3. Внутрішнє дослідження трупа.

Повне судово-медичне дослідження трупа передбачає обов'язкове розкриття не менш як трьох порожнин тіла - грудної, черевної і порожнини черепа. Хребет досліджують при наявності його ушкоджень чи захворювань, а також при черепно-мозковій травмі. Досліджують також порожнину рота, тканини і органи шиї, м'язи і кістки.

Існує декілька методів розтину трупа. Спосіб розтину, послідовність і прийоми дослідження порожнин тіла і внутрішніх органів визначає експерт, керуючись при цьому попередніми даними про обставини смерті і в залежності від конкретних особливостей та завдань дослідження. Важливим при цьому є дотримання послідовності дій. Вибираючи порожнину, з якої необхідно розпочати внутрішнє дослідження, необхідно керуватись даними зовнішнього огляду трупа. При наявності ушкодження доцільно починати з тієї порожнини чи частини тіла, де воно розташоване.

Основний розріз шкіри для дослідження грудної і черевної порожнин виконують від підборіддя до лобка з обходом пупка зліва. Рани, рубці, сліди операцій обходять. Відмічають наявність або відсутність особливого запаху при розтині порожнини. Після розтину порожнин та їх огляду переходять до дослідження внутрішніх органів. При необхідності з трупа вилучають і направляють на судово-хімічне дослідження окремі органи, кров, сечу, вміст шлунка та ін. Ці об'єкти пакуються окремо без застосування консервації у банки з притертими кришками. В деяких випадках можливе застосування в якості консерванту етилового спирту.

При дослідженні голови відсепаровують шкіру, проводять розпил кісток черепа і виймають головний мозок з метою дослідження тканин і м'якої та твердої мозкової оболонки. Ретельно вивчають усю поверхню головного мозку.

Всі органи заміряють, за необхідності зважують, відмічають виразність їх анатомічної структури, колір, кровонаповнення, специфічний запах, виявлені ушкодження. При дослідженні надниркової й підшлункової залози та печінки відмічають наявність ознак трупного аутолізу. На трупах жінок особливу увагу звертають на стан внутрішніх і зовнішніх статевих органів, наявність ознак статевого акту.

Судово-медична експертиза трупа супроводжується, як правило, застосуванням відповідних лабораторних методів дослідження - гістологічного, судово-хімічного, бактеріологічного, ботанічного, біохімічного та інших. При необхідності дослідження волосся його висмикують з різних ділянок голови і тіла в кількості не менше 20 волосин з кожної ділянки і пакують їх окремо.

Розтин трупів осіб, які померли від особливо небезпечних гострих інфекційних хвороб, проводять в окремій кімнаті з використанням експертом засобів індивідуального захисту.

Після закінчення дослідження місця розтину зашиваються. Категорично заборонено зашивати в порожнинах трупа сторонні предмети та органи, що не належать даному трупу.

Судово-медичне дослідження трупа завершується складанням "Висновку експерта", за який він несе особисту й повну відповідальність. Висновок складається у двох примірниках, перший з яких залучається до кримінальної справи чи матеріалів дослідчої перевірки, а другий залишається у матеріалах судово-медичного закладу. Повторний розтин трупа, в разі такої необхідності, проводиться у тому ж порядку, що і первинний тим самим або іншим експертом.

В усіх випадках проведення експертизи трупа повинні бути вирішеними такі питання: причина, категорія (насильницька, ненасильницька) і давність настання смерті; характер наявних за життя захворювань; наявність ушкоджень на трупі, їх характер, давність і механізм виникнення; чи приймав померлий перед смертю алкогольні напої або інші сильнодіючі речовини. Рід смерті - вбивство, самогубство, нещасливий випадок, - встановлюється слідчим шляхом на підставі оцінки всіх зібраних по справі даних.

Судово-медичний розтин ексгумованого трупа проводиться судово-медичним експертом на підставі постанови слідчого чи ухвали суду. При такому дослідженні, не дивлячись на тривалі строки від настання смерті та поховання, можуть бути встановлені важливі судово-медичні дані. Дослідження ексгумованих трупів завжди повинно бути повним, з розкриттям трьох основних порожнин. Проводиться таке дослідження у морзі, а за необхідності воно може бути проведеним і безпосередньо на кладовищі в створених для цього умовах. Після дослідження труп поміщають у труну (як правило, нову) і проводять повторне поховання. Могилі померлого надається первинний вигляд.

Таким чином, при судово-медичному дослідженні трупів проводиться комплексний аналіз патологічних змін, які виявлені під час зовнішнього і внутрішнього дослідження трупа, враховуються дані огляду трупа на місці його виявлення і результати лабораторних досліджень. Такий підхід дає змогу встановити фактичну причину смерті.

Запитання для самоконтролю:

1. В чому полягає різниця проведення патолого-анатомічного і судово-медичного розтину трупа?

2. З чого необхідно починати проведення зовнішнього огляду трупа?

3. Які порожнини розкриваються при проведенні внутрішнього дослідження трупа?