Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОМПЛЕКСНИЙ.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
430 Кб
Скачать
☆

38. Клієнт-центроване консультування. Характеристика недирективних методів роботи з клієнтами.

Автором клієнт-центрованого підходу,Карл-Ренсом Роджерс. Клієнт-центрований підхід - напрям, орієнтований на актуалізацію за допомогою розуміючого і глибоко особистого контакту між клієнтом і терапевтом уродженої тенденції організму І психіки до розвитку, самоорганізації і самозбереження з метою досягнення внутрішньої гармонії і задоволеності життям. Сутність центрованого на клієнті підходу(терапії) полягає в такій побудові контакту психотерапевта із клієнтом, за якої пацієнт сприймає підхід(терапію) не як лікування і вивчення з метою діагностування, а як глибоко особистий досвід. Завдання терапевта зводиться до формування умов, за яких цей потенціал може бути актуалізований, оскільки всі психологічні і соціальні перепони, які йому заважають і спонукають його звертатися за психологічною допомогою до фахівців, спричинені блокуванням прагнення актуалізації власного психічного потенціалу. Сформульоване Роджерсом поняття "Я-концепція" стало основою клієнт-центрованого підходу (терапії).Метою є - допомога клієнтові у досягненні стану конгруентності між внутрішніми аспектами Я і Я-концепцією і за необхідності - реорганізації Я-концепції, об'єктивація самим клієнтом своєї проблеми та його відмежування від неї. Недирективні методи роботи з клієнтами: мовчання - зміст мовчання клієнта може бути різноманітним: ознака опору, ознака самоаналізу, вираз відчаю та безвиході або, навпаки, - переддень інсайту. Розпізнати психологічний та символічний зміст мовчання, і тим більш ефективно розпорядитися ним важко;

метод емпатичного слухання - Консультант уважно слухає клієнта, виголошуючи невербально й інколи словесно своє слідування думкам та почуттям клієнта, інколи майже непомітно поглядом, словом, вербалізацією, заохочуючи клієнта до більш глибокого вираження себе та саморозкриття. Основне правило емпатичного слухання (тобто такого, що сприймає, говорить про те, що слухач перебуває зараз у тих же почуттях, що і співрозмовник) - не співчувати, а співпереживати, створюючи емоційний резонанс переживанням клієнта;

Прояснення - Техніка спрямована на розкриття змісту (мотиваційного, цільового, операційного) як для консультанта, так і для клієнта його власних дій. Допомагає зрозуміти амбівалентність почуттів та стосунків;

рефлексивна вербалізація - Ця техніка стосується різновидів вербалізацій, призначення яких - підсилення емоційно-змістового резонансу висловлювань клієнта. Вона має не інтелектуальний, як у методології, а, насамперед, емоційний характер, що відрізняє рефлексивний парафраз від інтерпретації. Зміст рефлексивної вербалізації відображає не мотиваційно-причинний, а емоційно-модальний пласт висловлювань. Є різні рівні рефлексивних вербалізацій - від "одиничних вербалізацій" до "вербалізацій-генералізацій";

інтерпретація - Техніка роз'яснення (пояснення) клієнтові прихованого змісту його висловлювань. Інтерпретація може виражатися у стверджувальній, пропозиційній або запитувальній формах. Одна з найскладніших та неоднозначних в оцінці технік - інтерпретація володіє надзвичайно потужним психологічним потенціалом, допомагаючи, при правильному використанні, справитися з тривогою усвідомити або пом'якшити психологічні захисти. Найпродуктивніший спосіб використання інтерпретацій - надати клієнтові змогу самому про інвентаризувати свої висловлювання або поведінку. Іноді інтерпретація може мати вигляд "читання поміж рядків";

саморозкриття - Функції цієї комунікативної техніки по-різному трактуються й використовуються у різних концепціях консультування > та психотерапії. Скажімо, в гуманістичній парадигмі саморозкриття психолога трактується як один з основоположних прийомів у встановленні робочих стосунків та полегшенні саморозкриття клієнта. У поведінкових концепціях саморозкриття скоріш розуміється як різновид моделювання поведінки психологом, сенс якого у зміцненні бажаного способу дій з боку клієнта. Як би не було, важливим моментом у саморозкритті є такий. Техніка повинна застосовуватися не за принципом: "А от у мене також, пам'ятаю, було...", а в колії переживань клієнта, відгукуючись на його почуття та, підтверджуючи те, що його переживання розуміють та поділяють.