- •Лекційний матеріал з дисципліни «міжнародне морське право»
- •Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного морського права.
- •1. Поняття та система міжнародного морського права.
- •2. Суб’єкти міжнародного морського права
- •3. Джерела міжнародного морського права
- •4. Принципи міжнародного морського права
- •Тема 2. Морські простори з національно-правовим режимом.
- •1. Внутрішні води.
- •2. Територіальне море.
- •3. Архіпелажні води.
- •Тема 3. Морські простори зі змішаним правовим режимом
- •1. Виключна економічна зона.
- •2. Прилегла зона.
- •3. Континентальний шельф.
- •Тема 4. Морські простори з міжнародно-правовим та спеціально-правовим режимом.
- •1. Відкрите море.
- •2. Міжнародний район морського дну.
- •3. Міжнародні протоки.
- •4. Міжнародні канали.
- •Тема 5. Міжнародне приватне морське право
- •1. Поняття міжнародного приватного морського права
- •2. Особливості колізійного методу регулювання майнових відносин в міжнародному торговельному мореплавстві.
- •3. Суб’єкти міжнародного приватного морського права.
- •4. Джерела міжнародного приватного морського права.
- •Тема 6. Правовий статус морського судна.
- •1. Правове положення морського судна.
- •2. Національність судна.
- •3. Ідентифікація та реєстрація морського судна.
- •4. Технічний стан судна і контроль за безпекою мореплавства і запобіганням забрудненню морського середовища.
- •5. Суднові документи.
- •Тема 7. Правовий статус екіпажу судна
- •1.Склад екіпажу судна.
- •2. Умови допуску моряків до роботи на борту судна.
- •3. Аварійні та авральні роботи на судні.
- •4. Посвідчення особи моряка.
- •5. Функції капітану судна.
- •Тема 8. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •1. Правове регулювання морських перевезень вантажів.
- •2. Договір міжнародного морського перевезення вантажів, його види.
- •3. Договір міжнародного морського перевезення пасажирів.
- •4. Агентування морських суден.
- •5. Фрахтування морських суден.
- •Тема 9. Врегулювання міжнародних морських спорів.
- •1. Міжнародний трибунал з морського права.
- •2. Міжнародний суд.
- •3. Міжнародний арбітраж.
- •4. Спеціальний арбітраж.
- •Тема 10. Сучасні міжнародно-правові проблеми забезпечення безпеки на морі.
- •1. Загрози безпеці міжнародного судноплавства. Тероризм на морі.
- •2. Поняття та класифікація міжнародного морського піратства.
- •3. Міжнародні документи та проблеми в боротьбі з морським піратством.
- •4. Правові та організаційні методи та засоби боротьби з морським піратством.
- •5. Незаконний обіг наркотичних речовин та психотропних препаратів на морі.
- •6. Торгівля людьми, включаючи їх незаконне перевезення морем (нелегальна міграція).
1. Міжнародний трибунал з морського права.
Урегулювання міжнародних морських спорів займаються: Міжнародний трибунал з морського права, Міжнародний Суд ООН, арбітражні установи тощо.
Створення Міжнародного трибуналу з морського права органу передбачено Конвенцією ООН з морського права 1982 р., яка вступила в дію 16 листопада 1994 року. Міжнародний трибунал з морського права (МТМП) є незалежною судовою інстанцією, знаходиться в Гамбурзі (Німеччина). Відповідно до резолюції 51/204 від 17 грудня 1996 Трибуналу надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї. На даний момент він налічує 155 членів (154 країни та Європейський союз). Крім того, Трибуналу підсудні спори за участю Міжнародного органу з морського дну, юридичних та фізичних осіб держав-учасниць Конвенції, що здійснюють діяльність у міжнародному районі морського дна, і держав-учасників інших угод, що стосуються питань, які охоплюються Конвенцією з морського права або передбачають звернення в Трибунал.
Трибунал складається з 21 представника країн-членів, які обираються строком на 9 років з правом переобрання. У складі Трибуналу не може бути двох громадян однієї і тієї ж держави. У ньому повинно бути не менше трьох членів від кожної географічної групи, встановленої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй (ст. 3 Статуту). З числа суддів Трибуналу обираються голова та його заступник строком на три роки з правом переобрання (ст. 9 Статуту). Для виконання функцій необхідна присутність 11 членів.
Сторонами спору, переданого на розгляд до Трибуналу, можуть бути: а) держави-учасниці Конвенції з морського права (під якими розуміються ті, які стали її учасниками держави і міжнародні організації); б) Міжнародний орган по морському дну; в) Підприємство (орган, який безпосередньо здійснює діяльність у Районі морського дна за межами національної юрисдикції; г) юридичні та фізичні особи, які мають громадянство держав-учасниць Конвенції та здійснюють діяльність у Районі; д) держави-учасниці інших угод, що стосуються питань, які охоплюються Конвенцією або передбачають поводження в Трибунал (Статут, ст. 20).
Для розгляду конкретних категорій спорів Трибунал може утворити камери, а для переданого йому конкретного спору - спеціальну камеру, якщо про це просять сторони. На даний момент створено:
• Камера по спорах, що стосуються морського дна (11 членів),
• Камера спрощеного судочинства,
• Камера по рибальським спорам,
• Камера по спорах, що стосуються навколишнього морського середовища,
• Камера по спорах щодо делімітації морських просторів,
• Камери, створені відповідно до п.2 ст.15 Статуту Трибуналу (в 2000 році створена Камера з консервації та раціонального використання косяків меч-риби в Південно-Східній частині Тихого океану).
Рішення, винесені камерами, вважаються винесеними Трибуналом.
Спори передаються на розгляд Трибуналу в залежності від обставин або шляхом повідомлення Секретаря про спеціальну угоду, або шляхом письмової заяви на його ім'я. В обох випадках вказуються предмет спору і сторони. Секретар негайно повідомляє про спеціальну угоду або заяву всі зацікавлені сторони, а також всі держави-учасниці (ст.24).
Слухання ведеться під керівництвом Голови публічно, якщо не прийнято іншого рішення (ст.26). Трибунал вносить розпорядження щодо ведення справи, визначає, в якій формі і в які терміни кожна сторона повинна викласти свої аргументи, і вживає всіх заходів, що відносяться до отримання доказів (ст. 28). Рішення підписується Головою та Секретарем. Воно оголошується у відкритому засіданні після належного повідомлення сторін у суперечці. Рішення є остаточним і обов'язковим тільки для сторін у спорі і тільки по даній справі.
