Тема 4. Класифікація наук та регулювання наукової діяльності

1. Передумови, принципи та ознаки класифікації наук

2. Регулювання наукової діяльності в Україні

3. Регулювання наукової діяльності за кордоном

Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

• підходи до класифікації наук та наукової діяльності;

• порядок організації та управління науковою діяльністю в Україні та за кордоном;

• історію розвитку та функціонування Національної академії наук України.

1. Передумови, принципи та ознаки класифікації наук

Н

Якщо мета науки – істина, наука повинна домагатися несуперечності.

Імре Лакатоса

аука в ідеалі є одним цілим, оскільки її найвища мета – вивчити світ у всій його повноті. Однак наука є також практичною діяльністю людства, а тому поділяється на галузі (окремі науки) за предметом і методами досліджень.

Б

Класифікація

удь-яка наукова пізнавальна діяльність передбачає взаємодію суб'єкта (учений, науковий колектив) і об'єкта науки (предметна галузь, що вивчається), у процесі якої використовують певну систему методів, прийомів дослідження і мову певної науки (знаки, символи, формули тощо).

Класифікація – це багатоступінчастий, розгалужений поділ логічного обсягу поняття. Її результатом є система підрядних понять: поняття, яке підлягає поділу, є родом, нові поняття – видами, видами видів (підвидами) і т.д. Найбільш складні і досконалі класифікації дає наука, що систематизує в них результати попереднього розвитку класифікацій галузей знання і одночасно дає перспективу подальших досліджень. Класифікація поділяється на природну і штучну. Підставами природної класифікації беруть суттєві ознаки, з яких випливає багато похідних властивостей об'єктів. Штучну класифікацію використовують для впорядкування об'єктів із несуттєвими ознаками, аж до посилання на початкові літери імен цих об'єктів (алфавітні покажчики, іменні каталоги в бібліотеках тощо).

  Проблема класифікації наук – це проблема зв'язку між науками і разом з тим проблема структури всього наукового знання. Щоб правильно розкрити основну тенденцію її розвитку, необхідно сприйняти її з історичної точки зору. Тоді ми зрозуміємо колишню простоту і стрункість загальної класифікації наук, побачимо нові підходи, що сприяли розвитку теперішньої класифікації наук.

Розрізняють такі основні тенденції еволюції класифікації наук:

1. від формальних побудов до діалектичних (від вчорашнього дня до сьогоднішнього). Основною тенденцією еволюції колишніх класифікацій наук, починаючи з епохи Відродження, коли виникло природознавство як наука, і до сучасності, був рух від формальних їх побудов, що розкривали лише зовнішні зв'язки між науками і відповідно між їх об'єктами, до розкриття їх внутрішніх зв'язків. Є п'ять аспектів еволюції такої класифікаційної ознаки:

– від диференціації наук до їх інтеграції;

– від координації наук до їх субординації;

– від суб’єктивності до об’єктивності в обґрунтуванні зв’язку наук;

– від ізольованості наук до міждисциплінарності;

– від однотипності до розгалуженості в зображенні класифікації наук;

2) від часткової діалектики до їх повноти (від сьогоднішнього дня до завтрашнього). Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук, починаючи приблизно з середини XIX ст., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної революції, став рух до все більш широкого і послідовного поширення діалектики на самі основи класифікації наук і взагалі на всі її ланки і деталі. Розрізняють шість аспектів еволюції такої класифікаційної ознаки:

– від замкнутості наук до їх взаємодії;

– від однолінійності наук до їх комплексності;

– від сепаратизму до глобальності в науковому розвитку;

– від функціональності до субстрактності;

– від множинності наук до єдиної науки;

– від одновимірності до багатовимірності у класифікації наук.

Питання класифікації наук вчені розглядали ще з періоду античності. Тривають вони і сьогодні (табл. 4.1).

Таблиця 4.1