- •Лекційний матеріал з дисципліни «міжнародне морське право»
- •Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного морського права.
- •1. Поняття та система міжнародного морського права.
- •2. Суб’єкти міжнародного морського права
- •3. Джерела міжнародного морського права
- •4. Принципи міжнародного морського права
- •Тема 2. Морські простори з національно-правовим режимом.
- •1. Внутрішні води.
- •2. Територіальне море.
- •3. Архіпелажні води.
- •Тема 3. Морські простори зі змішаним правовим режимом
- •1. Виключна економічна зона.
- •2. Прилегла зона.
- •3. Континентальний шельф.
- •Тема 4. Морські простори з міжнародно-правовим та спеціально-правовим режимом.
- •1. Відкрите море.
- •2. Міжнародний район морського дну.
- •3. Міжнародні протоки.
- •4. Міжнародні канали.
- •Тема 5. Міжнародне приватне морське право
- •1. Поняття міжнародного приватного морського права
- •2. Особливості колізійного методу регулювання майнових відносин в міжнародному торговельному мореплавстві.
- •3. Суб’єкти міжнародного приватного морського права.
- •4. Джерела міжнародного приватного морського права.
- •Тема 6. Правовий статус морського судна.
- •1. Правове положення морського судна.
- •2. Національність судна.
- •3. Ідентифікація та реєстрація морського судна.
- •4. Технічний стан судна і контроль за безпекою мореплавства і запобіганням забрудненню морського середовища.
- •5. Суднові документи.
- •Тема 7. Правовий статус екіпажу судна
- •1.Склад екіпажу судна.
- •2. Умови допуску моряків до роботи на борту судна.
- •3. Аварійні та авральні роботи на судні.
- •4. Посвідчення особи моряка.
- •5. Функції капітану судна.
- •Тема 8. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •1. Правове регулювання морських перевезень вантажів.
- •2. Договір міжнародного морського перевезення вантажів, його види.
- •3. Договір міжнародного морського перевезення пасажирів.
- •4. Агентування морських суден.
- •5. Фрахтування морських суден.
- •Тема 9. Врегулювання міжнародних морських спорів.
- •1. Міжнародний трибунал з морського права.
- •2. Міжнародний суд.
- •3. Міжнародний арбітраж.
- •4. Спеціальний арбітраж.
- •Тема 10. Сучасні міжнародно-правові проблеми забезпечення безпеки на морі.
- •1. Загрози безпеці міжнародного судноплавства. Тероризм на морі.
- •2. Поняття та класифікація міжнародного морського піратства.
- •3. Міжнародні документи та проблеми в боротьбі з морським піратством.
- •4. Правові та організаційні методи та засоби боротьби з морським піратством.
- •5. Незаконний обіг наркотичних речовин та психотропних препаратів на морі.
- •6. Торгівля людьми, включаючи їх незаконне перевезення морем (нелегальна міграція).
2. Прилегла зона.
Термін «прилегла зона» на міжнародно-договірному рівні вперше був закріплений в Конвенції про територіальне море та прилеглу зону 1958 р., яка була прийнята на I Конференції ООН з морського права в Женеві.
Історія виникнення таких зон починається ще з XVIII століття, коли ширина територіального моря у переважного числа держав не перевищувала 3 миль. Саме тоді деякі держави в односторонньому порядку стали встановлювати спеціальні зони за межами територіального моря, в яких вони претендували на здійснення юрисдикції у відношенні іноземних суден, головним чином з метою боротьби з контрабандою. Вперше 5-мильну митну зону оголосила Великобританія в 1736 році. У 1799 році 12-мильна митна зона була встановлена США, пізніше прилеглі зони були встановлені Францією, Бельгією та іншими країнами. В основному вони були спрямовані на припинення контрабанди, але в деяких випадках вже оголошувалися фіскальні, санітарні та інші види прилеглих зон. З розвитком і інтенсифікацією торгового мореплавання багато держав почали укладати двосторонні та багатосторонні договори про прилеглу зону.
Прилегла зона - це пояс морських вод, що прилягає до територіального моря, в рамках якого прибережна держава має право здійснювати контроль з метою недопущення порушень визначених правил (митних, фіскальних (податкових), імміграційних або санітарних). Прилегла зона також установлюється з метою реалізації покарання за порушення таких правил у межах території або територіальних вод прибережної держави. У відповідності зі ст.33 Конвенції ООН з морського права 1982 року, прилегла зона обмежена зовнішньою межею в 24 морські милі від вихідних ліній, що використовуються для відліку ширини територіального моря.
Слід особливо відзначити те, що за своєю юридичною природою прилегла зона - це частина відкритого моря, але зі спеціальним режимом. Вона встановлюється тільки для запобігання прибережною державою порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил. Отже, прилегла зона може бути тільки чотирьох видів: митна; фіскальна; імміграційна; санітарна.
Конвенція з морського права 1982 року містить два положення, відмінних від профільної Конвенції 1958 року: по-перше, прилегла зона поширюється на відстань до 24 миль, що відлічуються від вихідних ліній, по-друге, у пункті 1 статті 33 опущене посилання на те, що прилегла зона є районом відкритого моря. Остання зміна була пов'язана з розбіжностями на III Конференції ООН з морського права щодо статусу економічної зони, оскільки в разі встановлення такої зони, прилегла зона буде перекрита нею.
Прилеглу (санітарну) зону встановили Аргентина, Венесуела, Індія; митну - Сирія, фіскальну - Індія, Сирія; імміграційну - Індія, Португалія.
Українське законодавство не передбачає створення прилеглої зони.
Також, виходячи з того, що прилегла зона є зоною (районом) виняткової економічної зони, то її правовий режим визначається двома групами правил. Першу з них складають правила виняткової економічної зони, а другу - правила характерні саме для прилеглої зони.
Зокрема, відповідно до положень ст.33 Конвенції 1982 р. прибережна держава в прилеглій зоні може здійснювати контроль з метою: запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил у межах її території або територіального моря (носить превентивний характер, оскільки судно ще не зайшло у територіальні води і носить характер інспекції); покарання за порушення вищезгаданих законів і правил, здійснене в межах її території або територіального моря (контроль по відношенню до іноземного судна, що виходить з територіального моря - судно може бути затримано в разі порушення).
Крім того, як ст. 23 Конвенції про відкрите море 1958 р., так і ст. 111 Конвенції ООН з морського права 1982 р. передбачають право прибережної держави починати переслідування по гарячих слідах за порушення законів і правил цієї держави, коли іноземне судно або одна з його шлюпок знаходяться у прилеглій зоні. Однак таке переслідування може початися тільки в тому випадку, якщо переслідуване судно порушило в межах території або територіального моря прибережної держави митні, фіскальні, імміграційні або санітарні правила цієї держави.
Таким чином, за прибережною державою визнаються в його прилеглій зоні лише певні і суворо обмежені правомочності, характерні саме для цієї категорії водного простору.