2. Методика визначення загальних показників економічної ефективності малого та середнього бізнесу

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності здійснення інвестицій у малий і середній бізнес на селі з урахуванням інших можливих варіантів вкладень використовують показник норми прибутку (НП), який визначається за формулою

,

де Фос і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотних фондів

Цей показник використовується в оцінках за підходом інвестора.

У багатогалузевих підприємствах з метою визначення найвигідніших видів виробництв доцільно застосовувати показник норми рентабельності продукції (Нр) за допомогою формули:

,

де П – прибуток;

В – собівартість продукції.

Якщо підприємство випускає один вид продукції досить визначити показник середнього рівня доходу (Дс) за допомогою формули:

де Д – загальний доход;

Р – кількість одиниць реалізованої продукції.

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності розширення масштабів випуску продукції застосовують показник граничного маржинального доходу (Дг), який розраховується за допомогою формули:

де ∆Д – обсяг приросту загального доходу;

∆ Рп – зміна масштабу випуску продукції.

Отже, ґрунтуючись на загальному для всіх форм підприємницької діяльності критерії економічної ефективності, у практиці оцінювання малого і середнього бізнесу на селі доцільно застосовувати показники економічного ефекту та ефективності, які найбільше враховують особливості конкретних форм підприємництва і відносин власності, а також інтереси зацікавлених сторін.

3. Аспекти оцінювання фінансового стану та виробничо-фінансових результатів діяльності агроформувань

В умовах ринкової економіки виникає потреба в об’єктивному оцінюванні фінансового стану суб’єктів малого і середнього бізнесу та їхніх партнерів:

1) В умовах фінансової нестабільності підприємства його власники самостійно ухвалюють рішення щодо проведення аналізу виробничо-фінансового стану цього підприємства з метою розробки стратегії діяльності підприємства, в тому числі його фінансової санації.

2) Оцінюючи власні ризики, партнери суб’єктів малого і середнього бізнесу вивчають їхній фінансовий стан.

3) Оцінювання реального фінансового стану підприємства потребують потенційні інвестори та банки, що кредитують малий і середній бізнес.

Детальний аналіз передбачає всебічне вивчення фінансового стану підприємства, тенденцій його зміни, джерел господарських засобів, складу активів, наявності і руху основних засобів, структури кредиторської і дебіторської заборгованості, результатів виробничо-господарської діяльності, основних напрямів використання прибутку тощо. Основною метою є розробка подальшої стратегії розвитку господарюючого суб’єкта, зокрема зміна напрямів і видів виробничо-фінансової діяльності, здійснення реструктуризації, санаційних заходів тощо. Поглиблений аналіз покликаний виявити найбільш слабі місця у стані та діяльності підприємства, задля розроблення системи заходів поліпшення його фінансової стійкості та ліквідності, підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності.