Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи наукових досліджень Корягін Чік 28 09 12.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11 Мб
Скачать
☆
    1. Поняття та класифікація наукових проблем

Будь-який науковець має на меті у межах обраного наукового напряму вирішити одну або декілька наукових проблем.

Н

Поняття наукової проблеми

ауковою проблемою (від грец. problema – задача, завдання) є сукупність нових питань, які суперечать існуючим знанням у науці і потребують наукового вирішення.

Або ви частина наукового розв’язку, або ви частина наукової проблеми.

Елдрідж Клівер

Вітчизняні вчені по-різному трактують поняття “наукової проблеми” (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Дефініція “наукова проблема”

Автор

Визначення (пояснення)

М. Т. Білуха,

Г. С. Цехмістрова

Наукова проблема – це сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у цій науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень

Н. М. Малюга

Наукова проблема – питання, що потребує наукового вирішення; завдання для пошуку невідомого; сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методикам у конкретній науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень

С. Д. Гусарєв

Наукові проблеми виникають тільки перед дослідником, і тільки він у змозі їх формулювати, шукати шляхи для їх вирішення та вирішувати їх. Тільки вчений, усвідомлюючи дійсність, осмислюючи її певним чином на тому або іншому рівні, формулює проблеми, специфічні для наукового пізнання

В. В. Горбунова

Наукова проблема – це чітко окреслене коло питань (чому? яким чином? за яких умов?), яке охоплює основну ідею та загальне спрямування дослідження

Проблема наукового дослідження у більшості випадків виникає з потреб розвитку суспільства та його окремих індивідів. Правильний, обґрунтований вибір проблеми наукового дослідження є запорукою його майбутнього успішного завершення.

При виборі бухгалтерської наукової проблеми дослідники повинні діяти так: відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі та просторі; сформулювати проблему і визначити, що необхідно для її дослідження.

Розрізняють три основних етапи вибору проблеми бухгалтерського наукового дослідження (рис. 9.6).

Рис. 9.6. Етапи вибору наукової проблеми у бухгалтерському

науковому дослідженні

Класифікація наукових проблем

Розрізняють декілька специфічних груп проблем, притаманних економічним, у тому числі бухгалтерським, дослідженням (рис. 9.7).

Рис. 9.7. Групи проблем

У науці розглядаються також інші варіанти класифікації наукових проблем (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Класифікація наукових проблем

Класифікаційна ознака

Види проблем та їх приклади

За масштабом

– Локальні, або мікросоціальні (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”)

– Регіональні, що охоплюють окремі регіони (“Калькулювання собівартості лісопродукції Закарпаття”)

– Національні, що мають загальнонаціональні масштаби (“Використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для обліку біологічних активів лісового господарства”)

– Ті, що впливають на національну безпеку країни (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

Продовження табл. 9.4

Класифікаційна ознака

Види проблем та їх приклади

За гостротою

– Неназрілі, які виявляються в майбутньому, а тепер потребують профілактики (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

– Актуальні, тобто назрілі (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”)

– Гострі, що вимагають термінового вирішення (“Раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємствах лісового господарства у рамках концепції сталого розвитку”)

За швидкістю розвитку

– Тривалі, тобто ті, що розвиваються помалу (“Використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для обліку біологічних активів лісового господарства”)

– Активні – вирізняються динамізмом (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”);

– Суперактивні – наростають надзвичайно швидко (“Облік витрат у Львівському садово-парковому господарстві згідно з норм ПКУ”)

Залежно від способу вирішення

– Інформаційні, характерні для проблемного викладу (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

– Аналогові (аналогічні способи вирішення), характерні для групи практичних проблем (“Калькулювання собівартості лісопродукції Закарпаття”)

– Гіпотетичні – вирішуються шляхом суджень та умовиводів в ході висування припущень, гіпотез, їх перевірки та обґрунтування (“Раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємства лісового господарства у рамках концепції сталого розвитку”)