7.2. Види об'єктів злочинів

Суспільні відносини, взяті під охорону ЗУпКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об'єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об'єкт посягання в нормі КК України як соціальний феномен, що має певні властивості і перебуває у певних зв'язках з іншими об'єктами злочинних посягань. А потім, у процесі застосування кримінально-правової норми і на підставі нормативної характеристики правильно кваліфікувати вчинений злочин.

У юридичній літературі «вертикальна» класифікація об'єктів включає три рівні: загальний об'єкт, родовий (іноді його називають груповим) та безпосередній. Загальним об'єктом є вся сукупність суспільних відносин, що охороняються ЗУпКВ (права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадська безпека,

153

довкілля, конституційний устрій України, міф і безпека людства тощо). Але ця сукупність суспільних відносин не може бути об'єктом у складі злочину. У такому разі йдеться про об'єкт кримінально-правової охорони, який не збігається з поняттям об'єкта злочину. Однак виділення загального об'єкта має пізнавальне і практичне значення. Він показує суспільну небезпеку і спрямованість злочинного посягання на суспільні відносини. Відмова від загального об'єкта злочину призведе до недооцінки суспільної небезпеки злочину і може завдати шкоди науці кримінального права і практиці застосування ЗУпКВ¹. Так, Д. Н. Розенберг вказував на те, що не можна шукати спеціальний об'єкт, що властивий окремій групі злочинів не спираючись при цьому на правильне розуміння загального об'єкта .

Родовий об'єкт злочину - сукупність декількох однорідних груп суспільних відносин, об 'єднаних за загальною ознакою. Як правило, за ознаками родового об'єкта злочину згруповані у розділи Особливої частини Кримінального кодексу однорідні злочинні діяння, що посягають на близькі за змістом суспільні відносини. За таким принципом побудована, по суті, вся система Особливої частини, за винятком двох розділів: XVII - злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, і XIX - злочини проти встановленого порядку несення військової служби, конструкція яких враховує, насамперед, суб'єкт злочину.

Родовий об'єкт є своєрідним еталоном визначення ієрархії суспільних відносин і відповідних норм в Особливій частині КК України. У доктрині кримінального права такий підхід визнається аксіоматичним. Не менш аксіоматичним є й те, що розділи Особливої частини КК диференційовані залежно від цінності родового об'єкта. У КК України 1960 року ієрархія була представлена в такий спосіб: відносини, на які посягають особливо небезпечні злочини проти держави, інші державні злочини, злочини проти державної і колективної власності, злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи, злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, злочини проти індивідуальної власності громадян, господарські злочини, посадові злочини, злочини проти правосуддя, злочини проти порядку управління, злочини проти громадської безпеки, громадського порядку і народного здоров'я, військові злочини. При цьому М. И. Коржанский вказував на те, що лад і система, що потребують захисту від свого народу кримінально-правовими засобами, заслуговує певної оцінки .

¹ Коржанский М. Й. Предмет і об'єкт злочину : [монографія] / М. Й. Коржанский. - Д. : Юрид. акад. МВС ; Ліра ЛТД, 2005. - С 64.

² Розенберг Д. Н. О понятии имущественных преступлений в советском уголовном праве (объект и предмет посягательства) / Д. Н. Розенберг // Ученые записки. - Изд-во Харьковского юридич. института, 1948. - Вып. 3. - С. 62.

³ Коржанский Н. И. Очерки теории уголовного права / Н. И. Коржанский. - Волгоград : Изд-во Волгогр. СШ МВД СССР, 1992. - С. 8.

154

Значення родового об'єкта полягає і в тому, що його встановлення сприяє в окремих випадках точнішому з'ясуванню змісту ознак складу конкретного злочину і, насамкінець, правильній кваліфікації кримінально караного діяння. Так, у теорії кримінального права і судовій практиці не було єдиної думки щодо кваліфікації дій службових осіб, винних у порушенні правил техніки безпеки, що призвели до смерті потерпілих, які були сторонніми відносно підприємства, де стався такий випадок. Зокрема, деякі науковці і юристи-практики вважали, що такі дії можна кваліфікувати за ст. 271 КК. Але це не зовсім правильно, оскільки родовим об'єктом злочину, передбаченого цією статтею, є суспільні відносини у сфері безпеки виробництва, що є запорукою нормального здійснення трудових прав людиною та громадянином, гарантованих Конституцією України. Трудові права осіб, що постраждали внаслідок порушення на виробництві правил техніки безпеки, але не мали відношення до діяльності цієї організації (установи або підприємства), не порушуються. У цих випадках інший об'єкт посягання - суспільні відносини, що виникають з приводу забезпечення нормальної діяльності службових осіб установ, організацій або підприємств незалежно від форм власності. Тобто, злочинні дії таких осіб слід кваліфікувати як злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, зокрема, за ст. 367 КК (службова недбалість), а потерпілим від злочину, передбаченого ст. 271 КК, можуть бути особи, діяльність яких постійно або хоча б тимчасово пов'язана з цим виробництвом.

Родовий об'єкт зазвичай зазначається в назві розділу особливої частини КК. Наприклад, розділ VIII має назву «Злочини проти довкілля». Родовим об'єктом цих злочинів слід визнати суспільні відносини, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання його ресурсів та екологічну безпеку як особливий стан довкілля, який відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, що визначають його чистоту, ресурсомісткість (невиснаженість), екологічну стійкість, видове різноманіття, здатність задовольняти інтереси людини . В деяких випадках родовий об'єкт злочину вказується у самій нормі ЗУпКВ. Так, у ч. 1 ст. 401 КК дається визначення військових злочинів. Тобто, у цій статті вказується родовий об'єкт усіх військових злочинів, що включені законодавцем до розділу XIX 04 КК України, яким є встановлений законодавством порядок несення або ггоохолження військової служби.

Безпосередній об'єкт - охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, на які прямо (безпосередньо) посягає певне кримінально каране діяння.

¹ Див.: Митрофанов 1.1. Довкілля під охороною закону про кримінальну відповідальність : [монографія] / В. В. Локтіонова, 1.1. Митрофанов. - Кременчук : Видавець «ПП Щербатих О. В.», 2010. - С. 41.

155

Від об'єкта як елемента складу злочину безпосередній об'єкт відрізняється тим, що він складається лише з суб'єктів і благ (цінностей), які їм належать і з приводу чого виникають суспільні відносини. Предмет злочину не входить до складу безпосереднього об'єкта, тому завжди розглядається окремо.

Найчастіше безпосередній об'єкт співвідноситься із родовим як частка і ціле. Однак іноді вони збігаються за обсягом. Так, і родовим, і безпосереднім об'єктом зґвалтування є суспільні відносини, що виникають з приводу реалізації статевої свободи дорослою людиною і абсолютної заборони вступати у природні статеві контакти з особою, яка, завдяки певним обставинам, не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню. У певних випадках кілька злочинів мають однаковий безпосередній об'єкт, який повністю збігається з родовим, наприклад: крадіжка, шахрайство, грабіж, розбій, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем є економічні відносини власності. У деяких статтях КК безпосередній об'єкт зазначається у самому законі. Наприклад, у ст. 296 КК як безпосередній об'єкт хуліганства зазначено громадський порядок. Найчастіше безпосередній об'єкт того чи того злочину встановлюється шляхом тлумачення закону. Так, у ст. 227 КК йдеться про умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції,. Це дає підстави для висновку, що безпосереднім об'єктом цього злочину виступають суспільні відносини, які виникають з приводу реалізації прав та законних інтересів споживачів на отримання доброякісної (безпечної для життя та здоров'я) продукції, тобто такої продукції, що відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами.

Безпосереднім об'єктом злочину можуть бути різні види найважливіших соціальних цінностей, з приводу чого виникають суспільні відносини. Проте його слід відрізняти від інших суспільних відносин, що можуть бути порушені при вчиненні кримінально караного посягання. Так, при вчиненні діянь, що кваліфікуються як терористичний акт, разом із суспільними відносинами, що забезпечують громадську безпеки та нормальну діяльність органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, службових осіб цих органів, об'єднань громадян, юридичних осіб, порушуються і міжособистісні відносини, що забезпечують життя або здоров'я особи.

Безпосередній об'єкт злочину є конструктивною (обов'язковою) ознакою усіх складів злочинів, тому його точне встановлення при кваліфікації діяння є обов'язковим. Один самостійний злочин, як правило, посягає на один об'єкт. Однак у деяких випадках кримінально каране діяння шкідливо впливає відразу на кілька охоронюваних законом суспільних відносин. У такому разі безпосередній об'єкт злочину поділяється на основний і додатковий.

Основним об'єктом є суспільні відносини, на які прямо (безпосередньо) здійснюється посягання. Наприклад, для насильницького грабежу (ч. 2 ст. 186 КК), основним об'єктом є

156

економічні відносини власності, а додатковим об'єктом є фізична чи психічна недоторканність особи. Додатковому об'єкту також заподіюється певна шкода або створюється загроза її заподіянння, але при цьому він є похідним від основного об'єкта. Якщо ж реальної шкоди чи погрози заподіяння шкоди фізичній чи психічній недоторканності особи не має, то відсутній і склад насильницького грабежу за ч. 2 ст. 186 КК України як двооб'єктного злочину. У таких випадках вчинене діяння кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна, що посягає тільки на економічні відносини власності.

Слід також враховувати, що додатковий об'єкт може бути обов'язковим і факультативним. Перший з них завжди страждає внаслідок учинення злочинного посягання. У свою чергу додатковий факультативний об'єкт не є обов'язковою ознакою злочину, але може бути порушений при його вчиненні. Так, при насильницькому грабежі фізичній чи психічній недоторканності потерпілого завжди заподіюється шкода. Отже, цей об'єкт є додатково-обов'язковим. Проте при вчиненні цього злочину можливим є також заподіяння шкоди честі і гідності потерпілого. Вказаний об'єкт не передбачається названим складом злочину і є факультативним. Завдяки цій обставині його наявність або відсутність не впливає на кваліфікацію грабежу.