- •Лекційний матеріал з дисципліни «міжнародне морське право»
- •Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного морського права.
- •1. Поняття та система міжнародного морського права.
- •2. Суб’єкти міжнародного морського права
- •3. Джерела міжнародного морського права
- •4. Принципи міжнародного морського права
- •Тема 2. Морські простори з національно-правовим режимом.
- •1. Внутрішні води.
- •2. Територіальне море.
- •3. Архіпелажні води.
- •Тема 3. Морські простори зі змішаним правовим режимом
- •1. Виключна економічна зона.
- •2. Прилегла зона.
- •3. Континентальний шельф.
- •Тема 4. Морські простори з міжнародно-правовим та спеціально-правовим режимом.
- •1. Відкрите море.
- •2. Міжнародний район морського дну.
- •3. Міжнародні протоки.
- •4. Міжнародні канали.
- •Тема 5. Міжнародне приватне морське право
- •1. Поняття міжнародного приватного морського права
- •2. Особливості колізійного методу регулювання майнових відносин в міжнародному торговельному мореплавстві.
- •3. Суб’єкти міжнародного приватного морського права.
- •4. Джерела міжнародного приватного морського права.
- •Тема 6. Правовий статус морського судна.
- •1. Правове положення морського судна.
- •2. Національність судна.
- •3. Ідентифікація та реєстрація морського судна.
- •4. Технічний стан судна і контроль за безпекою мореплавства і запобіганням забрудненню морського середовища.
- •5. Суднові документи.
- •Тема 7. Правовий статус екіпажу судна
- •1.Склад екіпажу судна.
- •2. Умови допуску моряків до роботи на борту судна.
- •3. Аварійні та авральні роботи на судні.
- •4. Посвідчення особи моряка.
- •5. Функції капітану судна.
- •Тема 8. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •1. Правове регулювання морських перевезень вантажів.
- •2. Договір міжнародного морського перевезення вантажів, його види.
- •3. Договір міжнародного морського перевезення пасажирів.
- •4. Агентування морських суден.
- •5. Фрахтування морських суден.
- •Тема 9. Врегулювання міжнародних морських спорів.
- •1. Міжнародний трибунал з морського права.
- •2. Міжнародний суд.
- •3. Міжнародний арбітраж.
- •4. Спеціальний арбітраж.
- •Тема 10. Сучасні міжнародно-правові проблеми забезпечення безпеки на морі.
- •1. Загрози безпеці міжнародного судноплавства. Тероризм на морі.
- •2. Поняття та класифікація міжнародного морського піратства.
- •3. Міжнародні документи та проблеми в боротьбі з морським піратством.
- •4. Правові та організаційні методи та засоби боротьби з морським піратством.
- •5. Незаконний обіг наркотичних речовин та психотропних препаратів на морі.
- •6. Торгівля людьми, включаючи їх незаконне перевезення морем (нелегальна міграція).
4. Посвідчення особи моряка.
Посвідченням особи члена екіпажу служить документ, званий «Посвідчення особи моряка». На 91-й Генеральній конференції МОП 19 червня 2003 р. була прийнята нова конвенція № 185 про посвідчення особи моряків. Вона застосовується до всіх моряків, які зайняті або працюють у будь-якій якості на борту судна, яке зазвичай використовується в морському судноплавстві, за винятком військових кораблів. Згідно положення п. 3 ст. 2 Конвенції № 185 держава може видавати посвідчення особи моряків, лише тим особам, яким було надано статус постійного резидента на його території.
Важливим моментом є правило п. 4 (b) ст. 3 Конвенції, оскільки відповідно до нього в посвідченні прямо повинно вказуватися, що даний документ є самостійним документом, а не паспортом. Термін дії посвідчення моряка, відповідно до положень Конвенції не повинен перевищувати десяти років за умови його продовження після закінчення перших п'яти років.
У посвідчення повинні включатися такі відомості: назва органу, що видав посвідчення; дата і місце видачі; цифрова фотографія; відомості про моряка (повне ім'я моряка, стать, дата і місце народження, громадянство, будь-які особливі фізичні прикмети, які можуть допомогти ідентифікувати особу); дата закінчення терміну дії документа; номер документа; біометричний шаблон моряка, стандарт якого повинен бути розроблений і т.п. Сторінки посвідчення, що містять ці відомості, повинні бути захищені спеціальним покриття для перешкоджання підроблення фотографій і містяться на них даних. Крім того, передбачаються інші види захисту, такі, як: водяні знаки, ультрафіолетові елементи захисту, перфоровані зображення, голограми і т.п.
У відповідності з положеннями ст. 4 Конвенції кожна держава повинна вести національну електронну базу даних, яка містить відомості про всі видані, призупинених або вилучених посвідчення особи моряка. При цьому має бути створений постійно діючий координаційний центр, що задовольнятиме запити, що надходять від імміграційних служб або інших компетентних органів щодо відомостей, що містяться у виданих посвідченнях особи моряків. Перелік цих відомостей міститься в Додатку 2 Конвенції.
Загальні принципи цих правил базуються на тому, що якщо немає явних підстав вважати, що посвідчення моряка не є справжнім, моряку повинен бути дозволений доступ на берег, якщо такий доступ запитується з метою тимчасового звільнення під час перебування судна в порту. В якості загального правила отримання візи для звільнення на берег положення Конвенції не передбачають, однак припускають, що в разі якщо держава не має можливості у повній мірі слідувати цьому правилу, воно повинно забезпечити, щоб його законодавство передбачало процедуру, принципово відповідну цій вимозі. Такий підхід до вирішення цієї проблеми на практиці може означати, що в порту морякам можуть видаватися короткострокові в'їзні візи.
В Україні видача посвідчень особи моряка здійснюється відповідно до Інструкції про порядок видачі, зберігання і знищення посвідчення особи моряка, затвердженої наказом Міністерства транспорту від 27 вересня 1993 р. № 322. Посвідчення особи моряка видається на 5 років на українській та англійській мовах. Оформлення, видача, продовження, облік і збереження посвідчень особи моряка, відповідно до правил цієї Інструкції, здійснюються капітанами морських і річкових портів України відповідно до Переліку морських, річкових портів України, капітани яких мають право видавати посвідчення особи моряка, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 27 вересня 1993 р. № 322 (1.Ізмаільскій (морської) 2. Іллічівський (морський) 3. Керченський (морської) 4. Маріупольський (морський) 5. Севастопольський (морський) 6. Одеський (морський) 7. Херсонський ( морської) 8. Миколаївський (морський).
