2. Дослідження об'єктів біологічного походження.

У судово-біологічних відділеннях бюро судово-медичної експертизи досліджуються лише речові докази, які є об'єктами біологічного походження: кров, сперма, волосся, піт, слина, виділення із носа, рота, піхви, сеча, кал, навколоплідна рідина, жіноче молоко і молозиво, а також кістки і різні тканини та органи. Такі об'єкти можуть бути виявленими при огляді місця події, огляді одягу й тіла потерпілих, підозрюваних, свідків, при огляді знарядь злочину і окремих предметів та в інших випадках. У виявленні предметів зі слідами біологічного походження може надавати суттєву допомогу лікар-спеціаліст, якщо він залучається слідчим до проведення слідчої дії.

Виявлення й дослідження слідів крові. Судово-медичне дослідження слідів крові відіграє важливу роль у розслідуванні справ про злочини проти особи, крадіжки та ряд інших. Складнощі при виявленні слідів крові можуть виникати у зв'язку з тим, що з часом кров змінює колір і плями її стають буро-коричневими, майже чорними, а гнила кров набуває зеленуватого кольору. Ускладнити виявлення крові може колір і забарвлення предметів, на яких виявлені плями, що подібні до слідів крові, прийняття злочинцем заходів до знищення слідів (змивання, заклеювання шпалерами, засипання піском, землею). При огляді уважно оглядають всі предмети, звертаючи увагу на нижні частини, зворотній бік, ділянки навкруг предметів, шви одягу, кишені, відвороти, щілини у підлозі, місця з'єднування окремих частин предмета і т. ін.

Залежно від обставин утворення, сліди крові можуть мати вигляд: калюж; крапель різної величини; бризок від падіння крові з висоти та під час руху; патьоків; помарок і мазків; відбитків від притискання вкритих кров'ю рук, ніг, взуття; плям, які просочують різні предмети чи речовини; слідів крові у рідинах.

Сухі плями крові за можливості вилучають разом з предметом, на якому вони виявлені. Якщо такі предмети громіздкі, то плями зішкрібають з предмета-носія і запаковують у чистий папір. При неможливості таких дій їх змивають на стерильну серветку дистильованою водою, просушують і у такому вигляді направляють на дослідження. Просякнуті речовини й суміші вилучають з місця, в якому виявлені плями, що подібні до слідів крові.

Для вирішення питання про присутність крові у плямах використовують декілька методів дослідження. Спочатку застосовують попередні проби на кров. До них відноситься проба з перекисом водню, яка дозволяє виявити кров за реакцією розкладу перекису з виділенням вільного кисню, який утворює піну у краплі реактиву. Бензидинова проба (розчин, що містить 1% бензидину і 3% перекису водню) при нанесенні на пляму крові набуває синьо-зеленого забарвлення, відбувається так звана "кольорова реакція". Застосовують також огляд предмета з плямами в ультрафіолетових променях. При цьому кров має коричневий колір і оксамитовий вигляд. Основним методом встановлення крові є спектральне дослідження. Характер спектрограми свідчить про наявність чи відсутність крові у плямі. Гемоглобін з плями крові можна також виявити методом хроматографії на папері.

Якщо експертом встановлено наявність крові на об'єкті, то вирішується також питання чи походить дана кров від людини або від тварини. Для цього застосовується спеціально виготовлена сироватка, яка реагує з білком людини чи білком тварини певного виду, з крові котрої вона виготовлена (собаки, свині, рогатої худоби). Набір таких сироваток є у кожній судово-медичній лабораторії. Щоб відрізнити кров людини від крові тварини рекомендують також застосування емісійно-спектрального аналізу. За вмістом ряду неорганічних елементів кров людини суттєво відрізняється від крові тварин.

Якщо встановлено, що кров належить людині, то вирішують питання про її належність певній особі. Для цього досліджують численні антигени кров'яних систем, що містяться в крові людини і передаються за спадщиною. В першу чергу визначають класичні групи крові - АВО. При недосягненні відразу позитивних результатів продовжують дослідження крові за 10 еритроцитарними системами. У кожній з цих систем сполучення антигенів формують групи крові. Чим більше антигенів різних систем буде виявлено у крові, тим більше підстав вважати, що виявлена кров належить особі, зразки крові якої порівнюються з досліджуваними.

При експертизі плям крові експерт у ряді випадків може встановити чи походить кров від чоловіка чи від жінки. Такий висновок робиться на підставі вивчення лейкоцитів. При збереженні ядер лейкоцитів вдається виділити і розрізнити жіночий набір хромосом - ХХ та чоловічий - XY.

Дослідження крові проводять і при вирішенні спірних питань батьківства, материнства, заміни дітей. На підставі законів генетики експерт може вирішити питання про походження дитини від певних батьків. У дитини можуть бути лише ті властивості крові, які належать обом батькам, чи хоча би одному з них. Якщо у крові дитини є властивості, що відсутні у крові матері та батька, то даний чоловік не може бути батьком дитини. Експертиза крові може виключати батьківство, але не може стверджувати його. (З метою встановлення батьківства рядом вчених, зокрема, П.Л.Івановим, С.В.Гуртовою, пропонується застосування методу "генної дактилоскопії" на підставі вивчення ДНК окремих індивідів. Даний метод характеризується певними складнощами, необхідністю використання значних матеріальних витрат і на даний час не набув загальнонаукового визнання.)

Існують методи встановлення походження крові внаслідок минулих пологів, вагітності чи переривання вагітності. Можливо також розрізнити кров живої особи від крові померлої. Вірогідних методів встановлення давності утворення слідів крові на даний час не розроблено.

Виявлення і дослідження слідів сперми та інших виділень найчастіше проводиться при розслідуванні злочинів проти особи. В залежності від природи виділень їх необхідно шукати на різних ділянках одягу чи інших предметах. Так, плями сім'яної рідини, які утворились внаслідок вчинення статевого злочину, можливо виявити на одязі і тілі потерпілої, одязі підозрюваного, інших предметах обстановки, що оточувала місце злочину. Досліджуються також мазки, що взяті з піхви, прямої кишки потерпілих, рідка сперма. Такі плями мають жовтуватий колір (на темній поверхні - білий), звивисті краї, щільні на дотик. Плями слини досліджуються у випадках виявлення їх на недопалках, конвертах чи поштових марках, слідах на підлозі, кляпах тощо. Піт може виявлятись на предметах одягу, потожирова речовина - у відбитках пальців рук.

Сліди сперми попередньо досліджують в ультрафіолетових променях, в яких вони дають голубувато-білу флуоресценцію. Подібне світіння виявляє слина, сеча, молоко. Реакція з соком картоплі ґрунтується на тому, що цей сік здатен викликати аглютинацію еритроцитів людини, але втрачає таку здатність після стикання зі спермою. Одними із основних методів встановлення наявності сперми є морфологічний (виявлення окремих сперматозоїдів) та емісійне спектральне дослідження.

Після встановлення спермального походження плям переходять до встановлення їх групової приналежності. Групова приналежність сперми визначається за системою АВО - виділення групових антигенів. Групові антигени завжди відповідають групі крові особи і не змінюються протягом усього життя. Крім того, існують окремі ферменти, які є однаковими і в крові, і у спермі конкретної особи.

За груповими антигенами можливе також встановлення групової належності слини та поту. В окремих випадках вдається встановити походження даних виділень від конкретної особи. У затемненому приміщенні слина дає білясте свічення в ультрафіолетових променях. Птіалін, що міститься у слині, руйнує крохмаль і останній втрачає властивість давати синє забарвлення з розчином люголя. Наявність поту встановлюється реакцією на амінокислоту - серин. Групові антигени, що містяться у виділеннях людини, утворюються в клітинах тканин, завжди відповідають групі крові особи і не змінюються протягом усього життя. Тому групова належність усіх виділень людини встановлюється за допомогою тих самих реакцій, якими встановлюється належність крові.

Дослідження волосся в якості речових доказів проводять при розслідуванні вбивств, статевих злочинів, автотранспортних пригод, крадіжок та інших злочинів, після вчинення яких виявляють речові докази у вигляді волосся, як окремі волосини, так і їх пучки. Належати таке волосся може як злочинцю, так і потерпілому. Вилучати волосся необхідно з обережністю, щоб не пошкодити його і не зіпсувати можливі накладення. Для цього на пінцет одягають спеціальні гумові наконечники. На сучасному етапі розвитку науки судово-медичними експертами може вирішуватись багато питань.

Передовсім встановлюють чи дійсно об'єкт, який досліджується, є волоссям, а не текстильними чи іншими штучними або природними волокнами. При позитивному вирішенні питання встановлюється чи це є волосся людини, чи шерсть тварини. Після встановлення приналежності волосся людині визначається їх регіональне походження. Часто вирішуються також окремі питання: чи не піддавалося волосся механічній дії, яким предметом і способом могли бути причинені пошкодження, вирване воно, обрізане чи випало, чи має місце перукарська або косметична обробка волосся (завивка, фарбування, стрижка), чи не має волосся сторонніх забруднень і їх характер тощо.

Для вирішення наведених питань волосся досліджується під мікроскопом при великому збільшенні, проводяться мікрозаміри товщини, поперечного зрізу, вивчається кутикула - поверхневий шар і кора волосся, а також мозкова речовина та луковичні коріння. Так, волосся, що піддавалося завивці, має дрібнозазублені краї, при фарбуванні в кутикулі накопичується фарба, при знебарвленні перекисом водню волосся втрачає пігмент у товщі кіркового шару стрижня і залишається біля кореня, а при посивінні втрачається пігмент в кореневій частині.

Щоб вирішити питання про походження волосся від конкретної особи порівнюють об'єкти дослідження із зразками волосся, яке береться з різних частин тіла окремих осіб. Експерт може зробити висновок про регіональне походження, подібність волосся, окремі групові ознаки, але не про тотожність порівнюваних зразків. Не дивлячись на застосування сучасних методів імунологічних досліджень, використання спектрофотометрії, атомно-абсорбційного аналізу судові медики на сучасному етапі лише наблизились до експертизи ототожнення волосся.

Окрім наведених об'єктів на судово-біологічне дослідження можуть направлятись мікрозразки тканин із знаряддя злочину, виділення з носової і ротової порожнини, слизова рідина, жіноче молоко чи молозиво, плями навколоплідних вод та інші об'єкти.

Особливе значення набувають судово-біологічні дослідження у випадках проведення судово-медичної експертизи розчленованих після вбивства трупів для встановлення приналежності окремих частин тіла одній особі, а також при ідентифікації осіб, які загинули під час транспортних катастроф, внаслідок надзвичайних ситуацій, що супроводжувались масовою загибеллю людей з розчленуванням тіл.