Лекція 4: Розлад здоров'я та смерть від гострого кисневого голодування (задушення).

Питання:

1. Асфіксія, її стадії й ознаки.

2. Окремі види механічної асфіксії та їх ознаки.

Література:

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. І.О.Концевич, Б.В.Михайличенка. - К.: МП "Леся", 1997.

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. А.С.Лісового. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

1. Асфіксія, її стадії й ознаки.

Киснева недостатність (гіпоксія) виникає при окремих розладах дихання і може бути безпосередньою причиною смерті людини. Фізіологічна потреба організму середньої людини у кисні за 1 хвилину становить 6-8 літрів повітря в стані спокою і від 50 до 100 літрів при фізичному навантаженні. Зупинення дихання на 5-7 хвилин може призвести до незворотних змін у центральній нервовій системі. Тканини м'язів можуть існувати без кисню декілька годин, а з'єднувальні тканини - протягом декількох діб.

При диханні кров насичується киснем і з легенів через серце артеріальними судинами розповсюджується по організму. Така артеріальна кров має червоний колір. У тканинах вона збагачується вуглекислим газом, набуває темного кольору й венозними судинами через серце знову надходить до легенів, де віддає вуглекислий газ й знову збагачується киснем.

Недостатність кисню викликає кисневий голод (кисневу недостатність). Стан організму, у якому внаслідок механічного припинення доступу повітря в легені настає захворювання чи смерть, називають механічною асфіксією або ж задушенням.

Асфіктичний період умовно поділяється на декілька стадій, які змінюються послідовно.

1. Стадія інспіраторної задишки. Організм протягом близько 1 хвилини намагається вдихальними рухами компенсувати недостатність кисню. Понижується артеріальний тиск водночас підвищується венозний.

2. Стадія експіраторної задишки характерна перевагою видихальних рухів. Тривалість її також близько 1 хвилини. В організмі накопичується велика кількість вуглекислоти. Підвищується артеріальний тиск і понижується венозний. Порушення хімічних реакцій у тканинах м'язів призводить до судом, порушується діяльність мозку, настає прострація. Відбувається не вимушене виділення калу, сечі, сперми.

В період судом тіло може отримати пошкодження, які необхідно відрізняти від слідів боротьби чи самооборони.

Іноді вказані стадії важко відрізнити і тому вони не рідко об'єднуються в одну стадію - задишки із судомами.

3. Стадія короткочасної затримки дихання настає на третій хвилині і триває 30-40 секунд. Дихання припиняється, артеріальний і венозний тиск зменшується, мозок знаходиться у стані перевтоми, м'язи розслаблені.

4. Стадія термінального дихання виникає після зупинки дихання під впливом різкого збудження спинного мозку. Виникають безладні дихальні рухи, які через 1 хвилину зупиняються.

5. Стадія асфіксії - припинення дихання з поступовим згасанням діяльності серця. Після зупинки серця настає клінічна смерть. Функціональні зміни діяльності організму переходять у органічні, які мають виразну патоморфологічну картину.

При зовнішньому огляді й внутрішньому дослідженні трупа виявляють зовнішні та внутрішні загальноасфіктичні ознаки.

Зовнішні ознаки асфіксії: 1- ціаноз (синюшність) шкіряних покриві, особливо, обличчя як результат венозного застою крові; 2 - розлиті синюшного кольору трупні плями, велика кількість і колір яких пояснюється рідким станом і гіпервенозним характером крові; 3 - розширені зірниці, наявність одиничних або численних точкових крововиливів на сполучних оболонках ока, що виникають через різке підвищення внутрікапілярного тиску; 4 - майже завжди наявні сліди дефекації, сечевиливу, іноді - вилив сперми.

Внутрішні ознаки асфіксії виявляються судово-медичними експертами при розтині тіла (рідка темно-червона кров, переповнення правої половини серця в результаті застою у малому колі кровообігу, дрібні крововиливи у мозковій оболонці і під плеврою легенів і т. ін.).