О

Лоуренс Роберт Діксі

дними з найбільш визначних представників британської облікової школи були Лоуренс Роберт Діксі та Юінг Матесон.

Лоуренс Роберт Діксі (1864–1932) визначив аудит, як роботу, пов'язану з підтвердженням правильності і об'єктивності бухгалтерського балансу (1892), яка може бути виконана шляхом перевірки документів та інвентаризації цінностей. Л.Р.Діксі бачив цілі аудиту у виявленні шахрайства, випадкових помилок, неправильної методології обліку.

Юінг Матесон

В останній чверті XIX ст. проблема обліку амортизаційних відрахувань поширюється і на інші галузі промисловості. У 1884 р. Юінг Матесон видав у Лондоні книгу “Амортизація фабрик”, у якій піддав різкій критиці методику розрахунку амортизації шляхом періодичних переоцінок майна і запропонував здійснювати періодичні відрахування за наперед розробленими нормами, а також створювати амортизаційний фонд, названий ним “Знос і резерв”.

Він підкреслював, що ціна майна визначається не тільки його фізичним станом, a й іншими чинниками. Отже, підприємство повинне наперед створювати фонд, достатній для заміни устаткування у разі появи нових прогресивних машин. Це було передвісником ідей прискореної амортизації.

За даними М.Четфіпда, найперше визначення амортизації і приклад, з нею пов'язаний, належить давньоримському архітектору Вітрувію, який визначив амортизацію як “ціну минулого року”. Зокрема, оцінюючи будівлі цегляної кладки, він припускав зменшення їхньої вартості щорічно на одну восьмидесяту частину первинної.

В обліковій літературі поняття амортизації вперше була описано Д.Меллісом у 1588 p. У XVI–XVII ст. амортизація трактувалася як витрати нерухомого майна, величина якого визначалася шляхом періодичного оцінювання.

Економічна експансія Великобританії у XIX ст. сприяла поширенню традиції британської бухгалтерської школи в англомовних країнах.

Американська школа бухгалтерського обліку

Необхідно окремо відзначити американську

школу бухгалтерського обліку, представниками якої вважають Ч. Шпруга, Р. Свінея, У. Патона, Д.

Мейя, А. Літтлтона, Р. Антоні, Д. Хіггінса та ін.

У

Чарльз Езра Шпруг

США першим, хто усвідомив необхідність теорії обліку, був В. Е. Патон. Він також був автором перших американських бухгалтерських стандартів. Значним досягненням американських авторів було наукове обґрунтування управлінського обліку (Роберт Антоні). Крім того, американські автори велику увагу приділяли обліку витрат і калькулюванню собівартості (Ч. Гаррісон, Дж. Харріс).

Чарльз Езра Шпруг (1842–1912) – представник американської облікової школи, один з творців наукової бухгалтерії. Серія його статей, видана під назвою “Алгебра рахунків” (1880), визнана класичною, книга “Філософія рахунків” (1908) – фундаментальною. Він був одним із перших, хто почав читати в університетах курс бухгалтерського обліку. Ч.Е. Шпруг показав своїм колегам важливість і корисність абстрактного викладу бухгалтерських ідей. Вважаючи предметом обліку цінності, він описував їх балансовим рівнянням

А=П + К, (19.7)

де A – тe, що я маю, і ті, кому я вірю (дебітори) дорівнює П – тe, що я винен, плюс К – моя вартість. Це була логічна база для виведення подвійного запису.

Модель Ч. Е. Шпруга вважається вихідною точкою для сучасної теорії бухгалтерського обліку. Вона набула подальшої підтримки в бухгалтерії і стала основою розвитку двох наукових шкіл – персоналістичної, представники якої вважали, що рахунок “Капітал” відображає кредиторську заборгованість підприємства його власнику, при цьому вони були переконані, що весь актив бухгалтерського балансу дорівнює вимогам власників, та інституалістичної, прихильники якої ототожнювали капітал з кредиторською заборгованістю.