Лекція 10: Судово-медичне дослідження трупа.

Питання:

1. Приводи для призначення і порядок проведення судово-медичної експертизи трупа та її об'єкти.

2. Зовнішнє дослідження трупа.

3. Внутрішнє дослідження трупа.

Література:

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. І.О.Концевич, Б.В.Михайличенка. - К.: МП "Леся", 1997.

Судебно-медицинское исследование трупа / Под ред. Громова А.П., Капустина А.В. - М.: "Медицина", 1991.

1. Приводи для призначення і порядок проведення судово-медичної експертизи трупа та її об'єкти.

Огляд трупа на місці його виявлення у відповідності до норм діючого кримінально-процесуального законодавства (ст. 192 КПК) проводиться слідчим з залученням фахівців - судово-медичного експерта чи лікаря, які надають слідчому необхідну допомогу. Огляд здійснюється візуально з застосуванням необхідних техніко-криміналістичних засобів. При цьому категорично забороняється проведення на місці події зондування поранень та будь-яких дій, що змінюють первинний вигляд трупа і властивості виявлених на ньому ушкоджень (обмивання водою, видалення засохлої крові з поверхні шкіри, вилучення знарядь і предметів, які зафіксовані у пошкодженнях тощо). Подальше дослідження трупа проводиться за межами місця події в умовах спеціально обладнаних приміщень судово-медичного закладу або прозекторських лікарні з дотриманням норм, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. У виключних випадках можливе проведення дослідження трупа в непристосованих, випадкових приміщеннях. В таких випадках процесуальна особа, що призначила дослідження, бере на себе відповідальність за створення необхідних для цього умов. При доставці трупа з місця події до моргу чи судово-медичного закладу приймаються заходи щодо недопущення можливих змін первісного стану трупа під час транспортування (забруднення сторонніми речовинами, завдання додаткових пошкоджень тіла тощо).

Залежно від мети і завдань дослідження трупа розрізняють два його окремі види - патолого-анатомічне і судово-медичне. Патолого-анатомічне дослідження проводять за розпорядженням головного лікаря лікувального закладу, в якому лікувався і помер потерпілий. Завданням такого дослідження є вивчення морфологічних змін у внутрішніх органах померлого для зіставлення з клінічним діагнозом і виявлення дефектів у наданні медичної допомоги з метою підвищення якості лікарської роботи і удосконалення охорони здоров'я.

Судово-медичну експертизу проводять на підставі постанови слідчого по кримінальній справі чи ухвали суду. Судово-медичний розтин (дослідження) трупа проводиться на підставі письмової вимоги органу дізнання. Різниця між експертизою та судово-медичним розтином полягає лише у їх процесуальному оформленні, мета, завдання і техніка дослідження при цьому однотипні. Експертиза трупа оформляється висновком експерта, а дослідження - "Актом судово-медичного дослідження трупа".

У разі виявлення в процесі патолого-анатомічного дослідження ознак насильницької смерті розтин трупа припиняють і сповіщають про це органи прокуратури чи внутрішніх справ. У такому випадку лікар патологоанатом забезпечує збереження трупа у тому стані, в якому він знаходився на момент припинення дослідження.

Необхідність у проведенні судово-медичного дослідження чи експертизи трупа виникає: при встановленні факту насильницької смерті; раптової смерті при незрозумілих обставинах; смерті в медичних закладах, якщо діагноз захворювання не був встановлений; в разі надходження заяви про неправильне лікування померлого; у випадку смерті новонародженого та за інших підстав, які дають приводи для сумнівів щодо причини смерті. Судово-медичне дослідження дає можливість не лише встановити зміни чи ушкодження тканин і органів та зробити висновки про причину смерті, але і визначити стан, що передував настанню смерті. Тому судово-медичний розтин трупа в усіх перелічених випадках є обов'язковим і передбачає вирішення широкого кола питань: встановлення причини смерті, часу її настання, визначення характеру і механізму травми, зажиттєвості й давності нанесення, наявності й ступеню алкогольного чи наркотичного сп'яніння, можливості виконувати певні дії після спричинення ушкоджень тощо.

Об'єктами для обов'язкової судово-медичної експертизи трупа є:

- трупи осіб, що померли від насильницьких дій, незалежно від роду й місця смерті;

- трупи осіб, що померли в лікувальних закладах, при невстановленому діагнозі, а також трупи осіб, що надійшли у лікувальний заклад мертвими;

- трупи осіб, які померли раптово (незалежно від місця смерті), причина смерті яких не встановлена й не видано "Лікарське свідоцтво про смерть";

- трупи невстановлених осіб.

Дослідження трупів проводять у судово-медичних моргах чи пристосованих для цього приміщеннях у відповідності до "Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи". Розтин проводять не раніше ніж через 12 годин після настання смерті й виникнення її ранніх абсолютних ознак, але можливий і більш ранній розтин трупа після встановлення наявності біологічної смерті. В такому випадку причину необхідності раннього розтину обґрунтовують у спеціальному акті.

При судово-медичній експертизі розтин трупа може проводитись у присутності слідчого, якщо від нього надійде таке розпорядження, чи за його відсутності самим судово-медичним експертом, а в складних випадках - групою експертів. Неявка слідчого у призначений час до моргу не є перешкодою для початку проведення експертизи. Присутність при проведенні судово-медичної експертизи трупа рідних та близьких померлого, а також інших осіб, які не мають відношення до розслідування справи, не допускається.

За результатами судово-медичного дослідження трупа складається висновок експерта чи акт судово-медичного дослідження в залежності від виду такого дослідження.

Реєстрація трупів здійснюється у журналі встановленого зразка. У судово-медичному морзі трупи повинні зберігатись в умовах, які перешкоджають розвитку процесу гниття, забезпечують їх збереження і недоторканість. Застосування при цьому будь-яких речовин з метою консервації трупа неприпустиме.