Виникнення бухгалтерського обліку

Із середньовіччя починається безпосереднє регулювання господарських операцій за допомогою обліку. У період правління Альфонса Мудрого в Кастилії (Іспанія) у 1263 р. був виданий спеціальний закон про обов'язкове щорічне складання звітності керівниками державних підприємств. У цей час складаються три основні системи господарського обліку (рис 7.3).

Усі ці три системи збереглися до наших днів: просту систему застосовують малі підприємства, які перейшли на спрощену систему обліку і звітності, камеральна система існує в усіх організаціях, що не ставлять за мету отримання прибутку, – це так звані бюджетні організації; подвійна система прийнята у всіх підприємствах та організаціях (за винятком окремих малих).

Саме відтоді (з ХІІІ ст.) можна ідентифікувати появу бухгалтерського

Рис. 7.3. Три основні системи господарського обліку

обліку через застосування його основного визначального елемента – подвійного запису.

З XIII ст. факти здійснення господарських операцій стали заносити у спеціальний журнал – журнал господарських операцій, який вели як окремо, так і в комбінації із записами на рахунках. Останнє пізніше сприяло появі спеціалізованої форми бухгалтерського обліку, яка нині має назву Журнал-Головна.

У середні віки, у міру подальшого нарощування темпів економічного життя суспільства, у бухгалтерському обліку виникла потреба у групуванні однотипних предметів і господарських дій, у зв’язку з чим виникли поняття рахунків і облікових регістрів. Рахунки використовували для позначення (кодування) матеріальних цінностей і господарських операцій, а регістри – для спеціальних записів до них.

Н

… Наказуємо діловода нашої палати, довіреного і старанного писаря, який веде книги, відтепер називати бухгалтером, яким повинен бути Хрbстоф Штехер. Дано в Інсбруку, 13 лютого 1498 року…

Максиміліан I

априкінці середньовіччя почали використовувати слово “бухгалтер”. У 1498 р. імператор Священної Римської імперії Максиміліан I призначив першого бухгалтера Христофа Штехер.

З цього моменту назву бухгалтерської науки і професії пов’язують з основним видом облікових регістрів – книгою (з німецької “бухгалтер” означає “книго вод”).

Умови роботи бухгалтера змінювалися у міру розвитку суспільства. На перших етапах, коли в суспільстві кількість грамотних людей було вкрай незначною, професія бухгалтера була оточена таємничістю і викликала повагу. Відомо, що існували особливі школи для навчання рахівництву, в які італійські купці охоче віддавали своїх дітей.

Бухгалтерський облік, що виник одночасно з писемністю, став фундаментальною потребою господарської діяльності. Становлення і розвиток всесвітньої торгівлі сприяли формуванню фінансового обліку, зародженню калькуляції і початку управлінського обліку, що, у свою чергу, сприяли промисловій революції. Тому не випадково у другій половині XV ст. у працях Бенедетто Котрульї (1458 р.) вперше згадується про бухгалтерський облік як про науку. Бенедетто Котрульї поклав початок розгляду бухгалтерського обліку як знаряддя управління окремим підприємством, з одного боку, і як універсальної методологічної науки – з другого.

Відомий німецький філософ Оскар Шпенглер (1880 – 1936) вважав, що три великі людини – Колумб, Коперник і Пачолі – змінили світ. Згадка останнього імені особливо значуща для людей, які займаються бухгалтерським обліком, оскільки є кращим доказом причетності бухгалтерів до прогресу людської думки і успіхів економічного розвитку.

Лука Пачолі, як і Бенедетто Котрульї, був італійцем, ученим-математиком і богословом (1445 – 1515). Саме він вперше описав нову систему обліку, так звану подвійну бухгалтерію. Лука Пачолі написав першу друковану книгу з бухгалтерського обліку (1494). По суті це була книга з математики і називалася “Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення”. Однак для нас ця робота цікава не стільки викладом математичних відомостей, скільки її розділом “Трактат про рахунки і записи”, де був описаний спосіб ведення подвійної бухгалтерії. Система подвійної бухгалтерії (подвійного запису) поступово поширилася з Італії в країни Центральної і Західної Європи.

Подвійний запис – найвидатніший винахід людського розуму.

В. Гете

Система обліку за подвійного запису, описана Л. Пачолі, діє й донині в усіх країнах. Вона полягає в тому, що Головну книгу складають за принципом “каса” і “капітал” щодо “дати” і “мати”. Інакше кажучи, одну господарську операцію (одні й ті ж гроші) відображають на двох рахунках. З одного боку показують, куди вкладені (використані) господарські кошти, а з другого – звідки взяті (чиї) ці кошти. Це основа системи відображення господарських операцій бухгалтерського обліку за методом подвійного запису. Протягом понад 500 років ідеї, викладені у працях Луки Пачолі, впливали і все ще впливають на розвиток обліку.

Однак Лука Пачолі не був єдиним в галузі бухгалтерського обліку. Його попередником був Бенедетто Котрульї, а послідовниками “батька бухгалтерії” стали Г. Грамматеус, Д. Манчіні, Я. Імпін, В. Швайкер, В. Менгрі, А. Пієтро.

Проте Луці Пачолі належить авторство п'яти головних положень бухгалтерського обліку як науки, що не втратили свого значення і тепер (табл. 7.1):

Таблиця 7.1