Тема 7. Бухгалтерський облік у системі наук

1. Особливості становлення бухгалтерського обліку як науки

2. Характеристика облікових теорій

3. Поняття, види та значення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку

4. Сучасні тематики бухгалтерських наукових досліджень

Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

• історію виникнення та становлення бухгалтерського обліку як науки;

• характеристику основних облікових теорій;

• мету, завдання та значення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку;

• напрями наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку.

1. Особливості становлення бухгалтерського обліку як науки

Не існує чітких підтверджень, які б однозначно обґрунтовували період виникнення обліку. Більшість літературних джерел датує виникнення обліку приблизно 6000 років тому. Матеріальними передумовами виникнення та становлення обліку були зникнення первісного ладу, поява сім'ї та приватної власності. Власник був змушений необхідно систематично перераховувати своє майно для забезпечення його збереження, раціонального використання та примноження.

Таким чином, облік у суспільстві виник не з чиєїсь примхи, а у зв’язку з насущними потребами: не можна вести господарство без міри, ваги, рахунку, не зіставляючи доходи з витратами, не домагаючись перевищення перших над другими. Це було важливо завжди, в усі часи і суспільно-економічні формації.

Виникнення обліку та чисел

О

Премудрість чисел, з наук найголовнішу, я для людей вигадав

Есхіл

блік має справу з числами. Не випадково Есхіл у поемі “Прометей закутий” поряд з іншими великими винаходами і відкриттями приписував Прометею і винахід чисел.

Cьогодні ми настільки звикли до чисел, що деколи просто не помічаємо їх. Досить важко уявити ті часи, коли люди взагалі не вміли рахувати. Первісній людині облік зовсім був непотрібний: їй просто нічого було рахувати. Все, що вона здобувала, одразу споживала.

Видатні оратори Афін і Риму, зокрема Демосфен (384 – 322 рр. до н.е.) і Цицерон (106 – 43 рр. до н.е.), використовували цифрм та деякі цифрові документи для того, щоб їхні виступи були більш переконливими.

Першопочатково найбільш організованою була система обліку в Єгипті, Греції і Римі, де облік вже тоді забезпечував фіксацію фактів господарського життя з метою наступного контролю. Спочатку контроль здійснювали за допомогою інвентаризації, що давало змогу виявляти реальний стан справ, та документації, що слугувала їх письмовим, інформаційним, як би ми тепер сказали, обґрунтуванням. Багато положень, пов'язані з господарським обліком, можна знайти в кодексі Юстиніана.

У Єгипті, Греції та Римі обліковою роботою займалися спеціальні люди. Зрозуміло, що не всі були здатні вести облік, а тільки найбільш обдаровані. К. Маркс звертав увагу на те, що вже в давньоіндійських громадах існував спеціаліст з обліку ведення сільськогосподарського виробництва, який здійснював облік господарства громади. Ці люди утримувалися за рахунок всієї громади, яка погоджувалася їх утримувати, адже облікові дані допомагали вижити.

Вже в ті часи облік допомагав підтримувати порядок. Виходячи з накопиченої облікової інформації, перші керівники робили прогнози: коли необхідно було робити великі запаси, а коли треба – мігрувати на інші території.

Отже, господарські потреби, що зростали, зумовлювали появу рахівництва та необхідність обліку, який з часом, у міру примноження благ, що були в розпорядженні людей, ставав дедалі більш розвиненим. Великі числа нелегко запам'ятати, а тим більше, коли перераховувалися різні предмети. Потрібно було якось зафіксувати ці числа, зробити на чомусь позначку. Найпростішим рішенням було використовувати зарубки або рисочки на якому-небудь матеріалі, які були під рукою: на палицях, шкірі, глиняних табличках тощо. Це були прообрази первинних бухгалтерських документів.