6.2. Ознаки та елементи складу злочину

Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин має спільну структуру у разі, якщо його уявно можна розчленити на певні елементи. Безумовно, об'єктивно злочин розчленити неможливо, оскільки злочин - це конкретний юридичний факт реальної дійсності, суспільно небезпечний за своїм соціально-політичним змістом і кримінально протиправний за своєю юридичною природою.

У законі є ознаки, спільні для всіх складів злочинів. Візьмемо, наприклад: суб'єкта злочину. Такі його ознаки, як фізична, осудна особа властиві для всіх злочинів. Чи, наприклад, об'єкт злочину - це завжди суспільні відносини, вони, безумовно, різні, але головне, що будь-який злочин завжди посягає на певні суспільні відносини.

Для всіх злочинів є спільні ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін. Так, ознаки, що притаманні всім злочинам (їхнім складам), утворюють загальний склад злочину, який є науковою моделлю, оскільки він не закріплений в законі, він тільки описується наукою кримінального права і допомагає глибше з'ясувати на підставі «загальної моделі» ознаки конкретних складів злочинів. Загальний склад злочину розглядається наукою кримінального права при

138

вивченні положень Загальної частини ЗУпКВ. Конкретний же склад -це склад злочину, передбачений певною статтею КК, наприклад, склад грабежу, склад умисного вбивства. Конкретні склади злочину розглядаються наукою кримінального права при вивченні положень 04 КК, оскільки вони в них закріплені .

Склади конкретних злочинів виконують важливу функцію, тому що формулюють юридичний факт для початку реалізації кримінальної відповідальності і передбачають можливість призначення засобів кримінально-правового впливу особам, які вчинили злочини. Точне визначення складу злочину є однією з гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина, дотримання і зміцнення законності і правопорядка в демократичній правовій державі. Іншими словами, наявність у діях чи бездіяльності особи конкретного складу злочину є підставою для міркування про наявність злочину певного виду, за вчинення якого ініціюється функціонування механізму реалізації кримінальної відповідальності. Загальний склад злочину не виконує і не може виконувати цієї ролі, оскільки не передбачається в 04 КК злочину взагалі, а закріплюються ознаки конкретного кримінально караного діяння.

Тому теорією кримінального права виділяються поняття «ознака» та «елемент» складу злочину для наступного опису ознак та закріплення конкретного суспільно небезпечного діяння у відповідній нормі Особливої частини КК. Якщо ознака складу злочину визначається як конкретна законодавча характеристика найсуттєвіших властивостей злочину, то елемент - це складова структури складу злочину, що утворюється з певної групи ознак, які відповідають різним сторонам суспільно небезпечного діяння, визнаного законом про кримінальну відповідальність злочином.

За змістом ознак, що утворюють елементи складу злочину, один злочин відрізняється від іншого (крадіжка від грабежу). Кожен елемент складу злочину утворюється структурними одиницями, що у кожному конкретному складі специфічні і неповторні. Саме ця обставина і є основою «моделювання» конкретного суспільно небезпечного діяння, що у законотворчості має дещо абстрактний характер і відбувається в певній послідовності. Так, перш за все, із загальної (теоретичної) структури складу злочину необхідно виділити ознаки, що мають описати вказане діяння у КК як злочин. Загальною (теоретичною) така структура є тому, що містить усі елементи та ознаки складу злочину, розроблені на цей час теорією кримінального права (див. табл. 1), не зосереджуючись на їхньому змістовному навантаженні.

Більш детально див.: Кримінальне право України. Загальна частина : [підруч.] / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Беницький [та ін.] ; за заг. ред. П. С. Матишевського та ін. - К. : Юрінком Інтер, 1997. - С. 96-107.

139

Таблиця 1

Загальна (теоретична) структура складу злочину
Складові частини складу злочину (його елементи)	Ознаки складу злочину
Об'єкт	Безпосередній об'єкт злочину; предмет злочину; потерпілий від злочину
Об'єктивна сторона	Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність); суспільно небезпечні наслідки; причиновий зв'язок між діянням і наслідками; спосіб вчинення злочину; час вчинення злочину; місце вчинення злочину; обстановка вчинення злочину; знаряддя злочину; засоби вчинення злочину
Суб'єктивна сторона	Вина; мотив; мета; емоційний стан
Суб'єкт	Фізична особа; осудність; вік; ознаки спеціального суб'єкта

У таблиці 1 наведена вся сукупність ознак, що розглядаються теорією кримінального права при дослідженні змісту елементів конкретного складу злочину. Продовжуючи процес моделювання конкретного суспільно небезпечного діяння (наприклад, грабежу) законодавець визначає, які ознаки, що мають його описувати у диспозиції певної статті 04 КК, є обов'язковими. При цьому з'являється загальна конструкція (каркас) складу необхідного кримінально караного делікту (див. табл. 2).

Таблиця 2

Загальна конструкція складу грабежу
Елементи складу	Ознаки складу грабежу
Об'єкт	Безпосередній об'єкт злочину; предмет злочину
Об'єктивна сторона	Суспільно небезпечне діяння; суспільно небезпечні наслідки; причиновий зв'язок між діянням і наслідками; спосіб вчинення злочину
Суб'єктивна сторона	Вина; мотив; мета
Суб'єкт	Фізична особа; вік; осудність

У таблиці 2 виділено ті ознаки складу злочину (грабежу), що є обов'язковими для нього, оскільки вони передбачені в законі і потребують доказування при розгляді кримінальних проваджень про злочини певної категорії: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення; 3) вид і розмір завданої шкоди; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну

140

відповідальність або є підставою закриття провадження (ч. 1 ст. 91 КПК України). Тобто, всі ознаки, що описують суспільно небезпечне діяння як кримінальний делікт.

На останньому етапі законодавцю необхідно «наповнити» загальну конструкцію складу грабежу конкретним змістом, що дозволить правозастосовчим органам чіткіше і повніше зіставляти ознаки складу злочину у реально вчиненому діянні з описом його законодавчих ознак (див. табл. 3).

Таблиця З Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу

Елементи складу злочину	Загальна конструкції складу злочину (обов'язкові ознаки)	Конкретний зміст обов'язкових ознак
Об'єкт	Безпосередній об'єкт злочину	Економічні відносини власності
	Предмет злочину	Майно, що належить іншій особі на праві власності або ввірене особі на законній підставі
Об'єктивна сторона	Суспільно небезпечне діяння	Незаконне безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб
	Суспільно небезпечні наслідки	Пряма дійсна майнова шкода: власник позбавляється можливості володіти, розпоряджатися і користуватися майном
	Причиновий зв'язок	Діяння є причиною настання прямої дійсної майнової шкоди
	Спосіб вчинення	Відкритий
Суб'єктивна сторона	Вина	Прямий умисел, за якого особа усвідомлює, що незаконно і безоплатно обертає чуже майно на свою користь або користь інших осіб, передбачає, що своїми діями спричинить пряму дійсну майнову шкоду, і бажає спричинення такої шкоди
	Мотив	Корисливий - прагнення одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб за рахунок чужого майна
	Мета	Бажання розпорядитися викраденим майном як своїм власним
Суб'єкт	Вік	14 років (ч. 2 ст. 22 КК)
	Осудність	Особа здатна усвідомлювати свої дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК)

141

Отже, виходячи з розглянутого алгоритму, не всі ознаки теоретичної структури мають значення для грабежу, тому теорією кримінального права їх прийнято поділяти на обов'язкові (необхідні) та факультативні. Проте всі елементи і ознаки складу злочину взаємопов'язані між собою. їх поділ здійснються лише для того, щоб уможливити повний і всебічний аналіз вчиненого діяння, визначити статю (частину статті) КК України, за якою може бути реалізована кримінальна відповідальність щодо винної у його вчинені особи.

Обов'язкові ознаки визначають наявність або відсутність самого складу злочину. У разі відсутності хоча б однієї з основних ознак відсутнім визнається склад злочину в цілому. Факультативні ознаки визначають другорядні характеристики об'єктивної та суб'єктивної сторін вчиненого злочину та особи винного. Вони можуть впливати на вид та розмір покарання, але жодним чином не визначають наявність або відсутність складу злочину як такого.

У тому разі, якщо факультативні ознаки вводяться законодавцем безпосередньо в конструкцію складу конкретного злочину (наприклад, ст. 113 КК «Диверсія», в якій мета вчинення цього злочину -ослаблення держави), вони стають обов'язковими (конструктивними) ознаками, які, за загальним правилом, визначають наявність чи відсутність складу злочину як такого, і, відповідно, відсутність або наявність юридичного факту для початку фукціонування механізму реалізації кримінальної відповідальності особи за конкретною кримінально-правовою нормою.