- •1. Поняття та структура моралі.
- •2. Моральна свідомість.
- •3. Моральні норми та принципи.
- •4. Основні соціальні функції моралі.
- •5 Мораль і право мають у собі багато подібного і водночас відмінного, специфічного.
- •8. Основні поняття етики, їх загальна характеристика.
- •Професійна етика юриста – предмет особливості та завдання
- •Моральні якості юриста. Моральний конфлікт
- •Моральна Відповідальність
- •Справедливість як юридична категорія. Справедливість у кримінальному судочинстві.
- •Судова етика як різновид професійної етики юриста. Поняття і структура судової етики
- •Особливості професійної діяльності суддів.
- •Моральні вимоги, що ставляться до судді.
- •Морально – правові засади зу «Про судоустрій і статус суддів»
- •Етичні аспекти взаємовідносин судді з учасниками кримінального провадження.
- •Кодекс суддівської етики є в пдф
- •Міжнародні стандарти суддівської етики
- •7. Бангалорські принципи поведінки суддів.
- •27 Липня 2006 року № 2006/23
- •8. Виснновок консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи ……
- •1. Моральний зміст засад кримінального провадження.
- •2. Морально-етичний зміст рівності перед законом і судом.
- •3. Поняття честі та гідності. Морально-етичний зміст поваги до людської гідності.
- •4. Морально-етичний зміст забезпечення права на свободу та осодисту недоторканість, недоторканість житла чи іншого володіння особи.
- •5. Морально- етичний зміст не втручання в особисте життя та таємниці спілкування.
- •6. Презумпція невинуватості: моральні засади.
- •7. Морально-етичні основи свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.
- •8. Морально-етичні основи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •1. Етичні вимоги до діяльності судової влади в Україні. Роль суду в забезпеченні моральних аспектів судового розгляду
- •2. Етика судових дій (пред’явлення для впізнання, огляд місця події тощо)
- •3. Моральний зміст ухвалення та проголошення вироку
- •4. Морально-етичні засади допиту при судовому провадженні у першій інстанції
- •5. Етика кримінально-процесуального доказування – предмет, структура, принципи
- •6. Моральне значення вільної оцінки доказів судом за власним переконання
- •7. Етичні основи використання окремих видів доказів. Недопустимі доказизи та їх моральних аспект
- •8. Етика судових дебатів
- •9. Етика обвинувальної промови прокурора
- •10. Етика промови захисника-адвоката
- •1.Моральні вимоги до особи прокурора. Співвідношення моральних та правових вимог до діяльності прокурора.
- •2. Кодекс прокурорської етики. Присяга прокурора.
- •Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ іі основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури
- •Розділ iіі основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури
- •Розділ іv взаємовідносини
- •Розділ V відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •3. Об’єктивність та неупередженість, як одна із основних умов належного виконання прокурором своїх завдань у кримінальному провадженні.
- •4. Моральний аспект «помилки обвинувачення».
- •5. Адвокатська етика: поняття, принципи, завдання. Основні етичні цінності та принципи професійної діяльності адвоката.
- •6. Морально-етичні проблеми участі захисника у кримінальному провадженні.
- •7. Етичні вимоги до взаємовідносин адвоката та обвинуваченого в кримінальному провадженні.
- •8. Морально-етичні зміст дій адвоката, як представника потерпілого в кримінальній справі.
- •Поняття і зміст культури процесуальної діяльності.
- •2. Культура кримінального провадження.
- •3. Культура процесуальних документів
- •4. Судовий етикет
- •5 Етика судового провадження в першій інстанції
Розділ iіі основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури
Стаття 18. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації
Працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.
У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих, передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.
Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.
Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури з метою ухилення від відповідальності.
Стаття 19. Обмеження щодо участі працівника прокуратури у політичній діяльності та сумісництва
Працівник прокуратури не може належати до політичних партій, об’єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, передвиборній агітації та залучати до них підпорядкованих працівників, демонструвати свої політичні переконання та вчиняти інші дії, що можуть бути розцінені як його особливе ставлення до певної політичної сили.
Він не має права суміщати виконання своїх службових обов’язків з іншою діяльністю, крім визначеної законодавством.
Стаття 20. Ставлення до релігії
Працівник прокуратури має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних об’єднань, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи.
Розділ іv взаємовідносини
Стаття 21. Взаємовідносини з органами державної влади та органами місцевого самоврядування
Працівник прокуратури не повинен втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли їх рішення, дії чи бездіяльність суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування. Він має у межах повноважень співпрацювати з ними при виконанні своїх службових обов’язків і здійсненні заходів щодо зміцнення законності і правопорядку, якщо це не суперечить принципу його незалежності, має додержуватися вимог законодавства щодо членства в колегіальних органах.
Стаття 22. Взаємовідносини з правоохоронними органами
У взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів працівник прокуратури зобов’язаний бути коректним, тактовно та виважено виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону.
Стаття 23. Взаємовідносини з органами судової влади
З метою забезпечення справедливого та об’єктивного правосуддя працівник прокуратури у відносинах із суддями та присяжними повинен дотримуватися взаємоповаги, усвідомлюючи важливість спільних завдань щодо утвердження в суспільстві верховенства права та законності.
Працівник прокуратури не може неправомірно впливати на здійснення правосуддя, у тому числі шляхом спілкування з представниками судової влади поза офіційною процедурою взаємовідносин у рамках відповідного провадження.
Оцінка дій суддів та законності судових рішень може публічно надаватися працівником прокуратури лише в межах і порядку, встановлених законодавством.
Стаття 24. Взаємовідносини з іншими учасниками судочинства
У відносинах з іншими учасниками судочинства працівник прокуратури повинен дотримуватися ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку, під час судового розгляду має демонструвати коректність, неупередженість та повагу до учасників судового процесу, не може вступати у будь-які поза процесуальні стосунки з ними.
Працівник прокуратури не має права залишати поза увагою поведінку інших учасників процесу, включаючи головуючого у судовому засіданні, яка суперечить закону, порушує права і свободи громадян, та повинен реагувати на ці прояви у порядку, передбаченому законодавством.
Він має уважно ставитися до гарантування права особи на захист, дотримання адвокатської таємниці, не повинен перешкоджати передбаченому законом спілкуванню підозрюваного та обвинуваченого з адвокатом.
Стаття 25. Взаємовідносини із засобами масової інформації
Працівник прокуратури повинен з повагою ставитися до діяльності представників засобів масової інформації щодо висвітлення роботи органів прокуратури, а також сприяти їм в отриманні достовірної інформації в установленому законом порядку. Утримуватися від офіційних висловлювань, міркувань та оцінок з питань, розгляд яких не належить до його компетенції. Дотримуватися етики публічних виступів і вимог щодо надання службової та конфіденційної інформації.
Офіційні (письмові та усні) виступи працівника прокуратури у засобах масової інформації мають бути достовірними та виваженими, зважаючи на те, що вони можуть розцінюватись як офіційна позиція прокуратури, а дискусії вестися у коректній формі, не підриваючи авторитету органів прокуратури.
Cтаття 26. Взаємовідносини у колективах прокуратур
Взаємини між працівниками прокуратури в їх колективах повинні ґрунтуватися на засадах товариського партнерства, взаємоповаги і взаємодопомоги.
У стосунках між собою працівники прокуратури повинні уникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного, спрямовуючи свої зусилля на виконання покладених на прокуратуру завдань.
Об’єктивна публічна критика недоліків у роботі колег має поєднуватися з повагою, толерантністю, стриманістю і ввічливістю.
Стаття 27. Взаємовідносини керівного складу органів прокуратури з
підпорядкованими працівниками
У відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.
Керівний склад органів прокуратури повинен:
- здійснювати добір підпорядкованих працівників, об’єктивно враховуючи їхні моральні, професійні та ділові якості;
- сприяти творчому підходу працівників прокуратури до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, проявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій;
- бути справедливим і об’єктивним в оцінці роботи підпорядкованих працівників, використовуючи їх моральне і матеріальне стимулювання, у тому числі щодо їхнього просування по службі;
- не спонукати працівників до виконання доручень, які виходять за межі їх службових обов’язків, вчинення протиправних дій, не допускати необґрунтованого притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення, створення перешкод у просуванні по службі, фактів необ’єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей;
- сприяти утвердженню в колективах товариської взаємодопомоги, позитивного морально-психологічного клімату;
- забезпечувати додержання підпорядкованими працівниками вимог цього Кодексу, зокрема шляхом організації його вивчення та практичного застосування.
Стаття 28. Взаємовідносини з громадянами
Захищаючи права і законні інтереси громадян, працівник прокуратури, у межах компетенції, повинен уважно розглядати їх звернення відповідно до вимог закону, принципів справедливості та людяності, уникати проявів бюрократизму, формалізму, бездушного ставлення до потреб особи. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до громадян.
У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.
