4. Матеріально-технічна база аграрних підприємств та ефективність її використання

Основний капітал або основні фонди функціонує в процесі виробництва в певній матеріально-речовій формі. Виділяють три групи засобів праці за цією ознакою:

Перша група – це засоби праці, що безпосередньо самі виробляють продукцію і активно впливають на процес виробництва. (Продуктивна худоба, багаторічні культурні насадження в плодоносному віці, вони відтворюються в сільськогосподарському виробництві, а тому саме від аграрних підприємств залежить їх кількісний і якісний склад і обсяг продукції, яку вони виробляють.).

Друга група – засоби праці, що сприяють підвищенню продуктивності праці. (Машини, транспортні засоби, комбайновий парк, автоматичні лінії, засоби механізації тваринницьких приміщень, прилади, устаткування тощо).

Третя група – засоби, що створюють сприятливі умови для нормального виробничого процесу. (Тваринницькі приміщення, складські приміщення, споруди, літні табори для утримання худоби тощо).

Усі матеріально-речові елементи основного капіталу мають відповідні техніко-економічні характеристики і найважливіше – певну енергетичну потужність. Енергетичні ресурси підприємств представлені потужністю тракторів, автомобілів, моторів комбайнів, стаціонарних двигунів, електродвигунів і електроустановок, живої тяглової сили, що виражена в механічних кінських силах. При цьому потужність електромоторів і електроустановок переводиться у механічні кінські сили (м.к.с.) за коефіцієнтом: 1 кВт – 1,36, робочих коней – 0,75 м.к.с.

На основі даних про загальну кількість енергоресурсів визначаються такі показники:

Енергозабезпеченість виробництва – визначається діленням енергоресурсів підприємства на його посівну площу.

Енергоозброєність праці – розраховується діленням енергоресурсів підприємства на середньорічну кількість працівників (35,6 м.к.с.)

Про ефективність використання енергетичних потужностей судять, виходячи з показника енергоємності виробництва, що визначається діленням енергоресурсів підприємства на обсяг одержаної валової продукції (2-2,5 м.к.с. на 1000 грн валової продукції в порівняних цінах).

Для оцінки досягнутого рівня споживання електроенергії аналізують показники електрооснащеності (використана на виробничі цілі електроенергія ділиться на посівну площу) і електроозброєності праці (використана на виробничі цілі електроенергія ділиться на середньорічну кількість працівників).

Значення тракторного парку в господарській діяльності аграрних підприємств є досить великим, адже завдяки тракторному парку виконуються майже всі мобільні сільськогосподарські роботи, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур (оранка, посів, догляд за посівами, значною мірою збирання). Також тракторний парк використовується на транспортних роботах і для обслуговування тваринництва. Ступінь забезпечення аграрних підприємств тракторним парком визначається діленням фактичної наявності тракторів на їх нормативну потребу. Нормативна потреба визначається різними методами. Метод визначення потреби за піковими періодами збігу сільськогосподарських робіт і метод оптимізації складу МТП за допомогою ПЕОМ.

Для визначення рівня ефективності використання тракторного парку, встановлення міжремонтних строків, контролю за витрачанням пального, організації планової роботи сільськогосподарських підрозділів (тракторних, тракторно-рільничих бригад, механізованих ланок, загонів) є необхідність у використанні таких умовних показників, як умовно-еталонний трактор і умовно-еталонний гектар. Фізичні трактори переводяться в умовно-еталонні за коефіцієнтами, що визначені, виходячи з нормативного виробітку за зміну, за одиницю беруть трактори класу 3 т (ДТ-75, Т-74, Т-75) з нормативним виробітком 7 га.

Умовно-еталонні гектари визначають множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток. Останній розраховують по кожній марці тракторів множенням коефіцієнта для переведення цієї марки трактора в умовно-еталонний на тривалість зміни в годинах.

Ступінь раціональності (ефективності) використання тракторного парку визначається за такими трьома групами показників: