультанта в цих обставинах може виявитись дещо значною. Він повинен допомогти відрізнити самотність від усамітнення, відкрито аналізувати ставлення до сексу.

Виділяються наступні завдання в роботі психолога-консультанта при консультуванні в зв'язку з розлученням:

• на початкових етапах роботи, коли ще сильна біль і заперечення втрати відносин, - це надання підтримки, при цьому консультанту слід поступово підводити клієнта до усвідомлення свого становища і ситуації (часто у клієнта виникає сильна потреба в радах з приводу того, як повернути чоловіка. тут консультант повинен в першу чергу звернути увагу клієнта на те, навіщо йому це потрібно, необхідний глибокий аналіз переживань клієнта і робота з цими переживаннями);

• на стадії агресії консультанту також не слід давати порад, а зосередити свою увагу на усвідомленні клієнтом своїх істинних мотивів і почуттів, щоб клієнт зрозумів, що дана стадія є невід'ємною частиною проходження всього процесу переживання розриву відносин (іноді клієнт може відчувати сильне почуття провини з- за того, що не зміг зберегти відносини. У цьому випадку консультант повинен допомогти проаналізувати справжню природу цих почуттів і пропрацювати почуття провини клієнта),

• перехід на наступну стадію - стадію адаптації можливий тільки в тому випадку, якщо у клієнта відбулося усвідомлення своїх почуттів і переживань з приводу того, що сталося, і опрацювання цих почуттів.

27. Особливості консультування клієнтів з депресіями і суїцидальними намірами

Насамперед депресія проявляється у зміні настрою. Найяскравіша риса депресивної особистості - прагнення до самознищення. Людина в стані депресії зайнята лише собою, власними проблемами, своїм здоров'ям. Вона часто схильна говорити про симптоми, пов'язані з депресією, але не про саму депресію.

Охоплений депресією індивід відчуває безсилля й безнадійність, страждає мовчки, часто сердячись на себе і на інших.

Передусім консультанту слід з'ясувати, з депресією якого роду ми маємо справу - з проявами психотичного захворювання, із невротичною депресією чи просто з нормальною реакцією на сумні події. Завдання консультанта в роботі з депресивними клієнтами двояке - підтримати клієнта і допомогти Йому в психологічному поясненні труднощів.

Консультант повинен часто зустрічатися з депресивним клієнтом, особливо якщо стикається з гострою депресією. Частота зустрічей може бути 2-3 рази в тиждень із поступовим їх зменшенням у залежності від стану клієнта.

У випадках депресії, як правило, медиками використовується лікування антидепресантами. Призначення ліків і дозування - це справа лікарів, проте консультант повинен знати, чи прийматиме його клієнт ліки і яка сила їх дії. Не слід давати поради клієнту з вибору ліків чи доз, проте питання, які виникають, обов'язково слід обговорити з лікарем, який призначив ліки.

Людина в стані депресії буває небезпечною для самої себе, тому що вона в явній чи прихованій формі схильна до самознищення.

Отже слабко виражена депресія може перерости в гостру із суїцидними намірами.

Розрізняють спробу самогубства (парасуїцид) і реалізоване самогубство.

Вирізняють 3 фактори, які дуже підвищують ризик при схильності до самогубства: міжособистісні кризи, падіння рівня самооцінки, втрата смислу життя й перспективи.

Завдання консультанта

Зустрівшись у консультуванні з депресивним клієнтом, який висловлює суїцидні наміри, дуже важливо оцінити ризик їх реалізації. Від правильного прогнозу може залежати життя клієнта. Ступінь очевидності самогубства консультант може з'ясувати, коли поставить клієнту другорядні запитання). Запитувати прямо: "Чи не збираєтесь ви здійснити самогубство?" - небажано, тому що таке запитання спонукає клієнта до заперечення. Концентровано завдання консультанта можна сформулювати так:

1. З такими клієнтами треба частіше зустрічатися.

2. Консультант повинен звертати увагу суїцидного клієнта на позитивні аспекти його життя. 3. Дізнавшись про намір клієнта здійснити самогубство, не слід панікувати, намагатися відвернути його якимось заняттям і застосувати моралізаторство ("Від цього нічого не зміниться", "Чи знаєте Ви, що релігія вважає самогубство величезним гріхом?").

4. Спеціаліст повинен залучити до роботи з клієнтом між консультативними зустрічами близьких для нього людей (родичів, друзів).

5. Клієнт повинен мати змогу у будь-який час зателефонувати, щоб той міг консультувати його емоційний стан.

6. При високій вірогідності самогубства слід ужити заповітних заходів - поінформувати близьких клієнта, обговорити питання про госпіталізацію. Консультанту не завжди легко це виконати.

Клієнт починає заперечувати свої наміри і переконує, що не треба про нього турбуватись. Тим більш консультанту краще покластись на свою інтуїцію і врахувати небезпечні ознаки в поведінці клієнта, оскільки заспокоюючі заяви консультанта повинні у випадку загрози самогубства - зробити максимум можливого, щоб вплинути на вибір клієнта на користь життя.

7. Консультант не повинен дозволяти клієнту маніпулювати собою способом погрози самогубства.

8. Консультант зобов'язаний не забувати, що він не Бог й не зважаючи на найкращі наміри, не завжди здатен протистояти самогубству. Найбільшу відповідальність за власні дії несе сам клієнт.

9. Консультант повинен дослівно, в письмовій формі, документувати свої дії, щоб у випадку нещастя він міг довести собі й іншим, що діяв професійно і вжив усі заходи для того, щоб запобігти катастрофі.

10. Консультант повинен знати специфіку консультування осіб, які намагалися здійснити самогубство. Консультування спрямовується на подолання спроб до самогубства, які ще лишаються після невдалої спроби.