- •Розділ 1 “судова медицина”
- •1. Предмет, завдання і значення судової медицини.
- •2. Історичні етапи становлення й розвитку судової медицини.
- •3. Процесуальні і організаційні основи судово-медичної експертизи та її значення для діяльності органів правосуддя.
- •1. Помирання і смерть.
- •2. Ранні і пізні трупні зміни.
- •1. Види та характер ушкоджень тіла людини, що спричиняються гострими предметами.
- •2. Механізм вогнепального ушкодження та дія різних факторів пострілу.
- •3. Види вогнепальних ушкоджень та їх визначення при огляді потерпілого.
- •Лекція 4: Розлад здоров'я та смерть від гострого кисневого голодування (задушення).
- •1. Асфіксія, її стадії й ознаки.
- •2. Окремі види механічної асфіксії та їх ознаки.
- •Лекція 5: Механічні ушкодження. Транспортна травма.
- •1. Характеристика механічних ушкоджень і причини смерті від їх заподіяння.
- •2. Поняття та види ушкоджень транспортними засобами.
- •Лекція 6: Розлад здоров'я та смерть від впливу високих і низьких температур, змін барометричного тиску.
- •1. Ушкодження від дії високих температур.
- •2. Ушкодження від дії низьких температур.
- •3. Ушкодження та смерть від різких змін барометричного тиску.
- •Лекція 7: Ушкодження від дії електричного струму та променевої енергії.
- •1. Дія на організм людини технічного електричного струму.
- •2. Дія на організм людини атмосферної електрики.
- •3. Ураження променевим випромінюванням.
- •Лекція 8: Розлад здоров'я та смерть від дії хімічних факторів (отруєння).
- •1. Поняття отрути і умови виникнення отруєнь.
- •2. Діагностика різних видів отруєнь.
- •1. Приводи і порядок призначення та проведення судово-медичної експертизи живих осіб.
- •2. Визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •3. Дослідження спірних статевих станів і експертиза при розслідування статевих злочинів.
- •Лекція 10: Судово-медичне дослідження трупа.
- •1. Приводи для призначення і порядок проведення судово-медичної експертизи трупа та її об'єкти.
- •2. Зовнішнє дослідження трупа.
- •3. Внутрішнє дослідження трупа.
- •Лекція 11: Судово-медичне дослідження речових доказів.
- •1. Загальний порядок та методи судово-медичного дослідження речових доказів.
- •2. Дослідження об'єктів біологічного походження.
- •3. Судово-медичні дослідження знарядь травми та інших фізико-технічних об'єктів.
- •1. Судово-медична експертиза за матеріалами судово-слідчої справи.
- •2. Загальні положення регламентації лікарської діяльності.
- •3. Експертиза при розслідуванні справ про порушення медичним персоналом своїх обов'язків.
2. Зовнішнє дослідження трупа.
Судово-медична експертиза передбачає зовнішнє і внутрішнє дослідження трупа, а також проведення додаткових лабораторних досліджень - гістологічних, токсикологічних, імунологічних, медико-криміналістичних та інших.
Зовнішнє дослідження трупа передбачає дослідження й ретельний опис його одягу, взуття, речей і предметів, що були з ним доставлені й які належать передачі органу, який призначив експертизу. Ця робота надзвичайно важлива і потребує уважного ставлення до неї. Одяг спочатку досліджують безпосередньо на трупі, відмічають наявність безпорядку, пошкоджень і зіставляють ці пошкодження з ушкодженнями тіла. Обов'язково вказують вміст кишень, наявність й місця та характер забруднень. Вологий одяг просушують за кімнатної температури і створюють умови для його зберігання для можливих подальших досліджень. Видача будь-кому одягу, що був на трупі, без дозволу органів розслідування не допускається. При виявленні в одязі сторонніх часток (шроту, куль, осколків) їх описують і вилучають для наступних досліджень відповідними спеціалістами (трасологами, балістами). Перед зняттям одягу досліджують трупне заклякання різних груп м'язів.
Після зняття одягу дають біологічну характеристику трупа, вказують стать, довжину тіла, вік за певними критеріями чи у відповідності до представлених з трупом документів. Вказують статуру, дефекти і будову тіла, бажано визначити масу тіла. Відмічають колір шкіряних покривів і їх особливості (шкіра суха, волога, "гусяча" тощо), ділянки оволосіння, наявність і розташування трупних плям, гниття, інших ранніх й пізніх трупних змін. Після загальної характеристики тіла переходять до опису окремих частин, починаючи з голови і відмічаючи усі загальні та окремі ознаки, а також наявність сторонніх речовин і забруднень. Обмацуючи кістяк, відмічають наявність деформації кісток, місця патологічної рухливості суглобів. Уважно оглядають прикриті частини тіла - пахвові ямки, шкіру під молочними залозами, пахвинні ділянки.
Оглядають і докладно описують статеві органи, їх особливості, відхилення у розвитку, патологічні зміни, наявність чи відсутність на них будь-яких ушкоджень, забруднень. При виявленні ознак насильницького статевого акту беруть мазки для судово-медичного дослідження з піхви та анального отвору, ротової порожнини.
Особливу увагу приділяють тілесним ушкодженням, які можуть бути описаними як по ходу дослідження, так і окремими групами в окремому розділі наприкінці зовнішнього дослідження трупа. При цьому вказують точні місця розташування ушкоджень за їх анатомічною локалізацією, розмір, форму, глибину, стан країв, колір, окремі ознаки, наявність і характер забруднень, виявлені сторонні предмети (наприклад, скельця скла, уламки деревини тощо). Ушкодження фотографують за правилами криміналістичної фотографії, а також замальовують на схематичних контурних зображеннях тіла людини.
Після закінчення зовнішнього дослідження трупа до проведення внутрішнього дослідження окремі його частини чи ділянки можуть бути досліджені рентгенологічним методом, якщо експерт визнає це за необхідне.
При дослідженні трупів невідомих осіб проводять їх фотозйомку за правилами упізнавальної (сигналетичної) фотографії. Також можуть бути сфотографовані окремі ділянки тіла, на яких виявлені важливі сліди, що мають значення для формулювання висновку та предмети одягу.
Розслідування кримінальних справ у випадках вбивства з наступним розчленуванням трупа ускладнюється тим, що на першому етапі являється невідомою особа потерпілого та місце вчинення вбивства. Тому у розкритті таких злочинів особливо важлива роль відводиться судово-медичному експерту, який дає можливість з'ясувати важливі обставини. У практиці також трапляються випадки розчленування трупів при авіаційних, автомобільних, залізничних катастрофах, окремих видах виробничих травм. Необхідно звертати увагу на ознаки, які свідчать про способи зміни зовнішності потерпілого чи усунення особливих прикмет. При дослідженні розчленованих трупів у першу чергу вирішується питання про належність окремих частин тіла одному певному трупу. Для цього досліджуються і зіставляються частини трупа, вивчаються лінії розділення кісток і суглобів, визначаються групові властивості крові й тканин, зіставляються залишки одягу. Кожну частину описують окремо і докладно, вказуючи індивідуальні ознаки, патологічні зміни. Кисть руки необхідно дактилоскопувати. Фотозйомка відокремленої голови проводиться за правилами сигналетичної фотографії.
