Лекція 7: Ушкодження від дії електричного струму та променевої енергії.

Питання:

1. Дія на організм людини технічного електричного струму.

2. Дія на організм людини атмосферної електрики.

3. Ураження променевим випромінюванням.

Література:

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. І.О.Концевич, Б.В.Михайличенка. - К.: МП "Леся", 1997.

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. А.С.Лісового. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

1. Дія на організм людини технічного електричного струму.

З використанням електрики людина має справу повсякденно у побуті і на виробництві. Без існування цього виду енергії людське життя уявляється неможливим. В той же час саме електрична енергія часто стає причиною травмування і навіть загибелі людини. Електричний струм, на відміну від інших факторів, які можуть травмувати людину при безпосередньому зіткненні, може діяти на людину і не прямо, а через окремі предмети, на відстані, через дуговий контакт, крокову напругу. Ушкодження, розлади здоров'я або смерть, що викликані дією електромагнітної енергії, називають електротравмою. Електротравма - це комплекс загальних і місцевих змін в організмі, що виникають під впливом електрики.

Судово-медична експертиза частіше має справу з ураженнями технічним електричним струмом, а також з дією атмосферної електрики, тобто, блискавки. У більшості випадків електротравма є результатом нещасного випадку, але мають місце також факти самогубства та вбивства з використанням технічного електричного струму.

Тяжкі і смертельні ураження електричним струмом можливі від стикання людини з несправними приладами, що живляться струмом з напругою 127, 220, 380 вольт. Небезпечним для життя людини є струм напругою 60 В при силі струму від 0,1 А. Розрізняють змінний і постійний струм. Найбільша небезпека ураження існує при дії змінного струму частотою 40-60 Гц. Еквівалентними за своєю дією на організм є постійний струм напругою 120 В та змінний струм напругою 42 В. Постійний струм менше небезпечний ніж змінний лише до напруги у 500 В. Після цієї величини постійний струм стає небезпечнішим за змінний. Але на практиці ураження людини постійним струмом трапляються не часто.

На організм людини електричний струм виявляє специфічну електромагнітну, електрохімічну і теплову дію. Тяжкість ураження від електричного струму залежить від багатьох факторів, основними з яких є його фізичні параметри. Але мають також значення термін дії струму, шлях його проходження через тіло людини, локалізація контактів з провідником, площа контакту, фізичний стан особи, наявність окремих хвороб, вологість шкіри. Наприклад, більше тяжкі наслідки спостерігаються у хворих на серцево-судинні захворювання, хвороби нирок, печінки, у осіб, що перебували в стані алкогольного сп'яніння.

В залежності від величини напруги струму відбувається переважно ураження органів дихання чи кровообігу. Струм високої напруги - понад 3000 В рідко стає причиною смерті. Це пояснюється тим, що при високій напрузі між тілом і електродом виникає ефект спалаху електричної дуги і більша частина електричної енергії перетворюється у теплову, що призводить до місцевих уражень у вигляді опіків. Найбільше смертельних випадків при дії струму напругою від 100 до 1500 В.

Велике значення має сила струму. Дія струму силою 100 мА у переважних випадках є смертельною. Струм силою 15 мА спричиняє скорочення м'язів рук і дихальних м'язів, 50 мА - викликає небезпеку для життя. Тривала дія струму спричиняє смерть внаслідок фібриляції серцевого м'яза й гальмування дихального центру або паралічу центральної нервової системи.

Розповсюдження струму по організму людини можливе коли є умови для входу і виходу струму. Це відбувається коли людина одночасно стикається з двома електродами, або з одним електродом, а будь-яка частина тіла заземлена. При частковому підключенні до провідника ізольованої від землі людини струм проходить через невелику частину тіла, що не є небезпечним для життя.

Струм високої напруги уражає людину через дуговий контакт, який виникає при небезпечному наближенні до нього. Іонізоване повітря стає провідником струму. Небезпека ураження на відстані значно збільшується у вологу погоду. Інколи електрична дуга може сягати 35-40 см.

Електротравма може статись від так званої крокової напруги, яка утворюється за певних умов на обмеженій ділянці землі по якій розтікається електричний струм ("електричний кратер"). Ураження людини настає коли вона торкається двох точок землі, які мають різні потенціали. Кроковою напругою називають різницю потенціалів, що знаходяться на відстані 0,8 м (відстань кроку). Вона виникає при падінні на землю проводу високої напруги, заземленні несправного електрообладнання, розряді блискавки. У цьому випадку струм проходить від однієї ноги до іншої по "нижній петлі", що є найменш небезпечним. Якщо ж людина падає, то петля перетворюється у повну, більш небезпечну. Вважається за небезпечне підходити до проводу високовольтної напруги, який упав, на відстань 10 кроків. При цьому що ширший крок, тим більша різниця потенціалів і більший струм.

На ступінь ураження технічним струмом впливає шлях його проходження через тіло людини. Найнебезпечнішим вважається проходження струму через мозок і серце. Проходження струму через тіло різними шляхами є умовним і має назву петель струму. Такі умовні петлі дістали назви: повна; права(ліва) повна; права (ліва) навскіс; права; ліва; верхня; нижня; поперечна. При одній і тій же петлі струм може проходити різними шляхами в залежності від електропровідності і опору різних тканин тіла людини.

Дія електричного струму при короткому замиканні призводить до утворення електромітки, а при спалаху електричної дуги можливе виникнення значних опалень та обвуглювання тканин і кісток. При місцевій дії струму окрім електроміток та опалень можуть виникати набряки, некрози. Іноді можуть спостерігатися на кістках своєрідні утворення розплавленої речовини кісток, що мають назву "перлисте намисто". Електромітки можуть мати вигляд подряпин, ран, крапчастих татуювань, інколи нагадують вхідний отвір вогнепального ушкодження. Іноді форма мітки може відбивати форму провідника струму. Характерною ознакою електромітки є металізація, яка утворюється як при контакті з провідником, так і при утворенні дуги. Особливості металу електрода відбиваються на кольорі шкіри навкруг мітки. Мідь надає жовтуватий, голубий колір, залізо - жовтий, жовто-коричневий, коричневий, алюміній - сірий, коричнево-чорний. Сліди металу залишаються і на одязі потерпілого.

При ураженні електричним струмом можуть мати місце неспецифічні травми - опіки при займанні одягу, травми від падіння з висоти, акустичні ушкодження слухового апарату тощо.

Смерть від дії електричного струму має асфіктичний характер і може настати миттєво. Відновлення дихання реанімаційними заходами дає надію повернути людину до життя. Проте можлива сповільнена смерть коли у постраждалого деякий час спостерігаються судоми, він кричить, намагається звільнитись від провідника току і не дивлячись на те, що це йому вдається, через деякий час настає смерть. Смерть від цього фактору може настати і через більш значний проміжок часу.