- •Розділ 1 “судова медицина”
- •1. Предмет, завдання і значення судової медицини.
- •2. Історичні етапи становлення й розвитку судової медицини.
- •3. Процесуальні і організаційні основи судово-медичної експертизи та її значення для діяльності органів правосуддя.
- •1. Помирання і смерть.
- •2. Ранні і пізні трупні зміни.
- •1. Види та характер ушкоджень тіла людини, що спричиняються гострими предметами.
- •2. Механізм вогнепального ушкодження та дія різних факторів пострілу.
- •3. Види вогнепальних ушкоджень та їх визначення при огляді потерпілого.
- •Лекція 4: Розлад здоров'я та смерть від гострого кисневого голодування (задушення).
- •1. Асфіксія, її стадії й ознаки.
- •2. Окремі види механічної асфіксії та їх ознаки.
- •Лекція 5: Механічні ушкодження. Транспортна травма.
- •1. Характеристика механічних ушкоджень і причини смерті від їх заподіяння.
- •2. Поняття та види ушкоджень транспортними засобами.
- •Лекція 6: Розлад здоров'я та смерть від впливу високих і низьких температур, змін барометричного тиску.
- •1. Ушкодження від дії високих температур.
- •2. Ушкодження від дії низьких температур.
- •3. Ушкодження та смерть від різких змін барометричного тиску.
- •Лекція 7: Ушкодження від дії електричного струму та променевої енергії.
- •1. Дія на організм людини технічного електричного струму.
- •2. Дія на організм людини атмосферної електрики.
- •3. Ураження променевим випромінюванням.
- •Лекція 8: Розлад здоров'я та смерть від дії хімічних факторів (отруєння).
- •1. Поняття отрути і умови виникнення отруєнь.
- •2. Діагностика різних видів отруєнь.
- •1. Приводи і порядок призначення та проведення судово-медичної експертизи живих осіб.
- •2. Визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •3. Дослідження спірних статевих станів і експертиза при розслідування статевих злочинів.
- •Лекція 10: Судово-медичне дослідження трупа.
- •1. Приводи для призначення і порядок проведення судово-медичної експертизи трупа та її об'єкти.
- •2. Зовнішнє дослідження трупа.
- •3. Внутрішнє дослідження трупа.
- •Лекція 11: Судово-медичне дослідження речових доказів.
- •1. Загальний порядок та методи судово-медичного дослідження речових доказів.
- •2. Дослідження об'єктів біологічного походження.
- •3. Судово-медичні дослідження знарядь травми та інших фізико-технічних об'єктів.
- •1. Судово-медична експертиза за матеріалами судово-слідчої справи.
- •2. Загальні положення регламентації лікарської діяльності.
- •3. Експертиза при розслідуванні справ про порушення медичним персоналом своїх обов'язків.
3. Експертиза при розслідуванні справ про порушення медичним персоналом своїх обов'язків.
Інколи за фактами несприятливих наслідків лікування або закінчення хвороби (смерть, інвалідність, каліцтво, втрата репродуктивної здатності тощо) проти осіб медичного персоналу за допущення ними правопорушень при виконанні професійно-посадових обов'язків можуть порушуватись кримінальні справи. Судово-медичні експертизи за кримінальними справами про порушення медичним персоналом своїх обов'язків відносяться до найскладніших в судово-медичній практиці й вимагають вирішення складних питань, що відносяться до компетенції різних фахівців у галузі медицини. Тому такі експертизи, у відповідності до спеціальних "Правил", що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 17.01.1995 р. №6, завжди проводяться комісійно на рівні не нижче ніж обласних бюро судово-медичної експертизи з залученням спеціалістів найвищої кваліфікації. До складу таких експертних комісій не можуть входити керівники чи науково-практичні консультанти лікувальних закладів, в яких стався випадок, що розглядається експертами. Такі особи можуть бути упередженими щодо результатів і висновку експертизи.
Судово-експертній комісії повинні надаватись всі необхідні матеріали кримінальної справи, результати роботи відомчої перевірки, лише оригінали медичних документів, висновки лікарняно-трудових експертних комісій, медичні карти хворого, а також акти патолого-анатомічного чи судово-медичного дослідження трупа та дані лабораторних досліджень. При цьому досліджуються питання не лише останнього, а і попередніх захворювань, що могли ускладнити перебіг хвороби. Надзвичайно важливе значення мають історії хвороби, в яких є необхідні дані, що дають можливість встановити точний час надходження хворого в стаціонар, які діагностичні і лікувальні заходи було здійснено лікарями і якими були їх результати. Наприклад, чи переливалась хворому кров, яка саме і чи є в історії хвороби відповідна етикетка, якими були умови проведення операції, чи зроблено ревізію операційного поля, що залишено в рані (дренажні трубки, турунди) та ін.
Комісією можуть вивчатись протоколи допитів, протоколи оглядів, службові характеристики, члени комісії також можуть бути присутніми при проведенні допиту підозрюваного та ставити йому запитання, відповіді на які заносяться до процесуального документа. В цьому полягає особливість об'єктів дослідження судово-медичної експертної комісії.
Основним завданням комісії є встановлення наявних недоліків і дефектів у діях конкретних осіб з числа медичного персоналу, що призвели до небажаних наслідків. Обов'язково встановлюється причинний зв'язок між допущеними недоліками та негативними для хворого наслідками. Висновок експертна комісія складає на підставі докладного вивчення медичних документів і матеріалів справи.
Можуть бути поставленими ті запитання лише , що не вимагають від судово-медичних експертів правової оцінки дій осіб медичного персоналу. Відповіді на поставлені запитання повинні бути докладними і науково обґрунтованими, загально зрозумілими не лише фахівцям у галузі медицини, а й слідчому та суду. Якщо дефекти і недоліки в лікуванні хворого дійсно були допущені, то експертна комісія вказує у чому це конкретно виражено і до яких наслідків призвело. Вирішення питання про навмисні чи ненавмисні дії і наявність вини та кваліфікацію правопорушень до компетенції судово-медичної експертизи не входить. Не входить до компетенції судово-медичної експертизи також вирішення питань про наявність підробки в медичних документах шляхом дописки, підчистки, травлення тощо. Такі питання вирішуються іншими спеціалістами - фахівцями в галузі судової трасології, почеркознавства, але висновки останніх можуть враховуватись експертами судовими медиками при підготовці власних висновків щодо вирішення суто медичних питань.
Комісія робить узагальнюючий висновок, який має відповідати на всі поставлені в постанові про призначення експертизи запитання. У випадку, якщо хтось з членів комісії не згоден з висновком в цілому або з окремих питань, він має право викласти в цьому ж висновку особисту думку і належним чином її обґрунтувати, після чого висновок підписують всі члени експертної комісії. Оцінка висновку експертів здійснюється слідчим та судом за загальними правилами оцінки доказів з урахуванням інших матеріалів справи. Судова практика свідчить, що більшість справ про порушення медичним персоналом своїх обов'язків зупиняється в процесі розслідування за відсутністю складу злочину. Але та їх незначна частина, що знаходить своє судове вирішення, потребує надзвичайно ретельного і якісного розслідування.
Отже, судово-медична експертиза за справами про порушення професійних обов'язків особами медичного персоналу відноситься до складних і важливих видів судової експертизи, без отримання висновків якої в ході досудового слідства та розгляду справи в суді неможливо прийняти однозначне рішення щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ознак злочину.
Запитання для самоконтролю:
1. В яких випадках призначається судово-медична експертиза за матеріалами справи?
2. Які дії медичного персоналу визнаються лікарськими помилками?
3. Що таке "евтаназія" і яке її судово-медичне значення?
4. В чому особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про порушення медичним персоналом своїх обов'язків?
