2. Дія на організм людини атмосферної електрики.

Блискавка це гігантський електричний розряд в атмосфері. Напруга струму при цьому досягає мільйона вольт, а сила струму - сотні тисяч, чи і мільйона ампер. Ураження людини блискавкою може бути при безпосередньому влученні або через будь-які електроприлади і спостерігається відносно не часто. Такі випадки трапляються з людьми, які знаходяться під час грози на відкритій місцевості просто неба, чи переховуються під високими деревами, вмикають чи знаходяться поруч з електроприладами. Уражаючими факторами блискавки є електричний струм, світлова і звукова енергія, ударна хвиля. Тривалість дії лінійної блискавки може бути незначною, обмежуватись долями секунди, але величина енергії в момент дії обумовлює тілесні ушкодження і смерть. На відміну від лінійної блискавки кульова блискавка - це плаваюче у повітрі зі швидкістю до 2 м/сек плазменне тіло діаметром до 20 см і температурою до 5000 градусів, яке існує від долі секунди до декількох хвилин. Основна дія такої блискавки - теплова і механічна.

Дія блискавки принципово не відрізняється від дії електричного струму високої напруги. На шкірі виникають ушкодження у вигляді опалень, опіків, деревоподібних гілчастих фігур червоного чи рожевого кольору. Які мають назву "знаків блискавки". Їх утворення пояснюється різким розширенням поверхневих судин шкіри і появою незначних крововиливів. У живих осіб такі зміни зберігаються декілька днів, а у померлих швидко зникають. Для дії блискавки характерним є симетричність ушкоджень. Металеві предмети, що були на тілі чи в кишенях одягу (монети, металеві ґудзики, пряжки, цвяхи у взутті тощо) нерідко розплавляються.

Блискавка спричиняє ушкодження серцево-судинної і центральної нервової системи, шкіри, очей, органів слуху, нирок. Причиною швидкої смерті постраждалого на місці події може бути зупинка дихання внаслідок пригнічення і паралічу дихального центру або первинна зупинка серця. Безпосередньою причиною смерті у віддалений період може бути кровотеча з некротизованих судин чи наявність значних опіків.

Патоморфологічна картина внутрішніх органів при настанні смерті від дії атмосферної електрики подібна до картини, яка спостерігається при ураженні технічним електричним струмом. Тому при відсутності характерних ознак ураження блискавкою вирішити питання про причину настання смерті виявляється складно. Велике значення має участь судово-медичного експерта при огляді місця виявлення трупа, де можуть бути також виявленими сліди дії блискавки.

3. Ураження променевим випромінюванням.

Людина протягом свого життя неодноразово потрапляє під дію різних видів іонізуючого випромінювання. Природне радіаційне випромінювання постійно діє на людину, як і на все живе на Землі. Джерелами випромінювання можуть бути також грунт, вода, повітря, харчові продукти. Результатом розвитку науково-технічного прогресу стала поява штучних джерел іонізаційного випромінювання. Малі дози іонізуючого випромінювання не лише не пригнічують діяльність живих організмів, а у багатьох випадках стимулюють їх життєву діяльність. Це явище застосовується у медицині. Наприклад, окремим хворим призначають радонові ванни, які мають випромінювання вище за природній фон. Оцінка дози радіаційного опромінення від різних джерел радіації має важливе значення для попередження шкідливого впливу на організм людини.

За своєю фізичною природою під терміном "іонізуюче випромінювання", "променева енергія" розуміють різні види енергії, які реалізують свою біологічну дію шляхом іонізації з наступним розвитком хімічних реакцій в біологічних структурах клітин організму.

На відміну від ушкоджень іншого походження в момент дії променевої енергії відсутні больові, теплові та інші відчуття, що характерні для дії на організм більшості фізичних факторів. До появи ознак променевого ушкодження проходить прихований (латентний) період, тривалість якого в основному залежить від дози отриманої енергії.

Зовнішніми факторами опромінення частіш за все є: альфа- і бета- частки, гамма-випромінювання, рентгенівські промені й нейтрони; у космічному просторі опромінення може бути викликане дією протонів та інших часток високих енергій. Можливе змішане опромінення, коли діють різні види променевої енергії. Наприклад, під час аварій на атомних реакторах може статись гамма-нейтронне опромінення.

У випадках дії на організм людини променевої енергії можуть виникати променеві ураження. Фізичний процес поглинання енергії супроводжується утворенням іонізованих, збуджених і дуже активних у хімічному відношенні атомів і молекул, що відбувається за мільйонні долі секунди. Зміни молекул і порушення біохімії клітин відбувається за соті долі секунди. За порівняно короткий строк порушуються функції органів і систем, а також всього організму. Віддалені наслідки опромінення можуть проявлятись протягом всього життя людини. Травми, різного роду захворювання, значне фізичне навантаження та інші подразники негативно відбиваються на перебігу і результатах радіаційних уражень.

При зовнішньому опроміненні на відкритих ділянках тіла виникають радіаційні опіки. Під впливом проникаючої радіації розвивається особливий патологічний процес - променева хвороба. В залежності від величини променевого навантаження і тривалості опромінення розрізняють гостру і хронічну форму променевої хвороби.

Гостра променева хвороба – це самостійне захворювання, яке розвивається у результаті короткочасного опромінення значних ділянок тіла іонізуючою радіацією. При одноразовому опроміненні в дозах понад 400 Р у 40-50% випадків можливе настання смерті. Безпосередніми її причинами є глибоке порушення кровотворення і інфекційні ускладнення. При загальному опроміненні понад 1000 Р літальний результат неминучий.

У перебігу гострої променевої хвороби виділяють чотири періоди. Перший період характеризується почуттям тяжкості у голові, сонливістю, нудотою, блювотою. Другий період - прихований, відносного благополуччя. Спостерігаються неврологічні розлади та випадіння волосся. Третій період - період виражених клінічних та патолого-анатомічних картин захворювання. Одним з найбільш яскравих симптомів є ознаки геморагічного діатезу, внутрішньошкірні крововиливи, крововиливи у внутрішні органи.

При типовій формі гострої променевої хвороби смерть настає на 3-4 тижні після опромінення. При огляді трупа звертає на себе увагу гостре виснаження організму, наявність пролежнів, численні крововиливи у шкірі і слизових оболонках, атрофія волосяних фолікул і сальних залоз. У порожнині рота виразне розпушення ясен.

Хронічна променева хвороба виникає в результаті тривалої дії малих доз іонізуючого випромінювання і відрізняється поступовим розвитком і тривалим хвилеподібним протіканням. Порівняно невеликі ушкодження нівелюються життєвими процесами. Наслідком хронічної променевої хвороби, яка розвивається при рівномірному опромінення організму, є розлад судинної системи, крововиливи у органи і тканини, інфекційні ускладнення. Віддалені наслідки в усіх цих випадках є результатом безперервної іонізації тканин організму радіоактивними речовинами, що розпадаються. Латентний період дуже збільшується.

Залежно від того, де локалізується радіоактивна речовина і якими шляхами вона виділяється з організму, виникають специфічні ураження. Наприклад, при ураженні полонієм ушкоджуються нирки, печінка, шлунково-кишковий тракт, стронцій фіксується в кістках і кістковому мозку, радіоактивні речовини, що потрапляють у легені, викликають пневмонію, склероз і рак.

Однією з основних патогенних особливостей хронічної променевої хвороби є ранній розвиток порушень діяльності так званих критичних органів внаслідок їх особливої чутливості до накопичення в них радіоізотопів. Такими органами можуть стати щитовидна залоза, кістковий мозок, кишки.

Місцеві променеві ушкодження за своїми клінічними проявами подібні до термічних опіків, що дало підстави називати їх променевими опіками. В тканинах спостерігаються характерні зміни: запалення, некроз і відторгнення некротичних тканин, розвиток регенеративних процесів. Такі ушкодження вимагають тривалого і складного лікування.

Ураження іонізуючим випроміненням не завжди викликає смерть. Об'єктами судово-медичної експертизи можуть бути особи, які постраждали внаслідок опромінення, або трупи загиблих. Важливим у висновках експертизи є вирішення питання про поглинену постраждалим дозу опромінення, від якої залежать прояви променевого ураження та його наслідки, що можуть мати вираз у повній чи частковій втраті працездатності або смерті особи.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке крокова напруга і в чому полягає її небезпека?

2. Якими є характерні ознаки ураження блискавкою?

3. Назвіть форми променевої хвороби і їх ознаки.