2.2. Визначення, характеристика науки та її види
У науці немає широкого стовпового шляху, і тільки той може досягти її сяючих вершин, хто, не боячись втоми, вибирається по її кам'янистих стежках
К. Маркс
Виникнення науки тісно пов’язане з природним процесом поділу суспільної праці, зростанням інтелекту людей, прагненням їх до пізнання невідомого, всього сущого, що становить основу їх буття. При цьому наука є однією з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивну картину світу, системою знань про закони розвитку природи і суспільства.
Часто науку визначають як сферу дослідницької діяльності, спрямовану на виробництво нових знань. Однак будь-яке виробництво виникає тоді, коли в ньому є потреба. Чим же зумовлено історичне походження науки?
Походження науки пов'язане із запитами матеріального практичного життя людей, постійного накопичення та відокремлення знань про різні сторони дійсності. Один із засновників наукознавства Дж. Бернал, відзначаючи, що “дати визначення науки, власне кажучи, неможливо”, намічає шляхи, якими можна наблизитися до розуміння того, чим є наука (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Визначення поняття “наука” за Дж. Берналом
Н
Наука завжди виявляється не права. Вона ніколи не вирішить питання, не поставивши при цьому десятка нових.
Б. Шоу
ині розвиток виробництва неможливий без наукового підходу. Зростає роль інженерної праці. Настав час, коли ефективність виробництва визначається не кількістю витраченої праці, а загальним рівнем наукового розв’язання конкретних виробничих завдань, впровадженням досягнень науки у практику.
У дослідженнях науки відомого західного філософа Е.Агацці щодо результатів її впливу на суспільство і природу зазначено, що науку варто розглядати так (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Визначення поняття “науки” за Е. Агацці
Визначення
Успіхи науки – справа часу і сміливості розуму.
Вольтер
У широкому розумінні наука – це струнка, логічно несуперечлива, історично розвинена система людської діяльності з метою отримання нових знань про світ, про об’єктивні процеси, що існують у природі та суспільстві. Наука оперує системою понять і категорій, що відображують теоретичні положення та виражають суттєві зв’язки між ними і законами дійсності. Від констатації й точного описування окремих фактів наука має йти до пояснення їх суті, визначення місця у загальній системі, розкриття законів, що містяться в основі цих фактів.
‘
Окрім наведеного вище, існують численні визначення поняття “наука”, окреслені різними науковцями. Найбільш цікавими і змістовними є такі дефініції (табл. 2.2 і 2.3).
Таблиця 2.2
Варіанти дефініції терміна “наука”
Учений (учені) |
Характеристика |
Джерело |
Шарль Ріше (Richet) |
Наука вимагає дедалі більших жертв. Вона не бажає ні з ким ділитися. Вона вимагає, щоб окремі люди присвячували їй усе своє існування, весь свій інтелект, всю свою працю. ... Знати, коли слід виявити завзятість, коли зупинитися, – це дар, властивий таланту і навіть генію. |
Кондрашов А. Антология успеха в афоризмах / А. Кондрашов. – М.: Ламартис, 2010. – 1280 с. |
Продовження табл. 2.2
Учений (учені) |
Характеристика |
Джерело |
Арбітр Гай Петроній |
Наука – це скарб, і вчена людина ніколи не пропаде |
Душенко К. В. Большая книга афоризмов / К.В. Душенко. – 5-е изд., испр. – М. : ЭКСМО-пресс, 2011. – 1056 с. |
Френсіс Бекон |
Наука є не що інше, як відображення дійсності. Якби наука сама по собі не приносила ніякої практичної користі, то й тоді не можна було б назвати її марною, аби тільки вона робила витонченим розум і наводила в ньому порядок |
Бэкон Фрэнсис. Философия науки. Хрестоматия [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.philsci. univ.kiev.ua/biblio/Bekon.htm. |
П'єр Бурдьє (Pierre Bourdieu) |
Наука створена, щоб бути неперевершеною
|
Bourdieu Pierre. Les Conditions socials internationale des idées / Pierre Bourdieu // Romanistische Zeitschriftfur Literaturgeschichte. – Heildelberg. – № 14–1/2. – 1990. – p. 1–10. |
Джон Десмонд Бернал |
Наука – не предмет чистого мислення, а предмет мислення, який постійно залучається в практику і постійно підкріплюється практикою. Ось чому науку не може вивчати у відриві від техніки |
Кондрашов А. Антология успеха в афоризмах / А. Кондрашов. – М.: Ламартис, 2010. – 1280 с. |
Імре Лакатоса |
Якщо мета науки – істина, наука має домагатися несуперечності |
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции / И. Лакатос. – М. : 1978. – 235 с. |
Бертран Рассел |
Наука – те, що ми знаємо, філософія – те, чого ми не знаємо |
Крысова Ю. А. Становление либеральных идей в философии Бертрана Рассела / Ю. А. Крысова // Компаративное видение истории фи-лософии. – СПб., 2008. – С.119–125 |
Томас Генрі Гекслі (Хакслі) |
Вічна трагедія науки: потворні факти вбивають красиві гіпотези |
Душенко К. В. Большая книга афоризмов / К.В. Душенко. – 5-е изд., испр. – М. : ЭКСМО-пресс, 2011. – 1056 с. |
Луї Пастер |
Наука має бути найбільш піднесеним втіленням батьківщини, бо з усіх народів першим буде завжди той, який випередить інші у сфері думки і розумової діяльності |
Patrice Debré. Louis Pasteur / Debré Patrice. – JHU Press, 2000. – 600 с. |
С. І. Вавилов |
Наука – це зовсім особлива сфера праці, яка приваблює до себе непереборною силою. Вчений завершує свою дослідницьку діяльність майже завжди, тільки йдучи з життя |
Юшкевич А. П.. С. И. Вавилов как исследователь творчества И. Ньютона / А. П. Юшкевич // Труды ИИЕТ. – Т.17. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – С.66–89
|
Продовження табл. 2.2
Учений (учені) |
Характеристика |
Джерело |
А.М. Горький |
Наука – це нервова система нашої епохи |
Душенко К. В. Большая книга афоризмов / К.В. Душенко. – 5-е изд., испр. – М. : ЭКСМО-пресс, 2011. – 1056 с. |
Дж. Грант |
Наука в сучасному розумінні означає проект добування об'єктивного знання, розроблюваний розумом. З погляду розуму цей проект означає виклик усіх речей у світі на суд суб'єкта та розслідування їхнього буття з тим, щоб вони самі видали нам причину, чому вони об'єктивно такі, якими є |
Грант П. Философия, культура, технология / П. Грант // Новая технологическая волна на Западе. – М.: Наука. – С. 156 |
В. С.Марцин, Н. Г.Міценко, О. А. Даниленко |
Наука – це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об’єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення |
Основи наукових досліджень : навч. посіб. / В. С. Марцин, Н. Г. Міценко, О. А. Даниленко. – Л. : Ромус-Поліграф, 2002. – 128 c. |
Таблиця 2.3