Письмовий облік

В

Рахівництво…, позбавлене точних і наукових принципів, зводиться до ремесла і, являючи собою лише непевні поняття, не дає поживи для розуму бухгалтера: воно стає заняттям для добування шматка хліба. Службовець втрачає всілякий інтерес до своєї роботи, він перетворюється на друкарську машинку, не усвідомлюючи своїх дій.

Лев Гомберг

же на ранніх етапах розвитку культури облік поступово набирає форми письмового тексту. Звичайно, це відбувається у міру винаходу самого письма, що в різних регіонах земної кулі датується 8–10 тисячоліттям до нашої ери. Деколи необхідність фіксувати облікові записи називають однією із причин виникнення писемності – найбільшого досягнення людської цивілізації.

Н

Виникнення елементів бухгалтерського обліку

а певному етапі розвитку економічного життя простий спосіб обліку вже не міг відповідати ступеню розвитку господарської діяльності і поділу праці. Розвитку рахівництва та обліку сприяло утворення надлишків продуктів і початку натурального обміну. Необхідність зберігання надлишків продуктів у певному місці привела до утворення складського обліку.

Проста фіксація кількісного складу наявних предметів через деякий час перестала задовольняти суспільство. Потрібно було знати їх надходження і видаток. З'являється прибутково-видатковий облік, що мав певні правила записів. Так, у Месопотамії у XX ст. до н. е. записи про надходження матеріальних цінностей містили такі відомості (рис. 7.1).

Зазначені в них принципи обліку лежать в основі прибутково-видаткових документів сучасної бухгалтерії. Після того як налагодився прибутково-видатковий облік, людство стало вирішувати наступну, досить складну проблему обліку – розрахунків між окремими суб'єктами.

Рис. 7.1. Відомості у записах про надходження матеріальних цінностей

Розвиток торгівлі і товарно-грошових відносин сприяв введенню в обіг монет і розвитку грошової системи, що стало новим імпульсом у вдосконаленні обліку. На цьому етапі виникли труднощі, суть яких полягала в тому, що потрібно було встановити ступінь еквівалентності окремих речей і предметів, здійснювати грошові розрахунки по кожній операції купівлі-продажу. Крім того, одночасно виникла інша проблема – обмін різних грошей. Спочатку це вирішували зважуванням грошей, а потім ваговий еквівалент поступився місцем рахунковому.

Пізніше виникла потреба у підведенні підсумків діяльності господарюючого суб'єкта на певну дату та за певний період. Почали виділяти залишки матеріальних цінностей і боргових зобов'язань на ці дати. Виникли перші прототипи Касової та Головної книг.

Приблизно у VI ст. до н. е. в Греції з'явилися банки. Спочатку вони тільки зберігали металеві гроші і видавали позички. Банківські операції греки вели за прибутково-видатковим принципом з окремими клієнтами. Банківська діяльність давніх греків не мала правової основи, і в умовах розвитку торгівлі та банківської діяльності часто виникали складнощі в обліку боргових зобов'язань і вимог по них, що призводило до взаємних претензій між банкірами і клієнтами.

На відміну від Давньої Греції, у Давньому Римі віддавали перевагу не теоретичним, а прикладним наукам. Успіхи в галузі права сприяли правовому забезпеченню економічної діяльності. Римляни засвоїли досвід грецьких міняльних контор, а юридична система регулювання фінансової діяльності забезпечила захист комерційних угод. Як результат, облік почали вести відповідно до встановлених юридичних норм і правил. Особливий вплив на облік сприяло римське право, розквіт якого припав на II–I ст. до н. е. Основоположні постулати римського права зберегли свою значущість у бухгалтерському обліку й дотепер (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Постулати римського права, що використовуються у

бухгалтерському обліку

Римська система обліку, увібравши в себе попередній досвід, розвивалася і поглиблювалася. Римські терміни становлять основу сучасного бухгалтерського обліку, зокрема: дебет, кредит, сальдо, депозит, акцепт та ін.