3. Аварійні та авральні роботи на судні.

Трудові відносини на судні мають і свою специфіку. Наприклад, членам суднових екіпажів надається право на підсумовування відгулів під час рейсу і приєднання їх до відпустки, на репатріацію; передбачено обов'язкову участь членів екіпажу в аварійних і авральних роботах і т. д.

Конвенція ILO № 166 про репатріацію моряків 1987 передбачає право членів екіпажів суден на репатріацію (повернення в країну громадянства постійного перебування або походження осіб, що опинилися в силу різних обставин на території іншої держави). Не дивлячись на те, що Україна не є учасником цієї Конвенції, тим не менш загальні принципи цієї конвенції знайшли своє відображення в ст. 55 КТМ України.

Репатріація за рахунок судновласника здійснюється у таких випадках: 

у разі звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу; 

у разі захворювання і травми;

у разі загибелі судна;

якщо судновласник не може виконувати свої обов'язки, що випливають з чинного законодавства України, договору (контракту).

Судновласник повинен репатріювати моряка в порт, зазначений у контракті, колективному договорі, а у разі їх відсутності - в порт прийняття на роботу. Судновласник несе відповідальність за організацію і витрати на репатріацію в обсязі затрат на проїзд (як правило, літаком), оплату проживання і харчування, оплату праці і допомогу, перевезення багажу в кількості, передбаченій договором (контрактом), лікування (до тих пір, поки моряк не буде транспортабельним).

Однак якщо член екіпажу допускає серйозні порушення своїх обов'язків за трудовим договором, що призводить до його репатріації, судновласник має право утримати з нього витрати по репатріації повністю або частково.

Статтею 3 Конвенції N 166 цей перелік більш розширений і передбачає можливість репатріації члена екіпажу: 1. в державу, в якій він проживає; 2. в порт, зазначений у контракті, колективному договорі, а у разі їх відсутності - в порт прийняття на роботу; 3. в будь-який інший пункт, вказаний при наймі. При цьому вибір місця репатріації належить самому члену екіпажу.

Обов'язок судновласника здійснити репатріацію повітряним транспортом відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Конвенції N 166, однак це не виключає можливості використання і інших видів транспорту, якщо це є більш зручним та суттєво не впливає на швидкість репатріації.

При репатріації члена екіпажа іноземного порту йому виплачується:

- середня заробітна плата в валюті з моменту списання з судна і до моменту прибуття на місце призначення;

- відрядні в іноземній валюті по нормах, встановленим для працівників, що направлені в службові відрядження за кордон (до перетинання державного кордону України);

- відрядні в національній валюті по нормах, встановленим для працівників, що направлені в службові відрядження в Україні (з моменту перетинання державного кордону України);

Член екіпажу, що знаходиться в лікарні, за кордоном замість відрядних отримує іноземну валюту в розмірі, що він отримував на судні.

У випадку репатріації члену екіпажу на території України йому виплачуються:

- середня заробітна плата в національній валюті з моменту списання з судна і до моменту прибуття на місце призначення;

- відрядні в національній валюті по нормах, встановленим для працівників, що направлені в службові відрядження в Україні.

У випадку, коли член екіпажу знаходиться в лікарні, він отримує компенсацію за тимчасову непрацездатність у порядку і в розмірах, що визначені діючим законодавством України.

На сьогодні в світовій практиці непоодинокі випадки, коли судновласник не може виконати свої обов'язки по репатріації членів екіпажу судна з ряду причин. В такому випадку ці обов'язки виконуються уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку, про що вказує ч. 2 коментованої статті.

Аварійні та авральні роботи, виконані членами екіпажу понад нормального робочого часу, підлягають обов'язковій компенсації. В якості компенсації за виконання аварійних робіт надається відгул, а компенсація за виконання авральних робіт передбачає оплату за встановленим тарифом або оплату за понаднормові роботи.

Аварійними роботами визнаються: роботи з усунення аварійного стану і виправленню поломок і пошкоджень як корпусу, так і механізмів під час плавання, що перешкоджають подальшому проходженню судна до першого порту заходу, роботи по рятуванню людей і судна, суднового майна і вантажів, а також роботи по наданню допомоги іншим суднам, що зазнали лиха; роботи, викликані штормовою погодою; додаткове кріплення суднового майна і вантажів, постановка та прибирання вітрил і тентів, додаткова подача швартових кінців, перешвартовка в портах і перестановка судна в безпечне місце; роботи зі зняття свого судна з мілини та по відвантаженню палива і вантажів для полегшення судна, коли воно зазнало лиха; роботи з ліквідації пожеж на судні, а також на буксируються і поруч стоять судах; роботи, викликані оголошенням пожежної та водяний тривоги і деякі інші.

Авральними роботами вважаються: роботи, пов'язані з входом судна в порт і виходом з нього, відкриттям і закриттям вантажних люків, постановкою та прибиранням трапів, подібний, швартуванням і відбуксирування судна, підйомом якорів, постановкою та прибиранням вітрил; роботи, пов'язані з виконанням санітарних, прикордонних і митних формальностей; роботи з переведення судна в межах рейду або порту (за винятком суден, спеціально працюють на рейді або в порту); роботи зі встановлення і зняття землечерпальні каравану і деякі інші.