Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Крим. право заг. частина.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

19.3. Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування

Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбування є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 84 КК); б) звільнення від покарання та його відбування неповнолітніх: 1) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК); 2) звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК); 3) звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК); 4) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107 КК).

Конструювання обставин для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, пов'язаний з наявністю, з одного боку, - особливого фізіологічного і психологічного стану вагітної жінки, а також жінки, яка народила або усиновила (удочерила), годує й виховує дитину, а з іншого, - важливістю вільного материнського піклування про здоров'я та нормальні умови розвитку малолітньої (до семи років) дитини. Отже, ЗУпКВ дві спеціальні норми щодо звільнення від покарання таких жінок за вчинений ними злочин. Одна з цих норм (ст. 79 КК) надає суду право звільнити від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, під час постановления вироку, а інша (ст. 83 КК), - надає право суду звільнити під подальшого відбування покарання жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання .

Юридичний факт для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи

1 Про затвердження Порядку подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями засуджених про помилування та виконання указів Президента України про помилування : Наказ Міністерства юстиції України від 28.09.2012 № 1439/5 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 79. - Ст. 3211.

2Матишевсъкий П. С Указ, праця. - С. 293.

493

років, характеризується наявністю таких умов: 1) спеціальні ознаки суб'єкта - жінка є вагітною або має дитину віком до семи років; 2) такому суб'єкту призначається покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше п'яти років такій жінці за вчинений злочин; 3) такий суб'єкт засуджується до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини. За цих умов суд може: 1) звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання; 2) покласти на звільнену особу обов'язки, передбачені ст. 76 КК; 3) встановити іспитовий строк, складовими якого є - строк, визначений законом для відпустки у зв'язку із вагітністю, строк перебування в лікарні у зв'язку з пологами, строк досягнення дитиною семи років щодо вагітної жінки, а щодо жінки, яка має малу дитину, - до досягнення такою дитиною семирічного віку. Отже, до вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років, засуджених до позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкі й особливо тяжкі злочини розглядуваний вид звільнення від відбування покарання не застосовується.

Суд надає засудженій жінці реалізувати свою можливість на виправлення без реального перетерплювання кари, властивої призначеному судом покаранню. У них з'являється можливість у повному обсязі піклуватися про свою дитину, вибирати чи змінювати духовне і моральне середовище проживання. Під час іспитового строку контроль за поведінкою жінки, проявом нею турботи про дитину здійснює КВІ. Ст. 163 КВК України визначає порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75-79 та 104 КК), виконанням покладених на них судом обов'язків протягом іспитового строку та контролю за поведінкою звільнених від відбування покарання жінок .

Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до інспекції; не порушувати громадського порядку. У разі порушення цих вимог, до засудженого застосовуються заходи стягнення від винесення попередження до направлення для реального відбуваня призначеного судом покарання .

Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, згідно з ч. 4 статті 79 КК приймає одне з таких рішень:

- звільняє її від покарання. Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов'язки та не вчинила нового злочину, до суду направляються подання та особова справа такої засудженої для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на

1 Більш докладно див.: Кримінально-шкояавче право України : [навч. посіб.] / за ред. проф. А. X. Степанюка. - К., 2008. - С 583-589.

2 Кримінально-шкояавче право України : [навч. посіб.] / за ред. проф. А. X. Степанюка. - К., 2008. - С 588.

494

вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні зазначається, як засуджена особа зарекомендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов'язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання. Щодо звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільнених під відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними ОВС здійснює контроль також щодо таких питань: чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитячого будинку; чи не зникла з місця проживання; чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею? ;

- направляє для відбування покарання, призначеного вироком. Так, відповідно до ч. 5 ст. 79 КК у разі, якщо звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням КВІ направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами про сукупність вироків та про складання покарань.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Відповідно до ст. 83 КК засуджених до обмеження волі або позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі або особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Цей вид звільнення від відбування покарання, як і попередній, застосовується для створення сприятливих умов для виховання як майбутньої, так і вже народженої дитини. Юридиний факт для звільнення від відбування покарання жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, характеризується тим, що його складовими є такі умови: 1) спеціальні ознаки суб'єкта - жінка стала вагітною чи народила дитину під час відбування нею покарання; 2) така жінка відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк (за винятком засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини); 3) засуджена має сім'ю або родичів, які дали згоду на спільне з нею проживання, або має можливість самостійно

Там само. - С. 589.

495

забезпечити належні умови для виховання дитини. За таких умов суд звільняє жінку, яка стала вагітною або народила дититину під час відбування покарання, від відбування покарання в межах строку, складовими якого є: строк, визначений законодавством для відпустки у зв'язку з вагітністю й пологами, строк перебування у лікарні у зв'язку з пологами, строк досягнення дитиною трирічного віку.

Порядок звільнення вагітних жінок від відбування покарання у виді громадських або виправних робіт визначаються ч. З ст. 56, ч. 2 ст. 57 КК, ч. 9 ст. 154 КВК. Контроль за поведінкою таких жінок здійснюється КВІ за місцем проживання.

Звільнення від подальшого відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, не є остаточним звільненням від відбування покарання, призначеного вироком суду, оскільки у такому разі вони звільняються судом лише на визначений в законі строк. Після досягнення дитиною трирічного віку або у разі смерті дитини суд має розглянути справу на предмет її остаточного вирішення. Положення ч. 5 ст. 83 КК надає в цьому випадку суду право, залежно від поведінки засудженої, прийняти одне з трьох рішень: 1) повністю звільнити засуджену від подальшого відбування покарання; 2) замінити його більш м'яким покаранням; 3) направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком суду. Суд за поданням КВІ може направити засуджену для подальшого відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі, призначеного за вироком суду, за умови, що засуджена, яка була звільнена від такого виду покарання, відмовилася від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично (три і більше разів) вчиняла правопорушення, кожне з яких потягло за собою адміністративне стягнення і які свідчать про небажання жінки, звільненої на певний час від покарання, стати на шлях виправлення. Отже, суд приймає рішення про направлення засудженої жінки для відбування покарання, призначеного за вироком суду. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого жінка була звільнена від покарання . Якщо ж у період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами ст.ст. 71 і 72 КК.

ЗУпКВ встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, що вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) звільнена: 1) від покарання за вчинений злочин (ст.ст. 105 і 106 КК); 2) від реального відбування покарання, призначеного вироком суду (ст. 104 КК України); 3) достроково від подальшого відбування частково відбутого засудженим покарання, призначеного вироком суду (ст. 107 КК України) .

1 Матишевський П. С Указ, праця. - С. 304.

2 Ці питання розглядаються у темі 23 цього посібника.

496