13.Основні вимоги до особистості консультанта. Модель ефективного консультанта.

Ефективність консультанта визначається властивостями особистості, професійними знаннями і спеціальними навичками. Кожен з цих факторів забезпечує якісний консультативний контакт, який і є стрижнем психологічного консультування. У підсумку від консультативного контакту залежить остаточний ефект консультування - зміна особистості клієнта в процесі конструктивних дій консультанта. вимоги, пропоновані до особистості консультанта можна стверджувати, що ефективний консультант - це, перш за все зріла людина. Чим різноманітніше в консультанта стиль професійного життя, тим ефективніше буде його діяльність. Іноді виражати почуття, а іноді просто слухати, що говорить клієнт, - це найкраще, але небезпечно обмежуватися тільки тактикою консультування, часом необхідно вступати з клієнтом у конфронтацію. (Додаток 3) іноді слід інтерпретувати його поведінку і спонукати клієнта тлумачити зміст свого поводження. (Додаток 4)  Намальована модель консультанта з першого погляду може здатися занадто величною і далекою від дійсності. При цьому легко помітити, що риси ефективного консультанта збігаються з рисами процвітаючої людини. До такої моделі і повинний прагнути консультант. 

Модель ефективного консультанта: 1) автентичність(бути самим собою) , 2)відкритість власному досвіду( сприймати власні почуття як негативні і позитивні, так і клієнта), 3) розвиток самопізнання( чим більше консультант знає про себе, тим більше він зможе зрозуміти клієнта), 4)усвідомлення своєї ідентичності("хто я?" "ким я можу стати?") 5)толерантність до невизначеності(стосується процесу консультування, не завжди можемо спрогнозувати, що буде наступної миті). 6)постановка реалістичних цілей (розуміння власних обмежень),7)емпатія.

14. Вплив професійної діяльності на особистість консультанта. Зміст поняття «синдром вигорання» та способи його запобігання.

Професія консультанта є дуже цікавою, однак коли він занадто захопиться своєю роботою, то нерідко змушує страждати сім'ю консультанта. Адже вимоги етики не позволяють консультанту ділитися з сім'єю своїми "психотерапевтичними" враженнями, тому члени сім'ї лише приблизно уявляють, чим займається консультант, а також, консультування вимагає великих емоційних витрат, і іноді це значно зменшує емоційну віддачу в сім'ї. Психологічне консультування та психотерапія віднесені до професій, які вимагають великого емоційного навантаження, відповідальності і мають вельми невизначені критерії успіху. Представникам цих професій загрожує небезпека "синдрому згоряння". Причини синдрому: монотонність роботи, особливо якщо її сенс здається сумнівним; вкладання в роботу великих особистісних ресурсів при недостатності визнання і позитивної оцінки; сувора регламентація часу роботи, особливо при нереальних терміни її виконання; робота з "невмотивованими"; напруженість і конфлікти в професійному середовищі, недостатня підтримка з боку колег і їх зайвий критицизм. Синдром вигорання - складний психофізіологічний феномен, який визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційноге навантаження. Синдром виражається в депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, нестачі енергії та ентузіазму, втрати здібностей бачити позитивні результати своєї праці, негативною установкою відносно роботи і життя взагалі. Існує думка, що люди з певними рисами особистості (неспокійні, чутливі, емпатічні, схильні до інтроверсії, що мають гуманістичну життєву установку, схильні ототожнюватися з іншими) більше схильні до цього синдрому . ".Причини синдрому: монотонність роботи, особливо якщо її сенс здається сумнівним; вкладання в роботу великих особистісних ресурсів при недостатності визнання і позитивної оцінки; сувора регламентація часу роботи, особливо при нереальних терміни її виконання; робота з "невмотивованими"; напруженість і конфлікти в професійному середовищі, недостатня підтримка з боку колег і їх зайвий критицизм; та інші. Рекомендації щодо подолання синдрому вигорання: поява нових інтересів не пов"язаних з роботою; внесення різноманітності у свою роботу; підтримка здоров"я; оволодіння технікою релаксації; задоволення соціального життя; участь у тренінгах.