2. Економічна оцінка ефективності управління

Зміст економіки управління може бути розкрито на основі аналізу управлінського потенціалу, витрат на управління, характеру управлінської праці, ефективності управління.

Управлінський потенціал – це сукупність усіх наявних ресурсів, які використовує підприємство, головними складовими якого є кадри і техніка управління (носії інформації та засоби її опрацювання, засоби оснащення процесів управління).

Економіка управління визначається особливостями управлінської праці, кінцевим продуктом якої є сукупність управлінських рішень та вплив, який вони справляють на об’єкт управління. Також управлінська праця має свої технологічні відмінності: це розумова праця, її об’єктом являється виробнича діяльність трудових колективів, предметом є інформація, пов’язана з прийняттям і реалізацією управлінських рішень, а засобом праці є техніка управління. Такі особливості ускладнюють безпосереднє вимірювання продуктивності управлінської праці. Повне уявлення про справжню продуктивність праці менеджера можна одержати, виходячи з кінцевих результатів роботи всієї організації.

Витрати на управління

На оплату праці

На організацію та забезпечення управління

Накладні витрати

На техніку управління

Носії інформації та предмети управлінської праці

НДР та НОУП

Заробітна плата керівників і спеціалістів

Службові відрядження та пересування

Підготовка та підвищення кваліфікації упр. кадрів

Поштово-телеграфні, телефонні та канцелярські витрати

Засоби перетворення, обробки інформації та оснащення процесів управління

Заробітна плата технічного та обслуговуючого персоналу

Утримання легкового транспорту

Заходи з вдосконалення управління

Знання, умови праці тощо

Премії та доплати

Рис 20. Витрати на управління

Основою для економічної оцінки ефективності управління є відношення суми витрат на управління до обсягів виробництва або до вартості одиниці продукції. (Рис. ) При цьому дуже важливо враховувати такі характеристики: співвідношення темпів зростання витрат на управління й обсягу приросту продукції або продуктивності праці; співвідношення приросту витрат на управління й обсягу приросту продукції, отриманої за рахунок зростання продуктивності праці; співвідношення між приростом витрат на технічне переозброєння і приростом витрат на управління.

Загалом економічна ефективність оцінюється за рівнем і динамікою витрат на той або інший вид управлінської діяльності. Найбільш поширеним показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

Еу = Рк : Ву, (1)

Де Еу – ефективність управління; Рк – кінцевий результат, одержаний організацією; Ву – витрати на управління (сукупні).

Наступним показником оцінювання ефективності управління є відношення загального результату виробництва до чисельності працівників апарату управління:

Еу = Рк : Кч, (2)

Кч – чисельність кадрів управління.

Оцінюючи ефективність удосконалення управління, дуже важливо провести порівняльний аналіз, за допомогою якого в кожному конкретному випадку можна більш точно визначити, як змінилися підсумкові економічні результати з тих або інших заходів у галузі вдосконалення управління на порівнюваних об’єктах.

Розглянемо деякі показники, що характеризують процес функціонування різних елементів системи управління сучасного підприємства:

1. Рівень централізації виробництва (Кц.в):

Кц.в = ВПп : ВПзаг, (3)

де ВПп, ВПзаг – випуск продукції конкретного типу в підрозділі та на підприємстві в цілому.

2. Рівень спеціалізації виробничих підрозділів (Ксп):

Ксп = ВПс : ВПзаг, (4)

де ВПс – обсяг спеціалізованої продукції

3. Коефіцієнт раціональної структури (Кр.с.)

Кр.с.=1-Аф : Ао.с., або Кр.с.= 1-Хф : Хс, (5)

де Аф, Ао.с. – кількість підрозділів в апараті управління фактично і за основною структурою;

Хф, Хс – чисельність працівників управління фактично і за типовою структурою.

4. Рівень керованості (Кк):

Кк = Уф : Ун, (6)

де Ун – норма керованості, Уф – фактичний рівень.

5. Міра централізації управлінських функцій (К ц.ф.):

Кц.ф. = Рф.в : Рфакт, (7)

де Рф.в –кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на верхніх рівнях управління; Р факт. – загальна кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на всіх рівнях управління.

6. Співвідношення чисельності лінійного та функціонального персоналу (Кс):

Кс =Ал.п : Аф.п, (8)

де Ал.п, Аф.п – чисельність лінійного та функціонального персоналу.

7. Ефективність праці в системі управління (Е су)

Есу = Пр : Асу, (9)

де Пр – обсяг реалізованої продукції у вартісному виразі.

8. Економічність праці в системі управління (Ек.су):

Ек.су=Св.у : Св.в, (10)

де Св.у – загальна сума витрат на управління; Св.в – загальна сума витрат на виробництво продукції.

На практиці для оцінки ефективності системи управління найчастіше використовують три групи показників:

1. загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства – обсяг і товарність виробництва, ритмічність роботи, рівень економії живої і уречевленої праці, якість продукції, характер праці та задоволеність нею, плинність кадрів тощо;

2. показники продуктивності управлінської праці – виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, витрачений в управлінні, вихід валової продукції на 1 грн витрат на управління, сума прибутку на 1 людино-день, витрачений в управлінні, тощо;

3. показники економічності апарату управління – питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплати праці, питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.

Для визначення ефективності роботи кожного структурного підрозділу використовують дані про виконання конкретних завдань і рівень досягнення поставлених перед цими підрозділами цілей.

Практичним результатом удосконалення системи управління може бути зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скорочення чисельності працівників апарату управління і підвищення продуктивності їх праці. Проте не будь-яке вдосконалення управління призводить до зниження питомих витрат на управління. Оскільки управління є складовою частиною виробничо-фінансової діяльності підприємства, то свідченням підвищення його ефективності може бути зростання економічних показників господарювання при незмінних або навіть дещо зростаючих витратах на управління.

Запропонуємо методику І.Ф. Піскуненка для визначення економічної оцінки ефективності проекту удосконалення структури управління виробництвом сільськогосподарського підприємства скористатися первинною інформацією щодо основних виробничих показників діяльності підприємства. Базуючись на цій інформації, необхідно заповнити розрахункову таблицю і порівняти ефективність структури управління за існуючою та удосконаленою моделлю. (Таблиця ).

Основними виробничими показниками діяльності сільськогосподарського підприємства мають бути наступні: площа сільськогосподарських угідь, га; валова продукція у відповідних порівняльних цінах, тис.грн.; прибуток, тис.грн.; товарна продукція, тис.грн.; чисельність середньорічних працівників, чол.; чисельність працівників адміністративно-управлінського персоналу, чол.; відпрацьовано люд.год., всього; відпрацьовано тис. люд.-год. працівниками управлінського персоналу; загальний фонд оплати праці, тис.грн.; фонд заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу, тис.грн.; витрати на управління тис.грн.; рівень рентабельності, %.

Діючі або запроектовані системи управління можна оцінити за такою формулою:

Еу = Еп : Еа, (11)

де Еп – ефективність виробництва, яку визначають як відношення фактичної маси прибутку до планової;

Еа – економічність апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної.

Оцінюючи ефективність заходів удосконалення організації управління виробництвом, слід враховувати, що фактичний ефект від такого вдосконалення значно вищий суми економії витрат на управління. Вдосконалення системи управління не тільки призводить до підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, а й сприяє кращій організації і підвищенню результативності праці всіх працівників підприємства, зростанню виробітку, скороченню простоїв людей, техніки тощо. Крім того, підвищується загальна культура виробництва і управління, зміцнюється дисципліна праці, поліпшується психологічний клімат взаємовідносин і життєві умови, за яких людина в повній мірі може розвивати свої здібності.

Таблиця

Оцінка ефективності структури управління виробництвом
Показники	Удосконалена структура	Фактична структура	Часткові індекси ефективності
Загальні результативні показники
Вироблено валової продукції (одержано прибутку) на 100 га сільськогосподарських угідь
Вироблено валової продукції (одержано прибутку) на один людино-день у виробництві, тис.грн.
Вироблено валової продукції (одержано прибутку) на одного середньорічного працівника, тис.грн.
Вироблено валової продукції (одержано прибутку) на одну гривню заробітної плати середньорічних працівників, грн.
Результативність управлінської праці
Вироблено валової продукції на одного працівника адміністративно-управлінського персоналу, тис.грн.
Вироблено валової продукції на одну гривню витрат в управлінні грн.
Вироблено валової продукції на одну гривню заробітної плати управлінських працівників грн.
Економічність управлінської праці
Питома вага управлінських працівників у загальній чисельності працюючих,%
Питома вага витрат на управління у собівартості валової продукції, %
Питома вага оплати праці управлінських працівників у загальному фонді оплати праці, %
Питома вага оплати праці управлінських працівників у собівартості валової продукції, %

Ефективність окремих заходів, пов’язаних з раціоналізацією системи управління (зміна структури управління, норм управління і обслуговування, забезпеченості кваліфікованими кадрами тощо), можна оцінити за допомогою факторного аналізу. При цьому треба обов’язково забезпечити елімінування впливу інших факторів на формування кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності підприємств (забезпеченість основними фондами, робочою силою, характер спеціалізації тощо).

Рекомендована література для вивчення менеджменту

1. Баєва О.В., Ковальська Н.І., Згалат-Лозинська Л.О. Основи менеджменту: практикум: Навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 524 с.

2. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.:”Магнолія плюс”, Львів: “Новий світ - 2000”, 2003. – 336 с.

3. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК,2001. – 624 с.

4. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. – К.: Кондор, 2008. – 584 с.

5. Завадський Й.С. Менеджмент. – К.: УФІМБ, 1997. – 543 с.

6. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. – 2-е вид. доп. і перероб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка». – «Інтелект-Захід». – 2003. – 352 с.

7. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. – К.: Каравелла, 2003. – 496 с.

8. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело. – 2005. – 720 с.

9. Нагаєв В.М. Аграрний менеджмент: Практикум (модульний варіант). – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 319 с.

10. Сухарський В.С. Менеджмент: теорія, методологія, практика. Монографія. – Тернопіль: Астон, 2002. - 416 с.

11. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации: Учеб. пособие для менеджера. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2001. – 350 с.

12. Шегда А.В. Менеджмент: Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 583с. – (Вища освіта ХХІ століття).

­­­­­­­­­­­­­­­­­Для нотаток

____________________________________________________________

____________________________________________________________

___________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

___________________________________________________________

___________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Горобець Н.М. Тексти лекцій для вивчення дисципліни “Економіка і підприємництво, менеджмент” для студентів агрономічного факультету повного та скороченого терміну денної та заочної форми навчання напряму підготовки 6.090101 – “Агрономія” / ДДАЕУ. – Дніпропетровськ, 2016. – 122 с.

Відповідальна за випуск Горобець Н.М.

____________________________________________________________

Підписано до друку 11.01.2016 р. Формат 84х60 1/16

Папір друк. Обл.-вид. арк. 1,4. Розм. друк. арк. 1/16

Тираж 50 прим. Замовлення №

ПП. Шевелєв Є.О.

Свідоцтво про внесення до державного реєстру

Серія ВОО № 677317 від 11.01.2007р.

Дніпропетровська область Дніпропетровський район

с. Ювілейне, вул. Фрунзе 8 /11