Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Текст лекций.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
961 Кб
Скачать
☆

2. Психологічні методи менеджменту

Кожний керівник може приймати правильне рішення тільки в тому випадку, якщо він володіє мистецтвом управління, володіє основами психології.

Психологічні чинники обумовлюють фізичний, моральний і щиросердечний стан людини, від яких залежить і продуктивність праці. (При гарному настрої ті самі операції за верстатом виконуються за 1,5-2,5 хвилини, а якщо настрій поганий, наприклад через неприємну розмову з майстром - тільки за 3 хвилини). Встановлено, що настрій працівника впливає на його продуктивність праці - від зниження до підвищення на 10-15 %.

Серед психологічних чинників, що використовуються в менеджменті, виділяють:

1. Метод психологічного спонукання. (Мотивація, що ґрунтується на потребах людини);

2. Метод формування соціально-психологічних відносин - почуття колективу, спілкування працівників один з одним, що дозволяє вивчити їх психологічні особливості, виявити загальні інтереси їхньої діяльності, усвідомити загальні цілі. Встановлено, що норма керованості повинна складати 5-7 чоловік [13].

3. Методи гуманізації праці. Гуманною можна вважати таку працю, яка враховує особливості людини і дає рівномірне навантаження на всі психологічні процеси, в тому числі на розумовий процес та уяву, і приносить людині задоволення. Тому в підприємствах варто створювати комфортні умови праці, що здійснюють стимулюючий вплив на психіку людини, розкривають творчі здатності і сприяють росту продуктивності праці за умови зберігання і зміцнення здоров’я.

4. Методи фахового добору і навчання (використовуються профорієнтаційні бесіди, психологічне тестування тощо).

Отже, внаслідок психологічної раціоналізації трудових процесів можна відпрацювати найекономічніші трудові прийоми, рухи і процеси, які потребують найменших витрат фізичних зусиль, нервової енергії та часу працівників і одночасно підвищують продуктивність праці на хорошому емоційному фоні.

Таким чином, за допомогою вказаних груп методів менеджменту керівники будь-яких рівней здійснюють прямий вплив на підлеглих. Сучасна теорія управління повинна базуватися на оптимальному використанні всіх методів управління із врахуванням досягнень психології, педагогіки, організації економіки та інших наук та передової практики.

Також варто наголосити на тому, що всі методи менеджменту є потенційними способами впливу. Вони зможуть реально і безпосередньо впливати на керовану систему лише після їх трансформації в управлінські рішення, тобто після відповідного ухвалення, затвердження, підписання тощо.

­­­­­­­­­­­­­­­ ТЕМА 10. ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Логіка викладення матеріалу

  1. Поняття та класифікація функцій менеджменту

  2. Планування як функція менеджменту

  3. Організаційна функція менеджменту

  4. Мотивація як загальна функція менеджменту

  5. Регулювання як загальна функція менеджменту

  6. Контроль як загальна функція менеджменту

1. Поняття та класифікація функцій менеджменту

Функції менеджменту є базовою категорією теорії управління, вони виникли в результаті поділу та спеціалізації управлінської праці; являють собою специфічний вид діяльності в рамках управління конкретним підприємством. Будь-яке підприємство - це складна система, в якій вирішується широкий спектр завдань, тому організація роботи й буде в розподілі завдань між конкретними виконавцями відповідно до їхньої функціональної приналежності.

В процесі наведення класифікації варто враховувати два напрямки:

  • функція - це вид управлінської діяльності, що дозволяє відрізняти одну роботу від іншої в процесі поділу управлінської праці.

  • чітка спрямованість видів діяльності на керований об'єкт або на фактори зовнішнього середовища.

Згідно з цими напрямками виділяють дві основні групи функцій управління:

1) Загальні функції - це функції, що визначають тільки вид управлінської діяльності незалежно від місця їхнього прояву (масштаби виробництва, характер діяльності);

2) Конкретні функції - це функції, що визначають спрямованість праці людини на конкретний об'єкт. Вони повністю залежать від організації й напрямку її діяльності.

Головним економічним призначенням підприємства є задоволення потреб споживачів за допомогою виробництва своєї продукції, продажу товарів або надання послуг. Це призначення забезпечується виконанням конкретних функцій управління. За своєю роллю в ефективній діяльності організації конкретні функції управління бувають основними й додатковими.

Основні функції визначаються економічною роллю організації і їх виконання повинне бути забезпечене за будь-яких умов. Без виконання цих функцій підприємство не зможе існувати. Вони спрямовані на три важливих об'єкти управління:

  • управління персоналом;

  • управління предметами праці: функції постачання, або закупівель, виробництва;

  • управління інформацією: функції створення та вдосконалення продукції, фінанси, маркетинг, бухгалтерський облік і статистична звітність.

Основні функції служать для управління основними керованими об'єктами: ресурсами, продукцією, виробництвом, кадрами, інформацією, продажем. Ці функції спрямовані на задоволення потреб споживачів і повинні виконуватися будь-якими підприємствами і їх склад залишається незмінним при будь-якому поділі праці.

Додаткові функції, без них підприємство, особливо дрібне, цілком може обійтися, не порушуючи процесу виконання свого економічного призначення. Як правило, вони спрямовані на підтримку основних функцій для підвищення ефективності їх виконання. Призначення додаткових функцій - управління окремими параметрами основних об'єктів. Наприклад, якість продукції, обслуговування устаткування тощо.

Розглянемо сутність і зміст загальних функцій менеджменту:

  • цілепокладання (вид управлінської діяльності, що полягає не тільки в розробленні основної, поточної і перспективної мети діяльності в бізнесі, а й у пошуку відповіді на запитання, як підприємство конкретно буде домагатися реалізації поставленої мети);

  • планування (вид управлінської діяльності, спрямований на визначення перспектив розвитку й поточної діяльності організації);

  • організація (вид управлінської діяльності, спрямований на створення, налагодження та підтримку виробничих і управлінських відносин у процесі виконання планів і взаємодії із зовнішнім середовищем);

  • регулювання (вид управлінської діяльності, спрямований на те, щоб організація зберігала свою динамічну стабільність, щоб підтримувався зв'язок між об'єктом і суб'єктом управління);

  • координація (вид управлінської діяльності, що забезпечує узгодженість у часі й просторі дій органів управління та посадових осіб, а також між системою в цілому і зовнішнім середовищем);

  • мотивація (вид управлінської діяльності, що охоплює розробку і використання стимулів до ефективної взаємодії суб’єктів спільної діяльності);

  • контроль, аналіз та облік (це дії людей у процесі забезпечення ефективного досягнення організацією своїх цілей)