Р

Класифікація цілей бухгалтерського наукового дослідження

ис. 10.3. Цілі бухгалтерського наукового дослідження

Цілі наукового дослідження класифікують за певними видами (рис. 10.4):

Рис. 10.4. Класифікація цілей бухгалтерського наукового дослідження

О

Наукова ціль – це ніщо, а науковий рух – це все.

Едуард Бернштейн

сновні цілі наукового дослідження – це передбачення його результату , визначення оптимальних шляхів вирішення завдань. Крім основних цілей бухгалтерського наукового дослідження можуть бути і неосновні, які мають допоміжний, або обслуговуючий, характер.

Допоміжні цілі бухгалтерського наукового дослідження можуть бути спрямовані на різні аспекти вирішення основних цілей. 

Обов’язковим атрибутом більшості бухгалтерських наукових досліджень є практичні цілі, через які реалізується практично-перетворювальна функція дослідження.

Традиційно мету наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку пов'язують із низкою типових цілей (рис. 10.5).

Рис. 10.5. Мета дослідження у галузі бухгалтерського обліку

Дослідження у галузі бухгалтерського обліку можуть передбачати практичну мету або одержання інформації для вибору шляхів і засобів вирішення проблемної ситуації.

При цьому мету наукового дослідження можна сформувати одним абзацом, наприклад: “…метою роботи є теоретичне обґрунтування та наукова розробка пропозицій щодо удосконалення організації і методики бухгалтерського обліку та контролю витрат основної діяльності підприємств лісового господарства”.

П

Завдання наукового дослідження

ри визначенні мети наукового дослідження необхідно зважати на рівень підготовки науковця. Молоді науковці, а саме студенти – випускники вузів, аспіранти перших років навчання не повинні вибирати для себе непосильну мету наукового дослідження. Наприклад, метою наукових досліджень у рамках курсових та дипломних робіт з бухгалтерського обліку може бути “удосконалення методики обліку”, проте не може бути “розробка методології обліку”.

Визначивши мету дослідження, науковець повинен чітко сформулювати завдання, які він перед собою ставить з метою реалізації поставленої мети.

Завдання наукового дослідження – це деталізований перелік дій, які повинні бути проведені в ході наукового дослідження з метою реалізації його мети. Завдання дослідження формулюються після проведення аналізу рівня вивчення об’єкта з огляду на поставлену мету і є тим мінімумом питань, відповіді на які необхідно обов’язково отримати для досягнення мети.

Науковці дають різні визначення поняття “завдання наукового дослідження” (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

Дефініції “завдання наукового дослідження”

Автор	Дефініція
Г. С. Цехмістрова	Визначення завдань наукового дослідження – це визначення факторів, які впливають на об’єкт дослідження, відбір і зосередження уваги на найсуттєвіших із них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі
О. А. Попов	Завдання наукового дослідження – це дії, які в своїй сукупності повинні дати уявлення про те, що потрібно зробити, аби метиа була досягнуто
Н. М. Малюга	Завдання наукового дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету

Завдання наукового дослідження передбачають опис:

1) основних характеристик (сутності) досліджуваного явища;

2) характеристику процесу розвитку досліджуваного явища;

3) розробку та (або) обґрунтування критеріїв показників цього явища.

У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку розрізняють такі види завдань (рис. 10.6):

Рис. 10.6. Види завдань бухгалтерського наукового дослідження

Теоретичні завдання наукового дослідження вирішують за допомогою певної системи умовиводів, що спираються на існуючі в науці знання і факти.

Емпіричне завдання наукового дослідження – це завдання, що реалізується через спостереження об'єктів, фіксацію фактів, проведення експериментів, установлення співвідношень, зв'язків, закономірностей між окремими явищами.

Логічні завдання наукового дослідження розв'язують методами логічного аналізу наукового знання, яке існує у вигляді окремих суджень або їхніх цілих систем.

Статистичні завдання наукового дослідження вирішуються на основі методів статистичного аналізу, використовуючи апарат математичної статистики.

Аналітичні завдання наукових досліджень також виступають здебільшого у ролі елементів розв'язання їхніх експериментальних завдань. Розв'язання аналітичних завдань полягає в отриманні достовірно точних експериментальних даних і на математичному описі процесів, що досліджуються, або математичній формі подання результатів дослідження.

Експериментальні завдання наукових досліджень розв'язуються на основі цілеспрямованого керування змінами стану окремих сторін або відношень об'єкта дослідження і точного опису фактів, що відображають відповідні зміни стану самого об'єкта.

Постійні завдання наукового дослідження – це завдання, які вивчаються на всіх етапах здійснення наукового дослідження. Тимчасовими є завдання, які вивчаються на обумовлених конкретних етапах здійснення наукового дослідження.

Завдання бухгалтерського наукового дослідження формулюють за допомогою таких основних дієслів:

– вивчити…;

– розробити…;

– виявити…;

– встановити…;

– обґрунтувати…;

– визначити…;

– перевірити.

У своїй сукупності завдання мають дати уявлення про те, що слід зробити для розв’язання поставленої проблеми. Таким чином, завдання дослідження виступають як часткові, порівняно самостійні цілі стосовно загальної мети в конкретних умовах перевірки висловленого припущення (гіпотези).

Кількість завдань бухгалтерського наукового дослідження має бути мінімальною за ознакою їх необхідності й достатності у рамках конкретної пошукової роботи (як правило, від 1 до 5 завдань).

Нижче наведено завдання, поставлені дослідником, який опрацьовує наукову тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:

…Відповідно до зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

• ідентифікувати економічну сутність категорій “затрати” та “витрати” з метою усунення неконвенційності понятійного апарату;

• проаналізувати види витрат основної діяльності підприємств лісового господарства для потреб організації бухгалтерського обліку з урахуванням впливу організаційних і технологічних факторів;

• визначити елементи організації бухгалтерського обліку витрат основної діяльності підприємств лісового господарства;

• запропонувати сучасні методику бухгалтерського обліку витрат з врахуванням особливостей діяльності підприємств лісового господарства;

• обґрунтувати теоретико–методичні засади організації контролю витрат основної діяльності підприємств лісового господарства для побудови адаптивної моделі методики його проведення.

Під час формулювання завдань наукового дослідження можливі помилки, основними з яких є:

– завдання підміняються етапами дослідження (наприклад, “Вивчити науково-методичну літературу з проблеми дослідження”);

– завдання підміняються методами дослідження (наприклад, “Проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження”).

Ув’язка завдань з метою наукової роботи є запорукою якісного і результативного виконання запланованого дослідження.

Контрольні запитання

1. Як трактують вітчизняні і зарубіжні вчені поняття “об’єкт наукового дослідження”?

2. У чому полягає актуальність наукового дослідження?

3. Що розуміють під поняттям “мета наукового дослідження”?

4. Що таке класифікація об’єктів наукового дослідження?

5. Які існують види актуальності наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

6. Що розуміють під цілями бухгалтерського наукового дослідження?

7. Як класифікують об’єкти наукового дослідження?

8. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття “предмет наукового дослідження”?

9. Яке співвідношення об’єкта і предмета дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

10. Які основні об’єкти наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

11. Які помилки можливі при визначенні об’єкта і предмета дослідження?

12. Що розуміють під обґрунтуванням актуальності наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

13. Які існують форми наукової новизни?

14. За допомогою яких фраз в Україні прийнято під час здійснення наукових досліджень формувати наукову новизну отриманих результатів наукових досліджень?

15. Скільки і які рівні новизни досліджень за місцем отриманих знань у переліку відомих наукових даних можна виділити?

16. Як класифікують цілі бухгалтерського наукового дослідження?

17. Яка мета наукового дослідження в галузі бухгалтерського обліку?

18. Що таке завдання наукового дослідження?

19. Як класифікують види завдань наукового дослідження?

20. Скільки і які підцілі необхідно виділяти в науковому дослідженні?

Тести

1. Об'єкт наукового дослідження – це:

а) поділ предмета наукового дослідження на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення;

б) те, на що спрямований процес пізнання науковця, це процес або явище, у межах якого виникають проблеми (чи проблема) для вивчення;

в) результат досягнення синтезу знань під час здійснення наукового дослідження;

г) безпосереднє вивчення явищ наукового дослідження.

2. За науковими рівнями ознак об’єкти наукового дослідження поділяють на:

а) теоретичні та емпіричні;

б) прості і складні;

в) натуральні і прості;

г) фізичні і складні.

3. Мета (ціль) наукового дослідження – це:

а) авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт і предмет дослідження;

б) процес визначення проблеми наукового дослідження;

в) те, на що спрямований процес пізнання науковця;

г) це процес або явище, у межах якого виникають проблеми (чи проблема) для вивчення.

4. Визначити об’єкт наукового дослідження означає дати відповідь на запитання:

а) як здійснюється дослідження?

б) де здійснюється дослідження?

в) що розглядається у дослідженні?

г) ким здійснюється дослідження?

5. У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку розрізняють такі види їх актуальності:

а) теоретична, емпірична;

б) фундаментальна, прикладна;

в) проста, складна;

г) натуральна, штучна.

6. Мета передбачає відповідь на запитання:

а) де і як бажає дослідник одержати результат?

б) за допомогою чого дослідник бажає одержати результат?

в) у який спосіб має бути одержаний результат дослідником?

г) що бажає одержати дослідник і яким має бути цей результат?

7. Поділ на групи об’єктів наукового дослідження за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення – це:

а) класифікація об’єктів наукового дослідження;

б) визначення об’єктів наукового дослідження;

в) порівняння об’єктів наукового дослідження;

г) обґрунтування об’єктів наукового дослідження.

8. В Україні прийнято під час здійснення наукових досліджень формувати наукову новизну отриманих результатів за допомогою використання таких слів і фраз:

а) досліджено…, систематизовано…, розкрито…;

б) сформовано…, розроблено…, аргументовано…;

в) вперше…, удосконалено…, набуло подальшого розвитку…;

г) проаналізовано…, досліджено…, вперше...

9. Скільки як мінімум підцілей необхідно виділяти у науковому дослідженні:

а) 2;

б) 3;

в) 5;

г) 6.

10. Класифікацію об’єктів наукового дослідження здійснюють за такими ознаками:

а) за науковими рівнями та за часом виконання;

б) за типами та за рівнем складності;

в) за функціями і за часом виконання;

г) за науковими рівнями і за ступенем складності.

11. За місцем здобутих знань у переліку відомих наукових даних можна виділити три рівні новизни досліджень:

а)  перетворення відомих даних; розширення відомих даних;  уточнення, конкретизація відомих даних;

б) формування нових даних; обґрунтування нових даних;  уточнення нових даних;

в) пояснення відомих даних; узагальнення невідомих даних; аналіз відомих даних;

г) деталізація нових даних; трансформація відомих даних; висновки щодо дослідження.

12. “Виявлення залежностей, що існують між факторами; визначення зв’язків між певними явищами та умов для усунення недоліків у процесах” – це:

а) гіпотези наукових досліджень;

б) предмет наукових досліджень;

в) цілі наукових досліджень;

г) завдання наукових досліджень.

13. Предмет наукового дослідження – це:

а) частина об'єкта, що безпосередньо піддається дослідженню і визначає його тему;

б) авторська стратегія здобуття нових знань про об’єкт та предмет дослідження;

в) процес визначення проблеми наукового дослідження;

г) те, на що спрямований процес пізнання науковця.

14. Часткове нове поєднання ознак, включення нової ознаки, заміна частини ознак новими – це:

а) типи наукової новизни;

б) види наукової новизни;

в) класифікація наукової новизни;

г) форми наукової новизни.

15. Цілі наукового дослідження класифікують на такі:

а) основні, допоміжні, теоретичні, практичні;

б) теоретичні, емпіричні, фундаментальні, прикладні;

в) прості, складні, натуральні, штучні;

г) основні, допоміжні, прості, складні.

16. Характерною ознакою сучасної науки є:

а) комплексний підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

б) деталізований підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

в) системний підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

г) простий підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження.

17. При формулюванні наукової новизни важливо враховувати три основні умови:

а) зазначення переліку наукових праць, які дослідив науковець; впровадження новизни у практичну діяльність;

б)  розкриття результату; визначення рівня новизни отриманого результату; оцінкою нових результатів є їх розгорнутий і чіткий виклад; 

в) визначення наукових фактів, які вивчено під час здійснення наукового дослідження; уточнення вже відомих результатів дослідження;

г) оцінка вже відомих результатів досліджень інших учених, формальне, нічим не підкріплене запевнення в нових результатів дослідження.

18. Завдання наукового дослідження:

а) деталізований перелік дій, які мають бути проведені в ході наукового дослідження з метою реалізації його мети;

б) визначення взаємопов’язаних елементів наукового дослідження;

в) авторська стратегія здобуття нових знань про об’єкт та предмет дослідження;

г) визначення предмета наукового дослідження, і поділ його на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.

19. Бухгалтерський, фінансовий та управлінський облік; фінансовий, економічний та стратегічний аналіз – це:

а) предмети наукових досліджень;

б) явища наукових досліджень;

в) галузі наукових досліджень;

г) об’єкти наукових досліджень.

20. Найтиповіші помилки, яких припускаються при формулюванні наукової новизни, є такими:

а) присутній зв’язок між одержаними раніше і новими результатами; наукова новизна відрізняється від актуальності теми; висновки до розділів містять власну думку науковця;

б) немає зв'язку між одержаними раніше і новими результатами, тобто наступності; новизна взята із наукових праць інших учених; новизна ідентична меті наукового дослідження;

в) новизна підміняється актуальністю теми; у працях стверджується, що це питання не розглядалося в конкретних умовах; висновки до розділів мають характер констатації;

г) висновки до розділів є самоочевидними твердженнями, з якими справді не можна сперечатися; присутній зв’язок між новими і майбутніми результатами наукових досліджень.

Практичні завдання

1. Під класифікацією об’єктів наукового дослідження розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення. Покажіть схематично класифікацію об’єктів наукового дослідження за різними ознаками.

2. Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи будуть його результати сприяти вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню існуючих теоретичних суперечносте у галузі бухгалтерського обліку у цілому або в її окремих ділянках. Покажіть у табличній формі відмінності між фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями.

3. Наведіть завдання наукового дослідження, поставлені дослідником, що опрацьовує наукову тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств”.

Рекомендована основна література

1. Закин Я. Х. Основы научного исследования / Я. Х. Закин, Н. Р. Рашидов. – Ташкент : Укитувчи, 1979. – 182 с.

2. Кринецкий И. И. Основы научных исследований / И. И. Кринецкий. – Киев : Выща шк., 1981. – 207 с.

3. Лудченко А. А. Основы научных исследований : учеб. пособ. / А. А. Лудченко, Я. А. Лудченко, Т. А. Примак и др. – 2-е изд. [стер.] – К. : О-во “Знания”, КОО, 2001. – 113 с.

4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харьков : Вища шк., 1979. – 200 с.

5. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова. – К. : Вища шк., 1978. – 120 с.

Рекомендована додаткова література

1. Сытник В. Ф. Основы научных исследований / В. Ф. Сытник. – Киев : Вища шк., 1978. – 162 с.

2. Шкляр М. Ф. Основы научных исследований : учеб. пособ. / М. Ф. Шкляр. – М. : Изд. дом Дашков и К, 2008. – 243 с.

3. Сафонов А. А. Основы научных исследований : учеб. метод. пособ. / А. А. Сафонов. – Владивосток : ВГУЭС, 2000. – 154 с.

4. Bright E. An Introduction to Scientific Research / E. Bright, Jr. Wilson. – Published in Canada by General Publishing Company, 1990. – 383 p.