7.2. Характеристика облікових теорій

Однією з характеристик, яка визначає бухгалтерського обліку як науки, є наявність розвиненої системи наукових теорій. Лише в умовах побудови бухгалтерського обліку як системи теорій можливий синтез наукового знання, що може свідчити про зрілість бухгалтерського обліку як науки.

При розгляді науку бухгалтерського обліку, як певним чином організованої системи теорій з метою її подальшого розвитку постає питання необхідності побудови ієрархії між існуючими теоріями.

Бухгалтерський облік як наука сформувався наприкінці XIX ст. У цей час не тільки були визначені предмет і об’єкти бухгалтерської науки, а й почала здійснюватися наукова систематизація знань. А найвищою формою систематизації знань є теорія.

Теорія обліку

Під теорією обліку слід розуміти сукупність роздумів, які формулюють наукові принципи й методи для пояснення тих чи інших технічних прийомів облікової практики.

Однією із невирішених на сьогодні проблем розвитку теоретичної сфери бухгалтерського обліку є класифікація бухгалтерських теорій. Можливість її побудови ґрунтується на розумінні бухгалтерського обліку як системи наукових теорій, яка передбачає здійснення синтезу бухгалтерського наукового знання другого порядку, що свідчить про зрілість бухгалтерського обліку як науки.

Класифікація наукових теорій у філософії науки

Існують різні підходи до вирізнення наукових теорій,

що можна пояснити наявністю значної кількості підходів як до самого поняття “наукова теорія”, так і різноманітністю площин реальної картини світу, яка піддається аналізу. Окрім того, теорії можна класифікувати не тільки за об’єктом дослідження, а й за логічною структурою, методологією дослідження та ін.

На думку проф. Г.І. Рузавіна, найбільш перспективним є підхід до класифікації теорій з огляду на їх логічну структуру, що передбачає врахування певних загальних особливостей теорій залежно від рівня абстрактності, глибини проникнення в сутність явищ, точності передбачень, структури і функцій у пізнанні (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Класифікація теорій проф. Г.І. Рузавіна

Класифікація теорій	Характеристика
Феноменологічні і нефеноменологічні	Ця класифікація ґрунтується на глибині розкриття специфічних особливостей і закономірностей процесів, що вивчаються. Вона передбачає розгляд поняття “теорія” у широкому розумінні, коли до теорій можна віднести певну групу принципів чи ідей, узагальнене знання тощо. Феноменологічні (емпіричні, описові) теорії характеризуються тим, що глибина пізнання в них обмежується сферою явищ. Саме тому проф. В.Ф. Юлов сукупність емпіричних законів називає феноменологічною теорією. Нефеноменологічні (пояснювальні, аналітичні) теорії характеризуються тим, що глибина пізнання в них стосується теоретичного рівня мислення. К. Поппер називає пояснювальними теорії, що описують визначені структурні властивості світу і дають нам змогу за допомогою початкових умов – дедуктувати наслідки, які повинні бути пояснені. К. Попперу також належить популяризація вислову, що теорії – це сітки, які закидають в океан незвіданого і одержують улов нових знань
Д Детерміністичні і стохастичні	Виділяють за ступенем точності передбачень. Детерміністичні теорії визначають достовірні передбачення, а стохастичні (імовірнісно-статистичні) – імовірнісні, випадкові передбачення і стосуються сфер реальності, які характеризуються значною невизначеністю і ризиком. Стохастичні теорії будуються на основі статистичної інформації у формі статистичних узагальнень і гіпотез.
Д Динамічні і статичні	В основі цієї класифікації – рівновага і рух природних чи соціальних систем. Статичні теорії описують взаємозв’язки між елементами систем на певний момент часу, а динамічні – характеризують аналіз системи при переході від одного стану до іншого
Формальні і змістові	Такий поділ здійснюють за глибиною охоплення явища. Як зазначає проф. В.І. Моісеєв, його виникнення пов’язане з вирішенням “парадоксу” категоричності. Формальні теорії досліджують загальну структуру чи форму явищ, предметів і процесів на основі абстрагування від конкретного, а змістовні – конкретні властивості і відношення

Окремого дослідження потребує встановлення можливості виділення наведених вище видів теорій у складі бухгалтерського обліку як науки.