Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекційний матеріал з дисципліни Міжнародне морське право.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
688 Кб
Скачать
☆

4. Посвідчення особи моряка.

Посвідченням особи члена екіпажу служить документ, званий «Посвідчення особи моряка». На 91-й Генеральній конференції МОП 19 червня 2003 р. була прийнята нова конвенція № 185 про посвідчення особи моряків. Вона застосовується до всіх моряків, які зайняті або працюють у будь-якій якості на борту судна, яке зазвичай використовується в морському судноплавстві, за винятком військових кораблів. Згідно положення п. 3 ст. 2 Конвенції № 185 держава може видавати посвідчення особи моряків, лише тим особам, яким було надано статус постійного резидента на його території.

Важливим моментом є правило п. 4 (b) ст. 3 Конвенції, оскільки відповідно до нього в посвідченні прямо повинно вказуватися, що даний документ є самостійним документом, а не паспортом. Термін дії посвідчення моряка, відповідно до положень Конвенції не повинен перевищувати десяти років за умови його продовження після закінчення перших п'яти років.

У посвідчення повинні включатися такі відомості: назва органу, що видав посвідчення; дата і місце видачі; цифрова фотографія; відомості про моряка (повне ім'я моряка, стать, дата і місце народження, громадянство, будь-які особливі фізичні прикмети, які можуть допомогти ідентифікувати особу); дата закінчення терміну дії документа; номер документа; біометричний шаблон моряка, стандарт якого повинен бути розроблений і т.п. Сторінки посвідчення, що містять ці відомості, повинні бути захищені спеціальним покриття для перешкоджання підроблення фотографій і містяться на них даних. Крім того, передбачаються інші види захисту, такі, як: водяні знаки, ультрафіолетові елементи захисту, перфоровані зображення, голограми і т.п.

У відповідності з положеннями ст. 4 Конвенції кожна держава повинна вести національну електронну базу даних, яка містить відомості про всі видані, призупинених або вилучених посвідчення особи моряка. При цьому має бути створений постійно діючий координаційний центр, що задовольнятиме запити, що надходять від імміграційних служб або інших компетентних органів щодо відомостей, що містяться у виданих посвідченнях особи моряків. Перелік цих відомостей міститься в Додатку 2 Конвенції.

Загальні принципи цих правил базуються на тому, що якщо немає явних підстав вважати, що посвідчення моряка не є справжнім, моряку повинен бути дозволений доступ на берег, якщо такий доступ запитується з метою тимчасового звільнення під час перебування судна в порту. В якості загального правила отримання візи для звільнення на берег положення Конвенції не передбачають, однак припускають, що в разі якщо держава не має можливості у повній мірі слідувати цьому правилу, воно повинно забезпечити, щоб його законодавство передбачало процедуру, принципово відповідну цій вимозі. Такий підхід до вирішення цієї проблеми на практиці може означати, що в порту морякам можуть видаватися короткострокові в'їзні візи.

В Україні видача посвідчень особи моряка здійснюється відповідно до Інструкції про порядок видачі, зберігання і знищення посвідчення особи моряка, затвердженої наказом Міністерства транспорту від 27 вересня 1993 р. № 322. Посвідчення особи моряка видається на 5 років на українській та англійській мовах. Оформлення, видача, продовження, облік і збереження посвідчень особи моряка, відповідно до правил цієї Інструкції, здійснюються капітанами морських і річкових портів України відповідно до Переліку морських, річкових портів України, капітани яких мають право видавати посвідчення особи моряка, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 27 вересня 1993 р. № 322 (1.Ізмаільскій (морської) 2. Іллічівський (морський) 3. Керченський (морської) 4. Маріупольський (морський) 5. Севастопольський (морський) 6. Одеський (морський) 7. Херсонський ( морської) 8. Миколаївський (морський).